Ухвала суду № 116190937, 05.01.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/39928/23

Провадження № 1-кс/947/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2024 року

слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 72023000210000025 від 05.04.2023 року відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницького, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , директора ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТІК», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000210000025 від 05.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Офіс Генерального прокурора.

У клопотанні зазначено, що ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» в ході здійснення, відповідно до Статуту підприємства, фінансово-господарської діяльності, укладено ряд цивільно-правових договорів з суб`єктами господарювання, у т.ч. виробниками алкогольної продукції, щодо постачання в адресу ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» товарів повсякденного попиту (слабоалкогольні напої, соки, вода, кава тощо) з метою отримання прибутку від їх подальшої реалізації, просування та/або поширення на території України.

Детектив посилається на те, що в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше квітня місяця 2023 року, директор ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами розробив злочинний план, направлений на ухилення від сплати податків за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 розумів, що за умови забезпечення повного фіксування у первинних документах підприємства фактів здійснення всіх господарських операцій, пов`язаних із подальшою реалізацією на території України товарів повсякденного попиту, фінансовий результат до оподаткування з ПДВ ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» буде збільшено, а отже і сплата податків зросте. Тому, ОСОБА_7 за попередньою згодою з невстановленими слідством особами, прийняв рішення реалізовувати куплений товар у суб`єктів господарювання за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства, а в балансових звітах підприємства, які подаються до контролюючих податкових органів, вказувати завідомо неправдиві відомості про залишок товарів на балансі Товариства.

Детектив вважає, що з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на ухилення від сплати податків, директор ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, у невстановлений день, час та місці узгодили спільний злочинний план вчинення протиправних дій, яким передбачалось наступне:

- вчинення реальних господарських операцій, щодо закупівлі товарів повсякденного попиту у суб`єктів господарювання, у т.ч. виробників алкогольної продукції у великій кількості;

- подальша реалізація закуплених товарів повсякденного попиту за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства;

- відображення в балансових звітах підприємства в графі «Оборотні активи» «запаси» залишків вже реалізованої продукції за готівкові кошти, як залишки нереалізованої продукції;

- прикриття вчинення кримінального правопорушення, шляхом укладання фіктивних правочинів, щодо передачі продукції, яка нібито перебуває в залишку, на відповідальне зберігання.

Реалізовуючи заздалегідь узгоджений злочинний план, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2023 року, здійснили продаж заздалегідь придбаних товарів повсякденного попиту, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства на загальну суму 1 936 185 147 грн. в тому числі ПДВ в сумі 387 237 029 грн.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою із з невстановленими слідством особами достовірно усвідомлюючи, що залишкових товарів на ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» на 1 386 068 941,11 грн. не існує та з метою прикриття злочинної діяльності направленої на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, зокрема приховання факту продажу товарів за готівкові кошти, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, уклали Договір № 01/2023 від 06 лютого 2023 про надання послуг відповідального зберігання ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР» товарів повсякденного попиту та акт № 02/2023-1 приймання-передачі таких товарів від 06 лютого 2023 року. Відповідно до умов даного Договору, Поклажодавець (ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК») передає, а Зберігач (ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР») приймає на відповідальне зберігання товари Поклажодавця, а саме: алкогольні напої, слабоалкогольні напої, пиво, вино, напої, тара за актом приймання передачі. Відповідно до акту № 02/2023-1 приймання-передачі майна від 06 лютого 2023 року ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», як Поклажедавець, нібито передає, а ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР», як Зберігач, нібито приймає на відповідальне зберігання товари згідно переліку за адресою: м. Вишневе, вул. Промислова, 10 (1 пов. літ. «Б» прим. №6), на загальну суму 1 386 068 941,11 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний план та діючи умисно, за змовою з невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням день та час внесли до документів податкової звітності про Баланс товариства (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2023 рік завідомо неправдиві відомості в пункті «Запаси» графи «ІІ. Оборотні активи», де відобразили наявність запасів у залишках товариства, відомості щодо наявності залишків запасів у загальній сумі 2 534 005 000 грн., та 10.05.2023 подали до Головного управління ДПС у м. Києві.

