Рішення № 116165039, 09.01.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/383/22

Провадження номер 2/702/3/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),

позивач ОСОБА_4 , представник відповідача Монастирищенської міської ради - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Монастирищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина. Спадкова справа заведена в Монастирищенській державній нотаріальній конторі за № 628/2013.

На час смерті ОСОБА_7 належало наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1663 га за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7123410100:02:001:0584.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7 є її син - позивач у справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

02.06.2022 ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.

На своє звернення отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.06.2022, в зв`язку з тим, що згідно матеріалів спадкової справи № 628/2013, яка заведена в Монастирищенській державній нотаріальній конторі, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на момент смерті був малолітнім.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серед рідних та знайомих не існує, в газеті «Голос України» від 05.10.2021 надруковане оголошення, яке результату до цього часу так і не дало та особи, зазначеної в заповіті, не знайдено.

Дана підстава стала перешкодою для оформлення спадщини в органах нотаріату та підставою для звернення до суду.

Просить визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом, спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1663 га за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7123410100:02:001:0584.

На адресу суду 03.10.2022 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 надійшли пояснення, відповідно до яких покійна ОСОБА_7 належне їй майно заповіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Охоплена заповітом спадкова маса одночасно спадкуватись за законом та заповітом не може.

ОСОБА_9 фактично спадщину прийняв і вона йому належить з часу її відкриття. Твердження позивача про те, що такої особи не існує є неправдивими, позаяк він приховує від суду обставини про те, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за її, ОСОБА_10 , позовними вимогами про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, в якій, зокрема, вона просить суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та внести зміни до актового запису про народження дитини.

Просить відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_4 позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.07.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази.

Ухвалою суду від 19.09.2022 залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 18.10.2022 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.10.2023 постановленою без виходу до нарадчої кімнати відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.12.2023 уточнено анкетні дані третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_2 ».

Ухвалою суду від 13.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просила його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача Монастирищенської міської ради не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав клопотання, відповідно до якого просить справу розглядати у його відсутність. При прийнятті рішення покладається на думку суду.

В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у поясненні.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у поясненні.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.02.2002, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.02.2002 та земельна ділянка площею 0,1663 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7123410100:02:001:0584, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 753832 від 10.02.2010 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № 7117248902021 від 11.11.2021 (а.с. 7 - 8, 13 - 14).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.06.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 20.05.1977 Новоміським сіль бюро ЗАГС ОСОБА_4 (позивач) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати зазначено « ОСОБА_12 » (а.с. 6).

Згідно з технічним паспортом будинку садибного типу, що по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 02.11.2021 за замовленням ОСОБА_4 , житловий будинок 1960 року побудови складається з житлових кімнат, веранди, коридора, кухні та комори та має надвірні будівлі та споруди (а.с. 10 - 12).

Відповідно до висновку оцінки майна від 12.07.2022, загальна ринкова вартість об`єкту оцінки, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та земельної ділянки становить 97 500,00 грн (а.с. 19).

Згідно з заповітом від 22.11.2010 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 562, який відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 36051815 від 11.12.2013 є чинним (а.с. 16, 42 - 44).

Відповідно до заповіту від 22.11.2010 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: половину (1/2) будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 563, який відповідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 36051815 від 11.12.2013 є чинним (а.с. 47, 42 - 44).

Відповідно до довідки № 6339, виданої 09.12.2013 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно. На день смерті у померлої залишились: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 48).

Таким чином, ОСОБА_7 , матір заявника, на випадок своєї смерті зробила два заповідальних розпорядження, за якими своє майно заповіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_4 11.12.2013 звернувся до уповноважених нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38).

ОСОБА_2 11.12.2013 звернувся до уповноважених нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 39).

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 36060892 від 11.12.2013, 11.12.2013 відкрито спадкову справу, після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер у спадковому реєстрі 55463746 (а.с. 45).

Таким чином, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись син ОСОБА_4 (позивач) про прийняття спадщини за законом та онук ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом.

ОСОБА_2 (онуку померлої) ІНФОРМАЦІЯ_6 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 71).

ОСОБА_4 (позивачеві) 02.06.2022 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_7 , на житловий будинок АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що така нотаріальна дія суперечить законодавству України та може порушувати права малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на коритись якого складено заповіт, який прийняв спадщину автоматично (а.с. 15).

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серед рідних та знайомих не існує, позивачем здійснювались заходи щодо пошуку спадкоємців.

В газеті «Голос України» від 05.10.2021 розміщено оголошення про заклик до спадкування після смерті ОСОБА_7 (а.с. 17).

Представник позивача звертався до Міністерства юстиції України щодо надання інформації про наявність дітей, народжених в Україні ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_8 . Відповідно до наданої відповіді за № 130196/151299-33-23/19.3.2 від 04.10.2023 у Міністерства юстиції України відсутні повноваження щодо збору відомостей про державну реєстрацію актів цивільного стану стосовно окремих громадян, їх передачі компетентним органам, іншим особам (а.с. 185).

Разом з тим, рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.05.2023 визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесено зміни в актовий запис про народження дитини та батьком дитини записано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; рішення суду набрало законної сили 06.09.2023 (а.с. 141 - 146).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 26.08.2023 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі батько зазначено ОСОБА_4 , в графі мати зазначено ОСОБА_2 (а.с. 194).

Таким чином, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_7 на майно з приводу якого виник спір є малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Частиною 5 вказаної вище статті встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 - 4 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстроване право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Як було встановлено судом вище, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, відповідно до якого спірний будинок, а саме: будинок АДРЕСА_3 заповіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Доказів відмови від прийняття спадщини матеріали справи не містять.

Тобто, малолітній ОСОБА_8 є спадкоємцем спірного житлового будинку та земельної ділянки на якій розміщений житловий будинок після смерті ОСОБА_7 за заповітом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначений висновок висловлено Великою Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 в справі 203/2/19 (провадження № 61-6983св20) зазначено, що визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 463/4616/18 (провадження № 61-20505св19) Верховний Суд вказав, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Предметом спору у даній справі є визнання права на спадкове майно - житловий будинок та земельну ділянку, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами можуть бути територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, як на момент смерті ОСОБА_7 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 так і на момент розгляду справи по суті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був і є малолітньою особою, а тому в силу вимог частин 4 статті 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, тобто є спадкоємцем майна померлої за заповітом.

З вище викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 звертаючись до суду з позовом до Монастирищенської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мав залучити до участі у справі у якості відповідача/співвідповідача ОСОБА_8 , як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_7 , оскільки спір у справі стосується його прав.

Крім того, після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем за законом, крім ОСОБА_4 (позивача) є і інший син померлої - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8, який згідно з позицією позивача про відсутність на момент смерті заповідача особи з прізвищем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав бути залучений до участі в справі в якості відповідача, оскільки нарівні з позивачем є спадкоємцем першої черги після смерті матері.

Таким чином, Монастирищенська міська рада визнається судом неналежним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем у справі про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці майна померлої.

Позивач у цій справі, незважаючи на вступ у справу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та наявність на момент розгляду справи рішення суду про визнання батьківства позивача стосовно малолітнього ОСОБА_14 клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі як співвідповідача в порядку передбаченому ч. 1 і 2 ст. 51 ЦПК не заявляв.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову через пред`явлення позову до особи, яка не має відповідати за позовом - неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Монастирищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_8 про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, яким повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_3 .

Відповідач: Монастирищенська міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна, 117 м. Монастирище Уманського району Черкаської області, ЄДРПОУ 25769919.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_4 .

Суддя Юлія ЖЕЖЕР