Рішення № 116183082, 08.01.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/16056/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі також ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 17.08.2023 № 253150001292 та зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити призначення пенсії позивачу за віком при наявності страхового стажу 20 років 01 місяць 16 днів з 08.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, проте рішенням від 17.08.2023 № 253150001292 у призначенні пенсії відмовлено. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки стаж роботи підтверджується відомостями трудової книжки.

Ухвалою суду від 31.10.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 1 подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки записи у трудовій книжці позивача внесені з порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, тому зарахувати періоди: з 15.09.1992 по 07.05.1996, з 08.09.1998 по 06.03.1999, з 05.11.2000 по 20.12.2000 неможливо.

Відповідач 2 відзив на позов не надав.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив таке.

08.08.2023 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 17.08.2023 № 253150001292 відмовлено у призначенні пенсії позивачу за відсутності страхового стажу. Зокрема, не зараховано стаж роботи, зазначений у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 12.06.1978, за періоди:

- з 15.09.1992 по 07.05.1996, з підстав відсутності назви підприємства в записі про прийняття на роботу, що не відповідає приписам Інструкції № 58, та запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства;

- з 08.09.1998 по 06.03.1999, з підстав не підтвердження, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалась у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, та запис про припинення виплати не засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву установи;

- з 05.11.2000 по 20.12.2000, з підстав того, що записи про прийняття на роботу викладені з порушенням Інструкції № 58, а саме наявне виправлення дати прийняття. Крім того, відсутні дані за вказаний період в реєстрі застрахованих осіб.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюютьсяКонституцією України,Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII(далі по текстуЗакон № 1788-XII) таЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV(далі по текстуЗакон № 1058-IV).

Відповідно до статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( далі Порядок № 637 ).

Положеннямистатті 62 Закону №1788-XIIта пункту 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.

Суд встановив, що трудова книжка серія НОМЕР_1 від 12.06.1978, видана на ім`я ОСОБА_1 , містить всі необхідні записи про роботу позивача, а саме за період:

- з 15.09.1992 по 07.05.1996 - запис має назву товариства де працювала позивач Садівниче товариство «Мирний»;

- з 08.09.1998 по 06.03.1999 - запис містить назву центру зайнятості, номер та дату наказів про початок та припинення виплат, підпис директора установи;

- з 05.11.2000 по 20.12.2000 - запис містить назву товариства, дату та номер наказів про прийняття та звільнення з посади, печатку та підпис голови.

Відтак, стаж роботи позивача підтверджується відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 12.06.1978.

Відмовляючи позивачу у врахуванні спірного стажу, ГУ ПФУ в Миколаївській області виходило з наявністю встановлених порушень ведення трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.

ГУ ПФУ в Миколаївській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Щодо посилань відповідача, як на підставу правомірності прийняття спірного рішення, на порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, суд відхиляє, з огляду на таке.

Порядок ведення трудових книжок у 1985 році регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (надалі - Інструкція №162), а в подальшому - Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (надалі - Інструкція №58).

Положеннями вказаних норм встановлено, що відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, збереженню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, збереження і видачі трудових книжок посаді особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, обов`язок з ведення трудових книжок законодавцем покладено на підприємства, установи, організації, тому обставини її неналежного заповнення не можуть позбавити особу права на включення періодів роботи до страхового стажу та на отримання пенсії з його врахуванням.

Тож недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

З урахуванням наведеного правового регулювання спірних правовідносин та усталеної судової практики, суд формулює висновок по суті спору, відповідно до якого позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення трудової книжки, а отже й не може бути обмежений у праві врахування до трудового спірного періоду.

Трудова книжка позивача містить необхідні, хоча й неповні записи, які дозволяють підтвердити факт її роботи у спірні періоди, а відтак є достатніми доказами на підтвердження своїх доводів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу спірні періоди, а тому оскаржуване рішення суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо відсутності в Реєстрі застрахованих осіб відомостей про позивача, то суд зазначає, що порушення допущені страхувальником, а не застрахованою особою, тому знову ж таки неможливо покладати тягар відповідальності на застраховану особу, що суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи, зазначений у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 12.06.1978: з 15.09.1992 по 07.05.1996, з 08.09.1998 по 06.03.1999, з 05.11.2000 по 20.12.2000.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Чернігівській області, то в задоволенні їх слід відмовити, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії вказаним відповідачем не приймалось, тобто права позивача з його боку не порушувались.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.08.2023 № 253150001292.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи, зазначений у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 12.06.1978: з 15.09.1992 по 07.05.1996, з 08.09.1998 по 06.03.1999, з 05.11.2000 по 20.12.2000.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 08 січня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко