Ухвала суду № 116166373, 09.01.2024, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1331/22

Провадження № 1-кп/0182/517/2024

У Х В А Л А

Іменем України

09.01.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12021041340001246, № 12022041360000055 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України,

за участю сторін провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебувають вищевказані матеріали об`єднаних кримінальних проваджень.

Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, впливу на свідків та потерпілих, оскільки останній обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Також послався на те, що обвинувачений офіційно ніде не працював, міцних соціальних зв`язків не має, тому вважає, що наявні ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

Потерпілий при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує наступне.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено, строк дії до 10.01.2024 включно без визначенням розміру застави. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК Українипередбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Суд під час розгляду клопотань враховує обставини, передбаченіст.178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, стадію судового розгляду, репутацію обвинуваченого.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даний висновок не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 зокрема є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, а також форма вини і об`єкт посягання, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, в змозі забезпечити уникненню ризиків передбаченихст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, а також незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки свідки ще не допитані судом.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч.1ст.177КПК України і на які посилається прокурор, для зміни стосовно обвинуваченого на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою судом не встановлено.

Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Щодо посилання сторони захисту на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки та бажає мешкати за адресою: АДРЕСА_2 , слід зазначити, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбаченіст.176КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

Керуючись ст. 331КПК України, суд

п ос та но ви в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 08 березня 2024.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1