Постанова № 11619496, 29.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 вересня 2010 р. № 2-а- 5434/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Басарт Л.А.,

представника відповідача - Сазонова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Котельні лікарняного комплексу” звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000080818/0 від 24.12.2009р., №0000080818/1 від 21.01.2010р., №0000080818/2 від 13.02.2010р., якими визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у сумі 34700,82 грн., у тому числі за основним платежем - 26161,08 грн., за штрафними санкціями - 8539,74 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 ст.203, ст.215, пункту 1 ст.216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочину, здійсненому ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” та пп.8.4.1., п.8.4., пп.8.1.1., 8.1.2. п.8.1. ст.8 та п.3.1. ст.3 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 26161,08 грн. в 2008р.-2009р.

Зазначені висновки відповідачем зроблено у звязку із тим, що під час перевірки встановлено, що договір підряду, укладений між ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” та ПП “Торгова фірма “Агроеліта” від 01.02.2008р. є нікчемним, тобто не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу та зазначає, що укладений ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” з ПП “Торгова фірма “Агроеліта” договір не визнаний в судовому порядку недійсним, визнання податковим органом зазначеного договору нікчемним є діями, які виходять поза межі його повноважень. При цьому, акт перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства та висновки, викладені в акті перевірки з порушенням п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України №327 від 10 серпня 2005р.

Поза увагою СДПІ ВПП у м.Харкові залишився той факт, що як ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”, так і ПП “Торгова фірма “Агроеліта” виконали умови договору підряду, чим і підтвердили факт його укладання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування поданих заперечень зазначив, що ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” (Замовник) в особі директора Николаєнко Є.В. уклало договір підряду без номеру від 01.02.2008 з ПП “Торговою фірмою “Агроеліта”(Підрядник) в особі директора Мірошниченко С.М. Відповідно до договору підряду замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання будівельних монтажних робіт за адресою вул. Плеханівська, 117.

Відповідач вказує, що ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” перераховувало кошти, складало та видавало векселі без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Посадові особи ПП “Торгова фірма “Агроеліта” не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Угоди, укладені між ПП “Торгова фірма “Агроеліта” та ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”, не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги підприємства є необгрунтованими та безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши представників позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”(код ЄДРПОУ 31555944) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Приватним підприємством “Торговою фірмою Агроеліта” (код ЄДРПОУ 32762799) за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток.

За результатами перевірки складено акт №4123/18-010/31555944 від 15.12.2009р., яким встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, ст.215, п. 1 ст.216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину з ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” та порушення п.п.8.4.1, п.8.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого позивач збільшив вартість основних фондів 1 групи на суму 1587110,47 грн. та нарахував амортизаційні відрахування на загальну суму 104644,28 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 26161,08 грн.

На підставі висновків акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові винесено податкове повідомлення-рішення №0000080818/0 від 24.12.2009р. на загальну суму 34700,82 грн. (у т.ч. за основним платежем - 26161,08 грн., за штрафними санкціями - 8539,74 грн.).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та звернувся із скаргами про скасування податкового повідомлення-рішення, однак рішеннями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 15.01.2010р. №295/10/25-010, ДПА у Харківській області від 09.02.2010 №607/10/25-103, ДПА України від 26.04.2010р. №4055/6/25-0115, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги директора ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”- без задоволення.

З урахуванням рішень за результатами розгляду скарг та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобовязання, СДПІ ВПП у м.Харкові винесено податкові повідомлення-рішення №0000080818/1 від 21.01.2010р., №0000080818/2 від 13.02.2010р.

Суд зазначає, що фактичною підставою для визначення податкового зобовязання з податку на прибуток стали висновки акту перевірки щодо вчинення між ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” та ПП “ТФ “Агроеліта” нікчемного правочину, який не створює юридичних наслідків, що призвело до безпідставного збільшення платником вартості основних фондів 1 групи підприємства на суму 1587110,47 грн., безпідставного нарахування амортизаційних відрахувань та їх врахування при оподаткуванні податком на прибуток у сумі 104644,28 грн., внаслідок чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 26161,08 грн.

