Ухвала суду № 116195639, 10.01.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/1786/24

ун. № 759/425/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 року визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

У поданому позові заявлено клопотання про витребування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/10637/21.

Дослідивши дане клопотання, наявні матеріали справи суд доходить висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Строк для подання клопотання про витребування доказів позивачем дотриманий, оскільки воно подане разом із позовною заявою.

Однак, суд наголошує на п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у відповідності до котрого у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

До матеріалів позовної заяви додано копію запиту до Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо надання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі №369/10637/21.

Суд зауважує, що з копії даного запиту неможливо встановити коли він був направлений до Києво-Святошинського районного суду Київської області та чи був направлений взагалі.

Отже, до матеріалів справи не додано доказів направлення вказаного запиту до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Таким чином, суд вважає, що представник позивача не довів неможливість самостійного отримання постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/10637/21.

Зважаючи на викладене, у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Крім того, у зв`язку з набранням чинності 01.01.2020 року Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 року №814 (зі змінами від 29.08.2019 року №843) змінено порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.

Зокрема, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Разом з тим, до позовної заяви долучено копію постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2021 року у справі №369/10637/21 (провадження №3/369/6448/21), яке не засвідчене належним чином, у відповідності до вищенаведених положень Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Суд звертає увагу, що долучені до позовної заяви із Єдиного державного реєстру судових рішень витяги рішень не дають суду встановити фактичні обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, оскільки дані рішення знеособлені, а отже перевірити достовірність викладених позивачем відомостей неможливо.

Таким чином, позивач має виправити вказаний недолік.

Крім того, за умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів. Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять слів: «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Представник позивача у поданому позові посилається на постанову ВП ВС №233/4365/18 від 04.07.2023 року, у відповідності до п. 65 котрої вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункті 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду.

Таким чином, представник позивача зазначає, що позивач, що направляє позовну заяву, не повинен засвідчувати кожен додаток окремо.

Суд не заперечує вказаного, однак засвідчувальний напис, котрий міститься на останній сторінці позовної заяви, не містить ні підпису Голови Правління ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» Авдєєва Сергія, ні відповідної печатки, що позбавляє суд підстав вважати, що документи є належним чином засвідченими.

Крім того, на засвідчувальному написі не заповнено поле «Прошито, пронумеровано та скріплено печаткою на ___ аркушах».

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про витребування доказів - відмовити.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 10 (десять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко