Постанова № 11617368, 04.10.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-4606/09/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М.за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Приватне підприємство «Акваперл», представник Митровцій В.І.;

відповідача: Державна податкова інспекція у місті Ужгороді, представник Барановська В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Акваперл»до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення начальника ДПІ у місті Ужгороді, № 0000322301/0 2532/23-4/22098755/19182 від 03 серпня 2009 року, яким зменшено ПП «Акваперл»суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року у розмірі 26650, 00 грн., -

встановив :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 жовтня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 жовтня 2010 року.

Приватне підприємство «Акваперл»»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення начальника ДПІ у місті Ужгороді, № 0000322301/0 2532/23-4/22098755/19182 від 03 серпня 2009 року, яким зменшено ПП «Акваперл»суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року у розмірі 26650, 00 грн..

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наведені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому зсіданні позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні даного позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у позові слід відмовити.

Судом встановлено, працівниками ДПІ у м. Ужгород в період з 22.07.2009 року по 27.07.2009 року на підставі направлення від 22.07.2009 року №1626/23-4, виданого ДПІ у м. Ужгороді, головним державним податковим ревізор - інспектором сектору контролю за відшкодуванням ПДВ Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Ужгороді Худа М.І.. згідно зі ст. 11-1 Закону України від -1 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні", підпункту 7.7.5 пункту 7.5 стані 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок па додану вартість»та відповідно до наказу ДПІ у м. Ужгороді від 22.07.2009 року №488 проведено позапланову впин) перевірку Приватного підприємства "Акваперл'" (ПП "Акваперл") з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку па додану вартість у сумі 26707 грн. за травень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за квітень 2009 року відповідно до затвердженого план) перевірки, наведеного у додатку до акта.

Перевірку проведено з відома директора підприємства Цирик Алли Костянтинівни та в присутності головного бухгалтера Єльнової Г.Г..

Перевіркою встановлено, що ПП «Акваперл»у квітні 2009 року здійснювало реалізацію пластмасових виробів санітарно-технічного призначення, ванн, керамічної плитки та інших побутових виробів для ванних кімнат суб'єктам підприємницької діяльності по цінах, що сформовані на основі фактурної вартості та включають ввізне мито, націнку.

ПП «Акваперл»визначило податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2009 року (рядок 9) в сумі 44433,00 грн., виходячи з фактурної вартості, ввізного мита та націнки.

У квітні 2009 року ПП «Акваперл»відвантажило імпортований товар, митна вартість якого становить 355415,00 грн., ПДВ сплачений при розмитнені цього товару становить 71083,00 грн.

Перевіркою, на підставі п. 4.1, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено загальний обсяг поставки ПП «Акваперл»по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% в сумі 71083,00 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 71083,00 грн. В результаті чого, перевіркою збільшено податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2009 року (рядок 9 декларації) на суму 26650,00 грн., зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на 26650,00 грн. та визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду за квітень 2009 року в сумі 57,00 гри. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено завищення ПП «Акваперл»на 26650,00 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року.

На підставі Акту перевірки №1808/23-4/22098755 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322301/0 від 03 серпня 2009 року начальника ДПІ у м. Ужгороді, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на 26650, 00 грн.

Пункт 4.1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на момент виникнення спору (далі - № 168/97-ВР) передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду. При цьому "звичайна ціна" встановлюється за правилами п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні. Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону). Підпунктом 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів. акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 4.4.2 «г»п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.

Згідно з положеннями Наказу Державної митної служби від 09.07.1997 №307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

На підставі системного аналізу чинного законодавства можна дійти висновку про те, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними. Таким чином якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.

Позиція ж податкової інспекції про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Разом з тим суд враховує клопотання представника відповідача про те, що як доказ по даній справі слід врахувати позицію Ужгородського міськрайонного суду викладену у постановах від 05.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. на директора та головного бухгалтера ПП «Акваперл»за порушення ведення податкового обліку, в результаті чого знижено суми податкових зобовязань за квітень, травень 2009 року.

Дані постанови набули законної сили, а у відповідності до ч. 4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду.

Отже позивачі слід відмовити у задоволені позову.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

1. В задоволенні позову Приватного підприємства «Акваперл»до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення начальника ДПІ у місті Ужгороді, № 0000322301/0 2532/23-4/22098755/19182 від 03 серпня 2009 року, яким зменшено ПП «Акваперл»суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року у розмірі 26650, 00 грн. відмовити.

2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шешеня О.М.