Судом встановлено, що ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”(Замовник) в особі директора Николаєнко Є.В. уклалено договір підряду без номеру від 01.02.2008р. з ПП “Торгова фірма “Агроеліта” (Підрядник) в особі директора Мірошниченко С.М., відповідно до умов якого, Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання будівельних монтажних робіт за адресою вул. Плеханівська, 117. Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору, обсяг, характер та вартість робіт визначається попередньо - кошторисом, остаточно актами виконаних робіт.

Приватним підприємством “Торгова Фірма “Агроеліта” на користь ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” оформлено акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 1904532,56 грн., в тому числі ПДВ 317422,09 грн.

Сторонами на заперечується та підтверджується актом перевірки, що в рахунок виконання договору підряду без номеру від 01.02.2008р. ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” проведено перерахування грошових коштів на користь ПП “ТФ “Агроеліта” на загальну суму 42968,0 грн. та передано два простих векселя на суму 1363470,8 грн., а саме:

- простий вексель серія АА № 0364315 на суму 807523,22 грн., передано актом приймання передачі векселів № 2-04 від 07.04.2008р.;

- простий вексель серія АА № 0364316 на суму 555947,58 грн., передано актом приймання передачі векселів № 2-04 від 28.05.2008р.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно положень статті 877 ЦК України, підрядник зобовязаний здійснювати будівництво та повязані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та відповідно до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Позивачем до суду не надано доказів, які б підтверджували наявність у сторін по договору підряду б/н від 01.02.2008р. проектної документації та узгодженої кошторисної документації на проведеня будівельно - монтажних робіт за адресою вул. Плеханівська, 117. При цьому, суд зазначає, що предмет укладеного договору носить загальний характер, а в його умовах сторонами не конкретизовано, які саме роботи повинні проводитись підрядником, їх перелік та об'єми.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час укладання договору підряду його сторони не обумовили всі істотні умови договору, а саме: обсяг та зміст робіт, строки їх виконання та ціну виконуваних робіт, чим порушили вимоги ч.1 ст.877 ЦК України.

Судом встановлено, що кошториси, у якому сторонами визначалася договірна ціна за договором підряду б/н від 01.02.2008 р. в ході проведення перевірки до податкового органу не надавалися, про що зазначено на сторінці 10 акту перевірки.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з актів виконаних робіт, складених позивачем та ПП “ТФ “Агроеліта”, в них визначено лише перелік та період виконаних робіт. Ці акти не містять в собі дати їх складання, відомостей за яким договором були виконані роботи, коли та яким чином сторонами було обумовлено їх виконання та вартість.

При цьому суд зазначає, що в ході проведення перевірки податковому органу були надані акти виконаних робіт, в яких не були зазначені посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції, складання первинного документа, відсутня дата складання, що підтверджується копіями актів, які надавались позивачем до перевірки.

Відповідно до п. 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, акти виконаних робіт, між позивачем та ПП “ТФ “Агроеліта” складені з порушенням вимог пункту 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а тому відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України не можуть підтверджувати виконання ПП “ТФ “Агроеліта” підрядних робіт за договорами підряду, укладених з позивачем.

В акті перевірки ПП “ТФ “Агроеліта” №7396/2305/32762799 від 09.12.2008р., який складений фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова зазначено, що у ПП “ТФ “Агроеліта” відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, а, отже, і відсутня фінансово-господарська діяльність.

З матеріалів перевірки ПП “ТФ “Агроеліта” за період з 01.01.2007 по 30.06.2008 року, встановлено, що у Приватного підприємства “Торгова фірма “Агроеліта” відсутні обєкти, які підпадають під визначення вимог ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами та доповненнями, дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 30.06.2008 не є дійсними в частині вищевказаних виконаних будівельно-монтажних робіт.

