Постанова № 11619777, 27.09.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р.

15 год.05 хв.Справа № 2-а-1093/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представників позивача - Ярошенко Ю.Б., Головатенка К.К.,

представника відповідача - Величко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Сільськогосподарське ЗАТ ім. Кірова (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2009р. № 0000252310/0, яким позивачу збільшено зобовязання із збору за забруднення навколишнього середовище на 19438,12 грн. у тому числі за основним платежем на 13699,32 грн.; від 14.09.2009р. № 0002881510/0, яким позивачу збільшено податкові зобовязання за штрафними санкціями за забруднення навколишнього середовища на 132,41 грн.; від 23.10.2009р. № 0000762310/0, яким позичу збільшено зобовязання із збору за забруднення навколишнього середовища за штрафними санкціями на 1110,86 грн. Також позивач просив зобов'язати відповідача списати податкову заборгованість за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, посилаючись на те, що відповідач невірно нарахував зобовязання із збору за забруднення навколишнього середовища під час зберігання тваринного грою. Позивач наполягає, що сплата збору здійснюється на підставі лімітів розміщення відходів, встановлених Міністерством охорони природи. Ліміти на розміщення вторинної сировини гною Міністерством охорони природи не видаються.

Не погоджується позивач і з висновками про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань із збору за забруднення навколишнього середовища та нарахування на суму несвоєчасно сплаченої суми збору штрафної санкції у сумі 662,05 грн. податковим повідомленням рішенням від 14.09.2009р. №0002881510/0. На думку позивача відповідач при сплаті задекларованих сум зобовязань збору до бюджету неправомірно направив без згоди платника податку проведену сплату на зменшення податкового боргу за раніш визначеними зобовязаннями з цього збору за актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням від 19.05.2009р. №000025310/0. На думку позивача податковий орган не має право самостійно змінювати призначення платежу буз згоди платника податків.

Відповідач проти позову заперечує і просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що позивач самостійно надав податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, зазначивши, що ним зберігаються відходи у вигляді гною, в межах лімітів та нарахував собі відповідні суми збору. Під час проведення перевірки було встановлено, що ліміти розміщення відходів для СЗАТ ім. Кірова встановлені не були, а тому податковим органом були донараховані зобовязання із даного збору у пятикратному розмірі та застосовані штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення-рішення від 19.05.2009р. №0000252310/0 та від 23.10.2009р. №0000762310/0 складені на підставі висновків акту планової перевірки позивача від 30.04.2009р. №09/230/03784226. Податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2009р. №0000762310/0 додатково застосовано штрафні санкції помилково не застосовані відповідачем за податковим повідомленням-рішенням від 19.05.2009р. №000025310/0 за виявлену під час перевірки несплату зобовязань із збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 13699,32 грн.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ (далі Закон № 1264-ХІІ) збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Ліміти скидів забруднюючих речовин, крім утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. N 303 збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів. Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерелкоригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби:

Платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір.

Міністерство охорони навколишнього середовища України своїм листом від от 12.10.2005 N 9726/17-5 повідомило що вимоги законодавства про відходи в повній мірі розповсюджуються на підприємства тваринництва та птахівництва. У разі відсутності встановлених лімітів викиди являються понаднормовими і плата стягується у порядку, передбаченому як понаднормативних відходів, тобто в пятикратному розмірі від встановлених нормативів.

Із досліджених у судовому засіданні податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006, 2007, 2008 роки, поданих позивачем до податкового органу, вбачається наступне.

Протягом 2006 року (розрахунок за № 212, отриманий ДПІ 16.01.2007р.) підприємством було утворено та розміщено 198 тонн відходів; ліміт скидів, розміщення відходів зазначений у розмірі 3500 тонн; нараховано збору, який підлягає сплаті 1057,17грн.

Протягом 2007 року (розрахунок за № 9417, отриманий ДПІ 25.01.2008р.) підприємством було утворено та розміщено 242 тонн відходів; ліміт скидів, розміщення відходів зазначений у розмірі 350 тонн; нараховано збору, який підлягає сплаті 1441,98грн.

Протягом 2008 року (розрахунок за № 10666, отриманий ДПІ 16.01.2009р.) підприємством було утворено та розміщено 133 тонн відходів; ліміт скидів, розміщення відходів зазначений у розмірі 550 тонн; нараховано збору, який підлягає сплаті 925,68 грн.

Відповідно до листа першого заступника начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 26.10.2009р. № 07-14/9-6984, дозволи на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2006-2008 роки СЗАТ ім. Кірова не отримувало і з заявою на отримання дозволів не зверталось.

Суд не погоджується із позицією позивача про неправильність проведення податковим органом розрахунку суми збору, оскільки у судовому засіданні зясовано, що дані розрахунки позивач провів самостійно, зазначивши їх у податковому розрахунку збору, поданому до ДПІ. Податковий орган лише нарахував пятикратний розмір суми, зазначеної у графі 10 розрахунку збору, оскільки ліміти відходів, вказані позивачем у графі 7 розрахунку, ним не отримувались.

Таким чином позивачу під час проведення перевірки правомірно визначено розмір зобовязань із збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 13699,32 грн.

Разом із тим, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати збору за забруднення навколишнього середовища, визначене податковим повідомленням-рішенням від 14.09.2009р. № 0002881510/0, складеним на підставі акту невиїзної перевірки позивача від 31.08.2009р. №175/15-03784226.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що податкове зобовязання позивача по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІ квартал 2009 року настає 19.08.2009р., тому платіж, зроблений 17.06.2009р. у сумі 662,05 грн. зарахований у погашення боргу минулого періоду.

Із дослідженого у судовому засіданні платіжного доручення № 185 від 17.07.2009р. вбачається, що позивачем було перераховано 662,05 грн. із зазначенням призначення платежу - збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2009 року.

Суд не погоджується із позицією відповідача про те, що наявність податкового боргу по попередніх звітних періодах дає право Чаплинській МДПІ змінювати цільове призначення і строк сплати платежу позивачем, оскільки Закон № 2181-III не наділяє податковий орган такими повноваженнями.

Пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, вказує на те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону ЗУ № 2181-III, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2009р. № 0002881510/0.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області від 14.09.2009р. № 0002881510/0.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 жовтня 2010 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 6.6.4