Ухвала суду № 116198187, 09.01.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1247/16-а

Номер провадженн 6-а/350/1/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а, номер провадження 2-а/350/48/2016,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із заявою в порядку статті 382 КАС України, в якій просить встановити судовий контроль у вказаній вище справі шляхом зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у визначений судом строк звіт про виконання вищезазначеної постанови; за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення на керівника Головного пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а визнано дії Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі по прийняттю рішення №184/Б-15 від 21.09.2016 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року - протиправними. Скасовано рішення №0184/6-15 від 21.09.2016 Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014; зобов?язано Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №01789-XII (в редакціях Закону від 05.10.1995 №358/95-BP та від 12.07.2001 №2663-ІІІ), період роботи з 16.11.1994 по 30.09.1997 року на посаді державного службовця; зобов`язано Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакціях Закону від 05.10.1995 №358/95-BP та від 12.07.2001 №2663-III) з 14.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи. Зазначене рішення набрало законної сили 27.01.2017.

З відповіді на запит №0900-0202-8/45784 від 18.09.2023 та довідки №1557 від 07.09.2023 він дізнався, що за період з листопада 2016 року по листопад 2017 року йому нараховані та не виплачені 116286,01 грн., з яких 9403,40 грн. за листопад 2016 року, 10222,61грн. за грудень 2016 року, 10740 грн. за кожен місяць починаючи з січня 2017 року по вересень 2017 року (включно).

На повторний запит від 02.11.2023 про сплату йому нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 116286,01 грн. відповідачем заборгованість не сплачено.

28.12.2023 представник Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направила до суду заперечення на вищезазначену заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, у яких просила відмовити у задоволення вимог заявника посилаючись на те, що на виконання рішення Рожнятівського районного суду 15.11.2016, яке набрало законної сили 27.01.2017, ОСОБА_1 з 14.09.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789 з урахуванням страхового стажу 29 років 10 місяців 3 дні та стажу роботи на прокурорських посадах 21 рік 9 місяців 24 дні в розмірі 90% від середньомісячного заробітку 10448,22 грн., в сумі 9403,40 грн. Починаючи з 13.12.2016 заявнику нараховано підвищення як жителю гірського населеного пункту і розмір пенсії склав 10740,00 грн.

Законом України від 03.10.2017 року №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни щодо порядку виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Згідно пункту 13-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» передбачено, з 01.10.2017 пенсії, (крім інвалідів І та IІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту і статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/помісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру" "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Починаючи з 01.10.2017 розмір пенсії 3115,07 грн., а саме: 2595,89- розмір пенсії за віком (8701,41*0,29833); 519,18- підвищення жителю гірського населеного пункту. Окрім цього звернула увагу суду на те, що розмір пенсії заявника перераховувався відповідно до змін чинного законодавства в частині пенсійного забезпечення, зокрема, у зв?язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії і розмір пенсії складав: з 01.01.2018 року - 3115,07 грн; з 01.03.2019 року - 3644,64 грн; з 01.05.2020 року - 4045,55 грн; з 01.03.2021 року - 4490,56 грн; з 01.03.2022 року - 5119,22 грн; з 01.03.2023 року - 6127,72 грн.

Суд, дослідивши подані письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, прийшов до наступного висновку, що заяву слід задоволити, враховуючи таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Під час розгляду справи встановлено, що постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а, яка набрала законної сили 27.01.2017, суд, окрім іншого, зобов`язав Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №01789-XII (в редакціях Закону від 05.10.1995 №358/95-BP та від 12.07.2001 №2663-ІІІ), період роботи з 16.11.1994 по 30.09.1997 року на посаді державного службовця, а також призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакціях Закону від 05.10.1995 №358/95-BP та від 12.07.2001 №2663-III) з 14.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

З долученої до матеріалів справи відповіді на запит №0900-0202-8/45784від 18.09.2023 суд встановив аналогічні по суті обставини, які викладенні у запереченні на заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

З довідки№1557від 07.09.2023вбачається,що ОСОБА_1 нараховано,однак невиплачено пенсіюза вікомза періодз листопада2016року полистопад 2017року урозмірі 116286,01грн.,з яких9403,40грн.за листопад2016року,10222,61 грн. за грудень 2016 року, а також 10740 грн. за кожен місяць починаючи з січня 2017 року по вересень 2017 року (включно).

Відповідно до частини 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст. 383 КАС України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

На момент розгляду заяви про встановлення судового контролю вищезазначене рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області не скасовано та набрало законної сили.

При цьому, суд звертає увагу і на те, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а ОСОБА_1 нараховано, однак не виплачено пенсію за віком за період з листопада 2016 року по листопад 2017 року у розмірі 116286,01 грн.

У наданих до суду поясненнях представник Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зазначила чи виконано вищезазначене рішення суду за період з листопада 2016 року по листопад 2017 року, не надала суду доказів на виконання рішення суду як і не спростувала доводи заявника.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

Разом з тим, вказаною нормою ст. 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем обов`язку щодо виконання рішення суду.

Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов`язків, пов`язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування таких заходів впливу є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, встановленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначив, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Слід звернути увагу на те, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами заявника ОСОБА_1 про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області не виконало постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а, яка набрала законної сили 27.01.2017, а здійснено лише частковий перерахунок пенсії позивачу.

Оскільки, як встановлено судом, боржник - суб`єкт владних повноважень ухиляється від виконання судового рішення, то є підстави постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт після постановлення рішення у справі.

Щодо доводів представниці Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській щодо пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю, то суд вважає такі доводи неспроможними, оскільки представниця відповідача посилається на статтю 383 КАС України, яка регулює порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в той час як ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.382,383 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а, номер провадження 2-а/350/48/2016 - задовоилити.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківської області протягом 2 місяців з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2016 року у справі №3501247/16-а, номер провадження 2-а/350/48/2016.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання її копії.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Суддя А.М. Бейко