Суд зазначає, що відповідно пункту 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відсутність у ПП “ТФ “Агроеліта” необхідних умов для здійснення господарської діяльності, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, свідчить про те, що укладаючи угоди ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” з ПП “ТФ “Агроеліта”, його сторони не ставили за мету отримання економічного ефекту від здійснення господарської діяльності, спрямованої на виконання робіт та, як наслідок, отримання доходу від цих операцій, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до Державного бюджету.

Відсутність обґрунтованості розумності економічних чи інших причин (ділової мети) при вчиненні вказаних правочинів є підставою для створення умов, за яких платник податку мав намір не одержувати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а мав намір виключно чи переважно “штучно” сформувати валові витрати підприємства, зменшити обєкт оподаткування та суму оплачуваного податку на прибуток, тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Також судом враховано, що у відповідності з довідкою від 28.02.2005р. № 2388, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, одним з видів діяльності ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи із заміни, реконструкції та відновлення).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1396 від 05.12.2007р. для проведення зазначеного її виду діяльності підприємством отримано ліцензію серія АВ №345210 від 08.08.2007 року зі строком дії до 05.08.2012р.

Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі та викладені в акті перевірки №4123/18-010/31555944 від 15.12.2009р. (стор.8).

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”, за видами діяльності та отриманими дозвільними документами є водночас і будівельною установою, яка відповідно до зареєстрованих видів діяльності має право проводити будівельні роботи.

Позивачем не доведено необхідність, доцільність здійснених витрат із залучення ПП “ТФ “Агроеліта” до виконання вказаних робіт, не обґрунтовано їх повязаність із господарською діяльністю платника податків, тобто, не надано доказів, що доводять наявність розумних фінансово-економічних причин укладення із ПП “ТФ “Агроеліта” вказаної угоди та їх вплив на результати господарської діяльності ТОВ “Котельні лікарняного комплексу”.

Виходячи із вищенаведеного, суд погоджується із висновками відповідача про нікчемність правочинів, здійснених між ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” та ПП “ТФ “Агроеліта”, як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Судом встановлено, що ТОВ „Котельні лікарняного комплексу”на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт, отриманих від ПП “Торгова Фірма “Агроеліта”, збільшено вартість основних фондів 1 групи на суму 1587110,47 грн. (в т.ч. у 1 кварталі 2008 року 672936,02 грн., у 2 кварталі 2008 року 914174,45 грн.), та нараховано амортизацію за нормою 1,25%. Сума амортизаційних відрахувань за період з 2 кварталу 2008 року по 3 квартал 2009 року склала 104644,28 грн.

Відповідно до положень п.п.8.4.1 п.8.4 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№334/94-ВР від 28.12.1994р., у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Підпунктом 8.1.2 п.8.2 ст.8 зазначеного Закону визначено, що амортизації підлягають витрати, крім іншого, на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (п.п.8.1.4 п.8.4 статті 8 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р.).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Враховуючи той факт, що витрати ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” по взаємовідносинам з ПП “ТФ “Агроеліта” були понесені за нікчемними угодами, які в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, тому платником безпідставно збільшено вартість основних фондів 1 групи підприємства на суму 1587110,47 грн. та проведено безпідставне нарахування амортизаційних відрахувань, внаслідок чого занижено суму податку на прибуток у сумі 26161,08 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові податкових повідомлень-рішень №0000080818/0 від 24.12.2009р., №0000080818/1 від 21.01.2010р., №0000080818/2 від 13.02.2010р., якими визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у сумі 34700,82 грн., у тому числі за основним платежем - 26161,08 грн., за штрафними санкціями - 8539,74 грн.

В частині позовних вимог ТОВ “Котельні лікарняного комплексу” щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта субєктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його нечинним.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі не підлягають присудженню на користь позивача відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.10.2010 року.

<Сума задоволення ><Текст >

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.