Ухвала суду № 116154681, 08.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4458/23

У Х В А Л А

08 січня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року.

Ухвалою від 17.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року було залишено без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на Ухвалу суду Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року - задоволено.

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року направлено до суду першої інстанції на продовження розгляду.

Ухвалою від 03.10.2023 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до провадження адміністративну справу № 420/4458/23, відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

17.10.2023 року (вх. №35495/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позовних вимог без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.03.2021 року № 313667-2405-0462 було відправлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з конвертом на адресу: АДРЕСА_2 , яке було повернуто 29.07.2021 року з приміткою «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, позивачем самостійно у позові вказано, що згідно паспорту його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Досліджуючи питання дотримання позивачем строків звернення до суду, суд встановив таке.

Згідно 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи зазначені норми КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Позивачем разом із було заявлено про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску та підстав для поновлення строку. У наявних у позові поясненнях вказано, що позивач спірного повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не отримував, а відтак йому не було відомо про його існування чи про його зміст. Позивач наголошує, що про спірне рішення він дізнався після відкриття провадження у справі №420/1956/23, де податковий орган заявляв про стягнення боргу за податковим повідомленням-рішенням №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року.

За вказаним суд формує наступні висновки.

В постанові Верховного Суду у складі колегії судді в Касацій ного адміністративного суду від 27 01.2022 у справі N 160/11673/20 (адміністративне провадження N К/9901/30170/21) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, шо стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

З метою забезпечення єдиної правозастосовної практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, судова палата сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини шостої статті 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У наданих поясненнях позивач не заперечує того, що на момент звернення до суду минуло 2 роки з моменту прийняття спірного рішення, однак той факт, що про його існування до лютого 2023 року позивачу про нього не відомо, є достатнім аргументом для поновлення пропущеного строку.

Представник відповідача, у свою чергу, наголошує, що згідно з п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 ПКУ),

Таким чином, на думку податкового органу, ППР від 02.03.2021 року № 313667-2405-0462 вважається врученими позивачу належним чином 29.07.2021 року.

Суд звертає увагу, що п.42.2 ст. 42 ПК України прямо не визначає у якості обставин, щодо яких застосовується вказане правове регулювання, таку підставу як «закінчення строку зберігання». У якості підстав визначено:

з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків;

їхньою відмовою прийняти документ:

незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків;

інші причини.

Сукупний аналіз таких обставин вказує на те, що законодавець у даній нормі уникнув формального ухилення платника податку від отримання податкових рішень, зокрема з підстав ненадання достовірної інформації щодо свого фактичного місцерозташування або обізнаності про наявність документу, але його категоричного неприйняття.

У випадку даної справи відсутні такі обставини. Не виключено та не доведено відповідачем протилежного, що позивач міг бути у період тимчасового зберігання поштового відправлення відсутнім за вказаною ним адресою, а тому дійсно не знати про наявність такого.

Зазначення «за закінченням строку зберігання» не охоплює всі можливі обставини, які фактично не дали змогу отримати (вручити) поштове відправлення, а тому таку обставину неможливо ставити у провину платнику податків та безпідставно обтяжувати його через дію незалежних від нього обставин, що у результаті має вплив на право останнього здійснити судове оскарження акту.

Суд, уникаючи зайвого формалізму при розгляді питання щодо моменту, коли особа могла дізнатись про порушення своїх прав, у контексті описуваних обставин не вважає повернення поштового відправлення з підстав «закінчення строку зберігання» достатньою підставою для того, аби вважати строк звернення до суду пропущеним з 2021 року. Натомість, суд приймає доводи позивача, що останній про спірне рішення дізнався у лютому 2023 року у зв`язку із відкриттям провадження у справі №420/1956/23, а тому строк звернення до суду не порушено.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), також приділив увагу питанню пропуску строку звернення до суду.

Так, у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» ЄСПЛ наголосив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року ЄСПЛ зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Відповідно до вимог, закріплених у статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Беручи до уваги доводи сторін та оцінюючи фактичні обставини щодо неотримання позивачем копії рішення податкового органу, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не порушено, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись ст.ст. 205, 240, 258 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду у справі №420/4458/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.01.2024 р.

Суддя О.М. Тарасишина