Постанова № 11619212, 12.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2010 року Справа № 2а-4621/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

при секретарі судового засідання Глазуновій О.О.,

за участю сторін:

від прокурора - помічник прокурора м. Луганська

Петрова Г.В. (посвідчення від 01.07.2008 № 524)

від позивача юрисконсульт ІІ категорії юридичного відділу

Селезньова О.О. (довіреність від 19.04.2010 № 174)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі

Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі

Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні»

до державного підприємства «Луганськвугілля»

про стягнення штрафу в сумі 1020,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2010 року Прокурор м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення штрафу в сумі 1020,00 грн.

В позовній заяві прокурор зазначив, що 13 травня 2009 року позивачем обстежено державне підприємство «Луганськвугілля» на предмет виконання вимог припису від 11 вересня 2008 року ЛЦ 175 № 387, за результатами якого складено акт перевірки за № 02/21-0049 та встановлено, що відповідач не виконав вимоги 30 пунктів (пункти 8, 9, 10, 13, 18, 21, 22, 35, 36, 37, 40-59) припису Інспекції від 11 вересня 2008 року ЛЦ 175 № 387. За результатами перевірки та на підставі акта, Інспекцією винесено постанову від 10 червня 2009 року № 02/21-0049 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, про що повідомлено відповідача належним чином.

У звязку з тим, що сума штрафу державним підприємством «Луганськвугілля» протягом тридцяти днів з дня винесення постанови не сплачена, прокурор просить стягнути її в судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та у запереченнях від 11 серпня 2010 № 16/161/1-1893 на відзив відповідача від 28 липня 2010 № 091980, і просили стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» суму штрафу у розмірі 1020,00 грн. (арк. справи 41-45). Зокрема, в запереченнях на відзив позивач зазначив, що більшість невиконаних відповідачем пунктів припису стосується забезпечення безпеки людей. Невиконання цих вимог створює реальну загрозу життю та здоровю людей, тварин та пошкодження майна. Неспроможність відповідача зібрати платежі за комунальні послуги та неефективне використання цих коштів не є підставою для відмови у стягненні правомірно винесеного штрафу. Враховуючи, що державне підприємство «Луганськвугілля» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», і у такому випадку виконавче провадження буде зупинено, тобто рішення у найближчому майбутньому виконаним не буде. Крім того, позивач у запереченнях наголосив, що виникли між позивачем та відповідачем відносини щодо сплати штрафу за порушення законодавства про електроенергетику за своєю природою не є господарськими зобовязаннями, тому відсутні підстави для застосування положень статті 233 Господарського кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 40). Відзивом на адміністративний позов від 28 липня 2010 року № 091980 державне підприємство «Луганськвугілля» позовні вимоги визнало частково та просило зменшити розмір штрафу до 300,00 грн., у стягненні решти суми штрафу відмовити. На думку відповідача, суд повинен врахувати вимоги норми статті 233 Господарського кодексу України, оскільки підприємство є державним підприємством, яке надає послуги з житлово-комунальних послуг, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що, в свою чергу, веде до виникнення заборгованості і затримки оплати платежів, стягнення штрафу може призвести до зростання заборгованості, що, в свою чергу, може відобразитись на якості послуг з житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам, та створити соціальну напругу в трудовому колективі.

Вислухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Статтею 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-5 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регламентовано, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі- органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії субєктів електроенергетики, субєктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд) (пункт 1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 929).

Згідно із пунктом 11 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії Держенергонагляд, серед іншого, має право застосовувати до субєктів господарювання штрафні санкції у порядку, визначеному законодавством; вимагати від субєктів електроенергетики, субєктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії; надавати (надсилати) субєктам електроенергетики, субєктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обовязкові для виконання приписи, розпорядження та інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії.

Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду відповідно до пункту 15 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії є обовязковими для виконання керівниками та посадовими особами субєктів електроенергетики, субєктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області, метою та завданнями інспекції Держенергонагляду у Луганській області є сприяння забезпеченню сталого функціонування обєднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням субєктами електроенергетики, субєктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії Луганської області вимог нормативно правових і нормативно технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної і теплової енергії.

Пунктом 8 статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регламентовано, що припис- обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до субєкта господарювання згідно із законом.

Державний нагляд у сфері теплопостачання відповідно до статті 14 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» здійснюють державні інспекції та інші органи у порядку, встановленому законом.

Державні інспектори мають право:

- безперешкодно у будь-який час відвідувати обєкти теплопостачання для перевірки додержання нормативно-правових актів у сфері теплопостачання з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів;

- надавати в межах своїх повноважень приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;

- отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

- надсилати приписи керівникам теплогенеруючих або теплопостачальних організацій про приведення засобів контролю, обліку та регулювання теплової енергії і теплоносія на обєктах теплопостачання у відповідність із нормами та стандартами у сфері теплопостачання;

- надавати приписи щодо неприпустимості продовження експлуатації обєктів у сфері теплопостачання, якщо це створює загрозу життю та здоровю обслуговуючого персоналу та здоровю населення;

- застосовувати в установленому законом порядку санкції до субєктів відносин у сфері теплопостачання за порушення нормативно-правових актів з питань, що належать до їх компетенції.

