Постанова № 11618266, 28.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.10 місто СевастопольСправа №2а-1601/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача - Ксенз Олексій Миколайович, довіреність № 80/9/10-0 від 19.01.2010,

відповідача - Істягіна Надія Михайлівна, довіреність № 8-1-240 від 05.07.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополядо Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку:

за декларацією № 553 від 28.01.2009 у розмірі 22589,08 грн.,

за декларацією № 1308 від 29.01.2010 у розмірі 16941,81 грн.,

за розстрочкою від 30.08.2005 у розмірі 7652,42 грн.,

пеню у розмірі 5629,11 грн., а всього у розмірі 52812,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства, що виразилося у порушенні порядку та строків сплати земельного податку.

Ухвалою суду від 01.06.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.

Іншою ухвалою від 01.06.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався та у ньому оголошувались перерви за клопотаннями представників сторін, провадження у справі було зупинено з 14.07.2010 до 26.08.2010.

28.09.2010 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 50942,16 грн., а саме:

за декларацією № 553 від 28.01.2009 у розмірі 22589,08 грн.,

за декларацією № 1308 від 29.01.2010 у розмірі 16941,81 грн.,

за розстрочкою від 30.08.2005 у розмірі 7652,42 грн.,

пеню у розмірі 3758,85 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що підприємство своєчасно сплачувало земельний податок у 2009 році, а також за рішенням про розстрочку від 30.08.2005, що підтверджується відповідними банківськими документами, нарахування пені у звязку з цим є необґрунтованим та непідтвердженим позивачем відповідними документами. Крім того зазначила, що Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений граничний термін - 1095 календарних днів для стягнення податкового боргу, перебіг якого починається від дня узгодження податкового зобовязання. Таким чином, на думку відповідача, вимоги податкового органу щодо стягнення боргу за декларацією № 553 у сумі 22589,08 грн. та рішенням про розстрочення податкового боргу № 43/24 від 30.08.2005 у сумі 7652,42 грн., а також пені, нарахованої на вказані суми заборгованості, є незаконними. Разом з тим, не заперечувала факт наявності заборгованості перед бюджетом зі сплати податку за землю за декларацією № 1308 від 29.01.2010 у розмірі 16941,81 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 18.02.1992 за № 10001470673, узяте на облік платника податків в органах державної податкової служби 30.03.1992.

Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою має земельну ділянку загальною площею 18217,0000 га за адресою: місто Севастополь, Старопівнична набережна, 11/15, за цільовим призначенням для обслуговування будівель та споруд конструкторського бюро.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю” № 2535-ХІІ від 03.07.1992 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України № 2535-ХІІ від 03.07.1992 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 17 Закону України № 2535-ХІІ від 03.07.1992 передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»самостійно обчислило земельний податок на 2010 рік та 29.01.2010 надало до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя податковий розрахунок суми земельного податку № 1308, згідно з яким загальна річна сума земельного податку склала 67767,24 грн., щомісячне нарахування склало 5647,27 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що з 02.03.2010 по 31.05.2010 він не сплачував суми узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, у звязку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 16941,81 грн. (5647,27 грн. х 3).

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 22589,08 грн., що виникла у період з 30.10.2009 по 01.02.2010, та заборгованості за рішенням № 43/24-0 від 30.08.2005 про розстрочення податкового боргу у розмірі 7652,42 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

28.01.2009 відповідачем до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя надано податковий розрахунок земельного податку № 553, згідно з яким загальна річна сума земельного податку склала 67767,24 грн., щомісячне нарахування склало 5647,27 грн.

Матеріалами справи, а саме виписками банку підтверджується своєчасна сплата Державним підприємством «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»податку за землю за вказаною декларацією щомісячно у розмірі 5648,00 грн. (а.с. 144, 146, 148, 150, 153, 155, 157, 159, 161, 162, 163, 165). Цільове призначення вказаних платежів податок на землю за окремо кожний місяць 2009 року.

Рішенням Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 43/24-0 від 30.08.2005 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.08.2005, розстрочено Державному підприємству “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” податковий борг, зокрема, земельний податок у сумі 67423,40 грн. (а.с.16). Також визначений графік погашення розстроченого податкового боргу: 20.07.2006 5468,41 грн., 21.08.2006 10326,36 грн., 20.09.2006 2475,89 грн., 20.10.2006 2475,89 грн., 20.11.2006 2475,89 грн., 20.12.2006 2475,89 грн., 22.01.2007 2475,89 грн., 20.02.2007 2475,89 грн., 20.03.2007 2475,89 грн., 20.04.2007 2475,89 грн., 21.05.2007 2475,89 грн., 20.06.2007 2475,89 грн., 20.07.2007 2475,89 грн., 20.08.2007 6778,08 грн., 20.09.2007 8807,89 грн., 20.10.2007 8807,87 грн. (а.с.17-19).

Відповідно до умов мирової угоди Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»у якості інвестора-поручителя погашає борги Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” за рахунок власних коштів та за рахунок коштів, отриманих від продажу певного майна Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” (а.с.68-78).

Своєчасна сплата відповідачем вказаних сум за розстрочкою підтверджується виписками банку, а саме: 31.08.2006 10326,36 грн., 31.10.2006 13895,50 грн., 26.12.2006 5068,90 грн., 23.01.2007 2475,89 грн., 27.02.2007 2475,89 грн., 28.03.2007 2475,89 грн., 29.05.2007 4951,78 грн., 25.07.2007 4951,78 грн., 15.08.2007 6778,08 грн., 14.09.2007 8807,89 грн., 19.10.2007 8807,89 грн. (а.с. 209-219). Цільове призначення вказаних платежів податок на землю за розстроченням боргу за мировою угодою, затвердженою 12.08.2005.

Як вбачається з розрахунку суми позову (а.с. 175-176) податковим органом самостійно у порядку календарної черговості виникнення боргу здійснювалось погашення попередніх податкових зобовязань шляхом розподілу сум погашеного зобовязання.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-III від 21.12.2000, слід зазначити наступне.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Зазначеними судом матеріалами справи, а саме копіями банківських виписок, оригінали яких оглянути судом у судовому засіданні, підтверджується своєчасне погашення відповідачем поточних податкових зобовязань зі сплати земельного податку за декларацією № 553 та рішенням про розстрочення податкового боргу № 43/24-0, а тому неправомірним є й нарахування пені за несвоєчасну сплату вказаних податкових зобовязань.

Крім того, підстави та правомірність нарахування відповідачу пені не підтверджені позивачем будь-якими документами, крім облікових карток платника податків. До того ж з вказаних облікових карток вбачаються граничні терміни сплати зобовязань по розстроченню за рішенням від 30.08.2005 інші, ніж зазначені у графіку погашення боргу, та походження яких представник позивача пояснити у судовому засіданні не зміг.

Також суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача з посиланням на підпункт 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання..

Податковий орган щомісячно отримував від Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»платежі зі сплати податку за землю у 2006, 2007, 2009 роках і відповідно мав можливість провести стягнення заборгованості за її наявності протягом 1095 днів.

Доказів в обґрунтування визначення податковим органом дати виникнення боргу зі сплати пені тільки 22.10.2009 позивачем суду не надано.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не доведений факт існування у Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»податкового боргу зі сплати земельного податку за 2009 рік у розмірі 22589,08 грн., зі сплати земельного податку за рішенням про розстрочення від 30.08.2005 у розмірі 7652,42 грн. та правомірність нарахування пені у розмірі 3758,85 грн., позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, у сумі 16941,81 грн.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»(99011, місто Севастополь, вул. В. Морська, 1, код ОКПО 14308954, відомостей про розрахункові рахунки в установах банку немає) в доход державного бюджету Нахімовського району міста Севастополя (р/р 31110105700008, код платежу 21081000, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035606) заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 16941,81 грн. (шістнадцять тисяч девятсот сорок одна гривня 81 коп.).

3. У решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 04 жовтня 2010 року.