У подальшому у період з 29.05.2023 по 16.06.2023 в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ за квітень 2023 року, співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві у відповідності до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2, пп.20.1.6 п. 20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 ПКУ проведено інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», а саме: щодо наявності залишків товарів: за адресами, які орендує указане товариство, а саме: Київська обл. м. Біла Церква вул. Січневого Прориву, буд. 88 , м. Львів вул. Польова, буд. 55 , Рівненська обл. м. Сарни, вул. Соборна, 109 , Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тягова підстанція, 18, м. Вінниця, вул. Баженова, 24 , м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 18 , м. Луцьк, вул. Карбишева, 2 , Закарпатська обл. м. Мукачево, вул. Берегівська-об`їздна, 6, м. Одеса, вул. Моторна, б. 8 «З», м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 111, м. Тернопіль, вул. Промислова, 20 , м. Хмельницький, вул. Козацька, 55 , м. Чернівці, провулок Складський, 13 , м. Київ, вул. Промислова, буд. 4-А, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7А, за результатами якої встановлено невідповідність поданих ОСОБА_7 і невстановленими слідством особами до Головного управління ДПС у м. Києві балансових залишків фактичним залишкам наявним на складах ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», а саме: встановлена відсутність залишків товарів товариства на суму 1 936 185 147 грн. в тому числі ПДВ в сумі 387 237 029 грн.

Однак, ОСОБА_7 достовірно знаючи про те, що залишки товарів, які він разом із невстановленими слідством особами відобразив у податковій звітності ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» відсутні, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету приховування факту продажу товарів за готівкові кошти в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16.06.2023, внесли завідомо неправдиві відомості до акту № 06/2023-1 від 05.06.2023 приймання-передачі майна, а саме про те, що ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР» повернуто з відповідального зберігання товари до ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», за адресою: м. Вишневе, вул. Промислова, 10 (1 пов. літ. «Б» прим. №6), на загальну суму 1 386 068 941,11 грн.

Крім того, ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16.06.2023 року доводячи свій злочинний умисел до кінця, з метою створення видимості фактичної наявності товарних залишків ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» на загальну суму 2 275 650 131 грн. внесли завідомо неправдиві відомості до наступних документів, а саме:

-наказу № 1-К від 06.06.2023 про створення інвентаризаційної комісії за адресою: м. Київ, вул. Калнишевського, 2 та інвентаризаційний опис на складі м. Київ, вул. Калнишевського, 2 станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 588 566 112,75 грн;

-наказу № 28-К від 06.06.2023 про створення інвентаризаційної комісії за адресою: м. Київ, вул. Куренівська 14-Б, та інвентаризаційний опис №2 на складі м. Київ, вул. Промислова, 4-А станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 107 184 103,15 грн.

-наказу № 9-ПР від 06.06.2023 про створення інвентаризаційної комісії за адресою: м. Київ, вул. Промислова 4-А, та інвентаризаційний опис №2 на складі м. Київ, вул. Промислова, 4-А станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 690 319 282,11 грн.

Отже, детектив зазначає про те, що ОСОБА_7 , будучи директором ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими слідством особами в порушення п. 185.1 ст 185, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5, абз. п. 198.5 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, занизив податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2023 року на суму ПДВ 387 237 029 грн, подавши податкову декларацію з ПДВ за квітень 2023 року 22.05.2023, тим самим не сплатив до державного бюджету України ПДВ в сумі 387 237 029 грн., що є особливо великим розміром, оскільки в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, детектив зазначає про те, що ОСОБА_7 , за попередньою змовою із невстановленими слідством особами будучи директором ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», що є суб`єктом господарської діяльності зареєстрованого відповідно до закону та здійснюючи фінансово - господарську діяльність на ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» в період квітня - травня 2023 року за адресою: м. Київ, вул. Краснова, буд. 27 вчинив кримінальне правопорушення, яке полягало у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб.

Так, ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» укладено ряд цивільно-правових договорів з суб`єктами господарювання, у т.ч. виробниками алкогольної продукції, щодо постачання на адресу ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» товарів повсякденного попиту (слабоалкогольні напої, соки, вода, кава тощо) з метою отримання прибутку від їх подальшої реалізації, просування та / або поширення на території України.

В подальшому реалізовуючи свій злочинний план направлений на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах директор ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_7 попередньо домовившись із невстановленими слідством особами здійснили реалізацією частини товарів повсякденного попиту за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства.

ОСОБА_7 дійсно розумів, що на балансі ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» відсутні товарні залишки на загальну суму 1 936 185 147 грн., крім того ПДВ 387 237 029 грн., у зв`язку з їх реалізацією за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства, а тому з метою прикриття цього факту у ОСОБА_7 у березні 2023 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) виник злочинний умисел на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме відобразити в Балансі (Звіті про фінансовий стан) на 31.03.2023 в пункті «Запаси» графи «ІІ. Оборотні активи» наявність запасів на 2 534 005 тис. грн.

Для реалізації свого злочинного умислу направленого на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме в Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2023 року ОСОБА_7 попередньо домовившись із невстановленими слідством особами, про те, що внесення відомостей до Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.03.2023 року здійснюється з метою прикриття злочину направленого на ухилення від сплати податків, склав за допомогою невстановлених слідством осіб відповідний документ.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_7 разом із невстановленими слідством особами 10.05.2023 року подають до податкових органів Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2023 року, в якому відобразили в пункті «Запаси» графи «ІІ. Оборотні активи» наявність запасів на 2 534 005 тис. грн.

Вказані вище дії директора ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_7 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, надали змогу в подальшому ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» здійснити ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи директором ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, яке полягало у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, знаючи що таке майно (грошові кошти), повністю одержано злочинним шляхом в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Так у ОСОБА_7 після ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом реалізації закуплених товарів повсякденного попиту за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» виник злочинний умисел на набуття майна, одержаного злочинним шляхом, а саме на готівкові грошові кошти, які отримані в якості оплати за товар проданий поза податковим обліком.

Реалізовуючи заздалегідь узгоджений злочинний план, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2023 року, здійснили продаж заздалегідь придбаних товарів повсякденного попиту, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства на загальну суму 387 237 029 грн.

Отже, фактично директор ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_7 набув незаконно майно (грошові кошти), шляхом продажу товарів повсякденного попиту за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» і легалізував отримані кошти в розмірі на 387 237 029 грн. шляхом збереження їх в готівці.

За таких обставин, ОСОБА_7 , підозрюється у набутті майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а саме у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, знаючи що таке майно (грошові кошти), повністю одержано злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Кримінальними правопорушеннями завдано матеріальної шкоди інтересам держави, а саме ухилення від сплати ПДВ на загальну суму 387 237 029 гривень.

Вказані вище дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

28.12.2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 209 КК України за кваліфікуючими ознаками: набуття, володіння, використання, розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, знаючи що таке майно (грошові кошти), повністю одержано злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 212 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою приватного підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 за кваліфікуючими ознаками: внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Посилаючись на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, якими завдано шкоду у розмірі 387 237 029 гривень, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, детектив за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 387 236 784 гривень.

