Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
09 січня 2024 р. Справа № 120/13027/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 13.04.2023 він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову. Однак, відповідач не здійснив належного розгляду вказаної заяви. Натомість, листом від 04.05.2023 за №1929 запропонував позивачу особисто з`явитись із відповідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю щодо розгляду заяви про надання відстрочки від призову, позивач звернувся до суду із позовом.
Ухвалою від 28.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
17.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема вказав на те, що позивачем не дотримано вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487 (далі - Порядок №1487) щодо обов`язку особисто повідомляти про зміни та надавати документи про відстрочку. Також зазначив, що не порушував прав позивача, оскільки не вручав йому повістку. Відтак, просив в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3.
13.04.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову з підстав визначених в п. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема, повідомив відповідача про те, що є сином особи з інвалідністю І групи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Статус матері позивача та їх спорідненість підтверджується доданими до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №330513.
23.05.2023 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з адвокатським запитом №05/2023, в якому просив надати належним чином завірене рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.04.2023.
Як зазначає представник позивача у позовній заяві, відповідь на заяву від 13.04.2023 у формі листа від 04.05.2023 за №1929 його довіритель отримав лише в серпні 2023 року, що підтверджується доданим до матеріалів позовної заяви копіями поштового конверту з трек-номером 2360003115953 та витягом з веб-сайту Укрпошти
Так, листом від 04.05.2023 за №1929 ІНФОРМАЦІЯ_3, з посиланням на абз. 2 п. 23 Порядку № 1487, запропонував позивачу особисто прибути до центру комплектування для належного оформлення права на відстрочку та відповідних військово-облікових документів.
На переконання позивача, зміст отриманої відповіді свідчить про те, що його заява від 13.04.2023 відповідачем по суті не розглянута, рішення з приводу висвітленого в заяві питання не прийнято, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви від 13.04.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу;
- зобов`язати розглянути заяву від 13.04.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регламентуються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів,
Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 23 цього Закону (в редакції чинній на час подання заяви позивачем про надання відстрочки) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Цією ж статтею встановлено, що особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому - дев`ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Отже, на час подання позивачем заяви про надання відстрочки військовозобов`язані які мали одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи не підлягають мобілізації.
В подальшому, Законом №3161-IX від 28.06.2023 у вищезазначену норму внесено зміни та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед інших військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком № 1487.
Відповідно до п. 2 Порядку №1487 організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно п. 23 Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Отже суд погоджується з доводами представника відповідача в частині того, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.
Поряд із цим суд враховує, що вичерпний перелік облікових даних зміна яких вимагає від призовника, військовозобов`язаного, резервіста особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку визначено ч. 11 ст. 98 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Зокрема, такими даним є: зміна сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади.
В даному випадку, відповідач в листі від 04.05.2023 за №1929 не зазначив, які саме облікові дані позивача, про які останній був зобов`язаний повідомити в семиденний строк відповідний орган, де перебуває на військовому обліку, зазнали змін.
В свою чергу, оцінюючи посилання відповідача на пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), суд зазначає наступне.
Так, з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов`язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до положень пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, у тому числі:
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Відповідно до абз.8 п.11 цього Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви за наявності підстав, оскільки відстрочка передбачає її письмове оформлення.
Однак, за наслідком розгляду заяви позивача від 13.04.2023 відповідне рішення про відмову чи про надання відстрочки не прийнято, тобто допущено протиправну бездіяльність.
При цьому, суд акцентує увагу, що бездіяльність полягає в не прийнятті рішення, відтак керуючись ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту та визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 13.04.2023. А тому, вимога в частині визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви датованої 13.04.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу не підлягає задоволенню.
Наслідком визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 13.04.2023, є необхідність зобов`язати розглянути заяву позивача від 13.04.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.
При цьому, оскільки позов містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 Міністерства оборони України щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.04.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
Судове рішення № 116178723, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 09.01.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/13027/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: