Постанова № 11619298, 30.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 р. № 2а-5613/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Янчак П.О.,

з участю представників позивача Прендоти О.С., Прендоти І.І., Чорнейко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 року №0000092301/0, від 30.03.2010 року №0000092301/1, від 15.06.2010 року №0000092301/2, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 280 470 грн., з яких 186 300 грн. основний платіж, 94 170 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 25.01.2010 року № 0000102301/0, від 30.03.2010 року № 0000102301/1, від 15.06.2010 року № 0000102301/2, яким визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 2 699 грн., з яких 2699 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 25.01.2010 року № 0000112301/0, від 30.03.2010 року № 0000112301/1, від 15.06.2010 року №0000112301/2, яким визначено суму податкового зобовязання з комунального податку на загальну суму 6369,9 грн., з яких 249,9 грн. основний платіж, 6112 грн. штрафні (фінансові) санкції та від 30.03.2010 року № 0000442301/1, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 170 грн., з яких 170 грн. штрафні (фінансові) санкції. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство протягом 2007-2008 років перебувало на спрощеній системі оподаткування згідно Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»зі ставкою єдиного податку 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). За договорами позики від 02.01.2007 року та від 02.01.2008 року підприємство одержало кошти від ТзОВ «Енергія», які протягом 2007 року та 2008 року були повернуті товариству. Вказані кошти не є виручкою в розумінні ч.3 ст. 1 Указу № 727/98, тому не підлягали оподаткуванню єдиним податком. За таких обставин висновки відповідача про необхідність включення суми поворотної фінансової допомоги, отриманої на розрахункові рахунки підприємства для оподаткування єдиним податком, та перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік в 1 млн. грн. є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Вважає, що у ДПІ не було законних підстав переводити ПП НВПП «Енергія-Сервіс»з 01.01.2008 року на загальну систему оподаткування з нарахуванням податку на прибуток та інших податків і зборів.

Представники позивача Прендота О.С., Прендота І.І., Чорнейко О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ДПІ у Дрогобицькому районі в судове засідання не зявився,надіслав письмове пояснення на позовну заяву, суть яких зводиться до того, що ПП НВПП «Енергія-Сервіс»в 2007 році не включило суму поворотної фінансової допомоги, одержаної від ТзОВ «Енергія»до бази оподаткування єдиним податком. У звязку з порушенням підприємством вимог ст.1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 та перевищенням обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік в 1 млн. грн. позивач був переведений з 01.01.2008 року на загальну систему оподаткування з нарахуванням податку на прибуток та інших податків і зборів. Працівниками ДПІ донараховано податкові зобовязання та застосовано штрафні ( фінансові) санкції у встановлених законом розмірах, тому спірні податкові повідомлення рішення винесені правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Позивач Приватне підприємство Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області 02.02.2005 року, внесений до ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 33350855, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дрогобицькому районі.

За результатами планової виїзної перевірки Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області складено акт № 975 23-1 33350855 від 29.12.2009 року, яким встановлено порушення, зокрема:

- пп.1.21, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.3.1 ст.3, пп.4.1.2,пп.4.1.6 п.4.1 ст.4,п.5.1, пп.5.2.5 п.5.2, п.5.2,п.5.4,п.5.6, п.5.7,п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1,пп.8.2.2 п.8.2,пп.8.6.1 п.8.6 ст.8,пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції ЗУ від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого нарахований податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186300 грн.;

- пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), - неподання щоквартальної Декларації з податку на прибуток;

- п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4240 грн.;

- ст. 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 (із змінами та доповненнями); п.2,п.5 Наказу ДПА України від 13.10.1998 р. № 477 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва юридичної особи та Порядку її ведення»із змінами і доповненнями, затв. в Міністерстві юстиції України від 27.10.1998 р. №689/3129, в результаті чого занижено єдиний податок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5398 грн.;

- ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», в результаті чого занижено комунальний податок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 249,90 грн.

На підставі акту № 975 23-1 33350855 від 29.12.2009 року прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2010 року:

- №0000092301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 280 470 грн., з яких 186 300 грн. основний платіж, 94 170 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000102301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 2 699 грн., з яких 2699 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000112301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з комунального податку на загальну суму 6369,9 грн., з яких 249,9 грн. основний платіж, 6112 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив в апеляційному порядку.

За результатами розгляду скарг ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області винесено:

- податкові повідомлення-рішення №0000092301/1 від 30.03.2010 року та №0000092301/2 від 15.06.2010 року, яким визначено узгодження суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 280 470 грн., з яких 186 300 грн. основний платіж, 94 170 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0000442301/1 від 30.03.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 170 грн., з яких 170 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкові повідомлення-рішення №0000102301/1 від 30.03.2010 року та №0000102301/1 від 15.06.2010 року, яким визначено узгодження суми податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 2 699 грн., з яких 2699 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкові повідомлення-рішення №0000112301/1 від 30.03.2010 року та №0000112301/2 від 15.06.2010 року, яким визначено узгодження суми податкового зобовязання з комунального податку на загальну суму 6369,9 грн., з яких 249,9 грн. основний платіж, 6112 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Висновки податкового органу про вказані в акті № 975 23-1 33350855 від 29.12.2009 року порушення та донарахування податкових зобовязань базуються на тому, що ПП НВПП «Енергія-Сервіс»не включило до бази оподаткування єдиним податком кошти, одержані на розрахунковий рахунок підприємства від ТзОВ «Енергія»у вигляді поворотної фінансової допомоги (безпроцентної позики). У звязку з перевищенням обсягів виручки в 1 млн. грн., з 01.01.2008 року підприємство переведено на загальну систему оподаткування і йому донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку.

Судом встановлено, що між позивачем ПП НВПП «Енергія-Сервіс»(Позичальник) та Тзов «Енергія»(Позикодавець) в охоплений перевіркою період було укладено два договори позики: 02.01.2007 року на суму 90000,00 грн. та 02.01.2008 року на суму 173000,00 грн.

Згідно умов договорів загальна сума позики підлягає поверненню Позикодавцю у строк відповідно до 31.12.2007 року та до 31.12.2008 року.

На виконання умов договорів ТзОВ «Енергія» перерахувало на банківський рахунок ПП НВПП «Енергія-Сервіс»кошти в 2007 році в розмірі 85065,00 грн. та в 2008 році в розмірі 172066, 00 грн.

Вказані кошти ПП НВПП «Енергія-Сервіс»повернуло протягом того календарного року, в якому їх одержувало.

З матеріалів справи (Свідоцтво № 1309004925 серія А № 786750 від 19.12.2006 р., Свідоцтво № 1309005101 серія А № 786922 від 27.12.2007 р.) вбачається, що протягом 2007 2008 років ПП НВПП «Енергія-Сервіс»перебувало на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку 6% від суми реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Указом Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для субєктів малого підприємництва, п.2 ст.1 якого надає юридичним особам субєктам підприємницької діяльності будь-якої організаційної форми та форми власності, право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Згідно з приписами ст. 3 Указу № 727/98 юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до Указу № 727/98 обєктом оподаткування єдиним податком є виключно виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 393/34 ВР валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону № 393/34 ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобовязання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до підпункту 1.22.2. пункту 1.22. статті 1 Закону № 393/34 ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що «виручка»та «поворотна фінансова допомога»не є тотожними поняттями.

Тому, одержані за договорами позики кошти (поворотна фінансова допомога) та операції щодо отримання такої позики, не є виручкою та оподатковуваними операціями в розумінні Указу № 727/98.

Оскільки позивач протягом 2007 2008 років перебував не на загальній, а на спрощеній системі оподаткування, до спірних правовідносин не може бути застосовано визначення виручки, наведене у Законі № 393/34 ВР.

З урахуванням викладеного, суд вважає висновок податкового органу про те, що одержані Приватним підприємством НВПП «Енергія-Сервіс»від ТзОВ «Енергія»за договорами позики від 02.01.2007 року та від 02.01.2008 року кошти є виручкою, яка підлягала включенню до бази оподаткування єдиним податком, помилковим та таким, що потягнув за собою помилковість наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не представлено доказів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Перевіривши оскаржені позивачем податкові повідомлення рішення від 25.01.2010 року №0000092301/0, від 30.03.2010 року №0000092301/1, від 15.06.2010 року №0000092301/2; від 25.01.2010 року № 0000102301/0, від 30.03.2010 року № 0000102301/1, від 15.06.2010 року № 0000102301/2; від 25.01.2010 року № 0000112301/0, від 30.03.2010 року № 0000112301/1, від 15.06.2010 року №0000112301/2 та від 30.03.2010 року № 0000442301/1, суд прийшов до висновку, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів, тому підлягають визнанню їх протиправними.

У разі визнання податкового повідомлення рішення протиправним воно є таким, що не діє з моменту його прийняття, відтак скасування не потребує.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 151 від 21 червня 2010 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 25.01.2010 року №0000092301/0, від 30.03.2010 року №0000092301/1, від 15.06.2010 року №0000092301/2; від 25.01.2010 року № 0000102301/0, від 30.03.2010 року № 0000102301/1, від 15.06.2010 року № 0000102301/2; від 25.01.2010 року № 0000112301/0, від 30.03.2010 року № 0000112301/1, від 15.06.2010 року №0000112301/2 та від 30.03.2010 року № 0000442301/1.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 05 жовтня 2010 року.

Суддя Хома О.П.