Відносини, що виникають у звязку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на обєктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, регулює Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику».

Згідно із статтею 9 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та субєктів електроенергетики.

Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до частини 5 статті 9 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» мають право:

- безперешкодного доступу до електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів та субєктів електроенергетики;

- отримувати від споживачів та субєктів електроенергетики інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до нормативно-правових актів;

- давати споживачам та субєктам електроенергетики обовязкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;

- давати споживачам та субєктам електроенергетики приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці;

- надсилати власникам обєктів споживача подання про невідповідність займаній посаді працівника електротехнічного профілю, який своєчасно не пройшов перевірку знань з електробезпеки та експлуатації струмоприймачів;

- вимагати від споживачів та субєктів електроенергетики додержання встановлених нормативно-правовими актами режимів споживання електричної і теплової енергії;

- надавати приписи щодо неприпустимості продовження експлуатації електричних і тепловикористовуючих установок споживачів, якщо це створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, здоровю населення;

- застосовувати в установленому законодавством України порядку санкції до субєктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів та складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» субєкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:

- за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування обєднаної енергетичної системи України і споживання енергії,- штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій- штраф у розмірі до пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції субєктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Санкції, передбачені частиною третьою статті 27 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику», застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 31 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» уповноважені органи застосовують до субєктів господарювання- юридичних осіб штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергозбереження або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, або Національної комісії регулювання електроенергетики України- у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про накладання штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються органами державного нагляду (інспекціями) та Національною комісією регулювання електроенергетики України в межах їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами уповноважених органів, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передаються посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника уповноваженого органу розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника уповноваженого органу про накладання штрафу оформляється постановою. Субєкт господарювання повинен сплатити штраф у пятнадцятиденний термін із дня отримання постанови про його накладання. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на субєктів господарювання незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання визначає Положення про порядок накладення на субєктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 року № 1312.

Відповідно до пунктів 7, 8 та 9 Положення про порядок накладення на субєктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки субєкта господарювання, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики, та акта перевірки (протоколу) субєкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Постанова або розпорядження про накладення штрафу складається у двох примірниках. Перший примірник постанови або розпорядження залишається в органі, який її оформив. Другий примірник у 3-денний термін після оформлення постанови або розпорядження надсилається (видається повноважному представнику) для сплати штрафу субєкту господарювання.

Субєкт господарювання згідно з пунктом 10 Положення про порядок накладення на субєктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання- у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

13 травня 2009 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області на енергетичному обєкті державного підприємства «Луганськвугілля» була проведена перевірка виконання вимог припису від 11 вересня 2008 року ЛЦ 175 № 387, за результатами якої складено акт перевірки № 02/21-0049 про невиконання відповідачем 30 пунктів (пункти 8, 9, 10, 13, 18, 21, 22, 35, 36, 37, 40-59) припису Інспекції 11 вересня 2008 року ЛЦ 175 № 387 (арк. справи 4-6, 7).

10 червня 2009 року на підставі акта перевірки від 13 травня 2009 року № 02/21-0049 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області винесено постанову № 02/21-0049 про накладення на державне підприємство «Луганськвугілля» штрафу у розмірі 1020,00 грн. за порушення законодавства про електроенергетику, яку відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав 02 липня 2009 року (арк. справи 10, 11).

Оскільки державне підприємство «Луганськвугілля» постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області від 10 червня 2009 року № 02/21-0049 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику у встановленому порядку не оскаржило, внаслідок чого вона на момент розгляду справи є чинною та такою, що підлягає виконанню, і за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку не сплатив суму штрафу, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Доводи відповідача щодо зменшення розміру штрафу до 300,00 грн. у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України, через те, що підприємство є державним підприємством, яке надає послуги з житлово-комунальних послуг, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що, в свою чергу, веде до виникнення заборгованості і затримки оплати платежів, стягнення штрафу може призвести до зростання заборгованості, що, в свою чергу, може відобразитись на якості послуг з житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам та створити соціальну напругу в трудовому колективі, суд не приймає на підставі того, що, по-перше, статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання, а оскільки штрафні санкції, застосовані Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля», є адміністративно-господарськими і жодним чином не повязані з порушенням господарського зобовязання, норма статті 233 Господарського кодексу України не може бути судом застосована до спірних правовідносин; по-друге, згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні повноваження зменшувати суму накладеного Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Луганській області штрафу. Законодавець взагалі не встановив методику визначення суми штрафу за правопорушення у сфері електоенергетики, а встановив максимальні розміри застосування адміністративно-господарських санкцій, право визначати які належить виключно позивачу.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор відповідно до пункту 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В) в доход Державного бюджету України (поточний рахунок 31119106700002 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, код 24046582, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 804013) суму штрафу у розмірі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі 17 серпня 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська