Рішення № 116189650, 09.01.2024, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/17510/23

Провадження №2-о/592/21/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі

головуючого: судді Бичкова І.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області про встановлення факту постійного сумісного проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернуласядо судуз даноюзаявою провстановлення фактупостійного проживання ізспадкодавцем однієюсім`єю неменш якп`ять роківдо часувідкриття спадщини,та вїї обґрунтуваннявказала проте,що з ОСОБА_2 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 13.08.1987 року. Від шлюбу дітей не мають. З 1987 року вона постійно проживала разом з чоловіком в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік перебував на реєстраційному обліку за вказаною вище адресою з 28.10.2014 року та був знятий з реєстрації з вказаної адреси 01.05.2023 року у зв`язку зі смертю. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , (колишня назва вулиці, а в цей час АДРЕСА_2 ) належить позивачці та її чоловіку ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 серпня 1996 року.

18.11.1998 року шлюб між заявницею та її чоловіком ОСОБА_2 було розірвано. Однак вони з чоловіком після цього помирилися та продовжували проживати сумісно однією сім`єю в квартирі, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, всі сімейні питання вирішували разом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, проявляли друг до друга турботу та піклування до самої смерті чоловіка. Шлюб в органах РАЦС вони більше не реєстрували.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.Заявниця поховала чоловіка.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його майно. Спадковим майном стала частка в приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій позивачка залишилась проживати.

19.02.2013 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого все своє майно, яке буде належати йому на день його смерті, він заповів дочці позивачки від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно з 1989 року по цей час проживає в Росії.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в установлений законом шестимісячний строк з дня його смерті спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася, з ним не проживала і не перебувала разом з ним зареєстрована за однією адресою, а тому згідно закону втратила право на спадщину.

Заявниця є спадкоємцем четвертої черги за законом, оскільки проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю постійно і після розірвання шлюбу в 1998 році по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті чоловіка в установлений законом строк заявниця не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що прийняла спадщину, бо постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї.

В листопаді 2023 року заявниця звернулася з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса, який надав роз`яснення про те, що спадкоємець за заповітом спадщину після смерті спадкодавця не прийняв, заявниця є спадкоємицею, яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання з спадкодавцем, але в зв`язку з тим, що шлюб між нею та чоловіком був розірваний, їй необхідно звернутися до суду для встановлення факту постійного сумісного проживання з спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Заявниця просить встановити факт постійного проживання однією сім`єю її - ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , починаючи з дня розірвання шлюбу, тобто з 1998 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

До початку судового засідання заявниця надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

У судове засідання заінтересована особа представник Сумської міської державної нотаріальної контори Сумської області не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі Сумської міської державної нотаріальної контори.

Відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Дослідивши та перевіривши письмові матеріали справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 13.08.1987 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим відділом ЗАГС міськвиконкому м. Суми за актовим записом № 1749 (а.с. 7).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей не мали.

З 1987 року позивачка постійно проживала разом з чоловіком в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 11а)

З свідоцтва про право власності на житло від 14 серпня 1996 року, виданого на підставі розпорядження Сумського МНВО ім..Фрунзе № 1091 від 14.08.1996 року, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної сумісної власності (а.с. 6).

18.11.1998року шлюбміж ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим відділом РАГС Ковпаківської районної в місті Суми ради за актовим записом № 537 (а.с. 8).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували проживати сумісно однією сім`єю в квартирі, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, всі сімейні питання вирішували разом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, проявляли один до одного турботу та піклування до самої смерті чоловіка.

З заповіту від 19.02.2013 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Ситником С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2-225, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , все своє майно заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 01.05.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом № 1289 (а.с. 10).

ОСОБА_4 поховала ОСОБА_5 , про що свідчать копії договорів-замовлень про надання ритуальних послуг, необхідних для організації поховання, які позивачка уклала з КП Спецкомбінатом в м. Суми (а.с. 12, 13).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його майно. Спадковим майном стала частка в приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій позивачка залишилась проживати.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в установлений законом шестимісячний строк з дня його смерті спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася.

В листопаді 2023 року заявниця звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 . Заявниця отримала роз`яснення нотаріуса про те, що спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3 спадщину після смерті спадкодавця не прийняла, а заявниця ОСОБА_1 є спадкоємицею, яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання з спадкодавцем, але в зв`язку з тим, що шлюб між нею та чоловіком був розірваний, їй необхідно звернутися до суду для встановлення факту постійного сумісного проживання з спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрацї.

Згідно ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п.21 вищевказаної Постанови вказано, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999р. №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. №7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Так, доказами постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , починаючи з дня розірвання шлюбу, тобто з 1998 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ведення ними спільного господарства, наявність спільних витрат, пов`язаність спільним побутом, наявність спільних прав та обов`язків.

На підставі з`ясованих обставин, давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області про встановлення факту постійного сумісного проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.265-268,293,315ЦПК України;ст.ст.1216,1220,1221,1268,1297ЦК України,ст.3СК України, ПостановоюПленуму Верховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування», -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області про встановлення факту постійного сумісного проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , починаючи з дня розірвання шлюбу, тобто з 1998 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.Г. Бичков