У судовому засіданні -

Прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання, зазначив, що пред`явлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, наразі наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні. Розмір застави відповідає розміру заданих кримінальними правопорушеннями збитків, є обґрунтованим та буде здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Просив задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим та передбачатиме у випадку його задоволення слідчим суддею лише безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на майновий стан підозрюваного, який стороною обвинувачення не перевірено. Подане клопотання свідчить про мету сторони обвинувачення незаконно позбавити волі його підзахисного. Звернув увагу на те, що пред`явлена підозра його підзахисному є необґрунтованою та матеріалами клопотання не підтверджується. Будь-яких доказів стороною обвинувачення в обґрунтування підозри не пред`явлено. Ризики на які посилається сторона обвинувачення є недоведеними, їх не обґрунтовано. У підозрюваного наявні міцні соціальні зв`язки, так як він одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання та місце роботи. Тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному не може в даному випадку свідчити про ризик можливого переховування підозрюваного, оскільки у даному випадку відсутній склад злочину. Його підзахисний має належну процесуальну поведінку та за кожним викликом з`являвся у судові засідання з міста Києва до м. Одеси. В рамках кримінального провадження було проведено велику кількість обшуків та ніяких доказів вилучено не було, навпаки, ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» надало добровільно під час обшуку усі необхідні органу досудового розслідування документи, а тому ОСОБА_7 не має що приховувати від органу досудового розслідування. Впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню або вчиняти кримінальні правопорушення його підзахисний не має наміру. Посилання на ризики зазначені у клопотанні є безпідставними та спростовуються належною процесуальною поведінкою підозрюваного. Стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Просив врахувати письмові заперечення з додатками щодо необґрунтованості підозри та щодо відсутності ризиків та відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримав думку захисника ОСОБА_6 та посилаючись на письмове заперечення з додатками, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_7 з підозрою не погодився, проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, також приймаючи до уваги письмове заперечення сторони захисту з додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 28.12.2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 209 КК України за кваліфікуючими ознаками: набуття, володіння, використання, розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, знаючи що таке майно (грошові кошти), повністю одержано злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 212 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою приватного підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 за кваліфікуючими ознаками: внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, слідчим суддею встановлено таке.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК Українипідтверджується: протоколом допиту в якості свідка головного бухгалтера ОСОБА_11 ; протоколом допиту в якості свідка колишнього керівника ТОВ «ТХ Партнер» ОСОБА_12 ; актом ГУ ДПС у м. Києві від 23.06.2023 року №46139/26-15-07-02-05-03/42933160 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, яким визначено, що ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» занизив податок на додану вартість на загальну суму 389 670 851 грн. за квітень 2023 року; висновком судово-економічної експертизи Київського відділення - бюро ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»№3518 від 08.12.2023 року, яким підтверджуються висновки акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві, щодо заниження податку на додану вартість ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» за квітень 2023 року на суму 387 237 029 гривень; проведенням інвентаризації на складах ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» працівниками ГУ ДПС, якими встановлено невідповідність фактичних залишків товару на складах; протоколами проведених оглядів та обшуків 22.06.2023 року за адресами в тому числі на ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», які підтверджують відсутність товарних залишків, а також іншими матеріалами кримінального провадження №72023000210000025 в їх сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та відхиляє заперечення сторони захисту в частині зазначення про необґрунтованість пред`явленої підозри.

Одночасно, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на те, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_7 конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, враховуючи, що підозрюваний з пред`явленою йому підозрою категорично не погоджується та заперечує обставини викладені у повідомленні про підозру, що суттєво збільшує ризик його втечі, враховується слідчим суддею при оцінюванні ризику, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.

З урахуванням наведеного, посилання сторони захисту на відсутність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_7 з огляду на те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце роботи і проживання, з`являється за першим викликом, слідчий суддя визнає неспроможними, оскільки на даний час ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, мета, щодо спроби переховування може виникнути у підозрюваного у будь який момент.

Проте, одночасно, слідчий суддя вважає, що наявні відносно міцні соціальні зв`язки зменшують ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, з огляду на те, що він є директором ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», має доступ до усієї документації товариства, а як зазначає сторона обвинувачення, наразі триває досудове розслідування кримінального провадження та заплановано проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів (фінансово-господарської документації зокрема), які підозрюваний може знищити з метою приховання імовірних кримінально-протиправних дій.

Слідчий суддя враховує також, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 може здійснювати вплив на свідків, які працюють/працювали в ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», зокрема, тих, які безпосередньо йому підпорядковуються та можуть повідомити важливі обставини для досудового розслідування.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_7 активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, з огляду на те, що стороною обвинувачення не вмотивовано яким чином підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню та з огляду на те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і стороною обвинувачення не надано даних про те, що він має статус підозрюваного/обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді застави.

Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, що у випадку доведення їх вчинення призвели до матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків, а також те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку є недоцільним з огляду на характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 шляхом застосування запобіжного заходу до нього у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, імовірних збитків в особливо великих розмірах, нанесених державі в умовах воєнного стану, коли кожна гривня є важливою для обороноздатності країни в умовах збройної агресії, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_7 , доведених ризиків, передбачених п. п. 1-3 ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які мають корисливих характер. Особливий характер кримінальних правопорушень, який слід врахувати при визначені розміру застави у даному випадку, пов`язаний із суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, а також наслідками вчинення таких кримінальних правопорушень.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, обставини їх вчинення та наслідки, які полягають у імовірно завданій шкоді державному бюджету в розмірі 387 237 029 гривень та вважає, що застава у розмірі 40 000 (сорок тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 000 (сто двадцять один мільйон сто двадцять тисяч) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 72023000210000025 від 05.04.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 000 (сорок тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 000 ( сто двадцять один мільйон сто двадцять тисяч) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 28.02.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA 418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1