Рішення № 116154569, 08.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/1437/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представник позивачаХараїм О.В.

представника відповідачів Наумової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Херсонської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення п`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 27 від 12.01.2021 р. про неуспішне проходження атестації позивачем; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Херсонської обласної прокуратури № 115к від 12.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру з 12 березня 2021 року; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури з 13 березня 2021 року; стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2021 року по день вирішення справи судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 24.12.2020р. ним виконано практичне завдання і в подальшому він проходив співбесіду, яка проводилася п`ятою кадровою комісією, під час якої обговорено результати практичного завдання, за результатами якого питань у членів комісії щодо його якості та успішності не виникало. Завдання виконано правильно, так як він володіє належними знаннями законодавства, зокрема КПК, що поміж іншого підтверджується успішним складанням іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за результатами якого набрав 83 бали із 100 можливих. За результатами співбесіди комісією прийнято рішення про її продовження до 12.01.2021р. без пояснення причин такого продовження. 28.12.2020р. позивачем на електронну адресу п`ятої кадрової комісії направлено лист з проханням повідомити причини продовження співбесіди до 12.01.2021р. та питання, які необхідно підготувати до продовженої співбесіди, відповідь на який не отримано. Тому позивач 11.01.2021р. прибув до п`ятої кадрової комісії та з`ясував причини продовження співбесіди та відсутності його прізвища в списку осіб, які проходять співбесіду 12.01.2021р. Виявилось, що підставою для продовження співбесіди стала необхідність надання комісії довідок про доходи його батьків для підтвердження доходів на придбання автомобілю фольксваген пасат. Оскільки позивач дізнався про необхідність надання довідок про доходи його батьків лише о другій половині дня 11.01.2021р., він зміг через мережу Інтернет отримати від батьків виписки з банківських рахунків та довідки про наявність фермерського господарства «Овен», які і були надано комісії під час співбесіди. Однак за результатами співбесіди 12.01.2021р. комісією прийнято рішення №27 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» та зроблено висновок, що позивач не пройшов успішно атестацію. Це рішення було мотивовано встановленням обставин, які свідчать про невідповідність прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, зокрема: результати практичного завдання, виконаного прокурором, дають підстави стверджувати про недостатній рівень знань кримінально-процесуального законодавства, практичних умінь та навичок прокурора; в ході проведення співбесіди прокурор показав низький рівень володіння теоретичними знаннями; прокурор зазначив у декларації та підтвердив особисто в ході співбесіди факт перебування у його користуванні транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі Passat, 2018 року випуску, набутий за кошти батьків прокурора, але за наслідками дослідження наданих прокурором документів було встановлено, що доходи батьків прокурора протягом періоду, за який надано підтверджуючі документи (з дня відкриття відповідних рахунків в банківській установі до дня набуття транспортного засобу у власність) не дають можливості батькам прокурора здійснити видатки в розмірі фактичної вартості транспортного засобу. У подальшому на підставі вказаного рішення кадрової комісії №27 від 12.01.2021р., а також пункту 9 частини 1 статті 51 ЗУ «Про прокуратуру» наказом керівника Херсонської обласної прокуратури №115к від 12.03.2021 позивача звільнено з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури. З такими рішеннями позивач не погоджується та вказує, що спеціальне законодавство не містить чітких критеріїв збору, дослідження та оцінки інформації, необхідних для цілей атестації та визначень змісту понять «професійна компетентність», «доброчесність» прокурора, а також не визначає, яким конкретно вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності має відповідати прокурор. На його думку, визначення відповідності або невідповідності прокурора критеріям має відбуватися на основі сумарної оцінки всієї інформації, яка свідчить про порушення вимог професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Позивач вказує, що його відповідність здійснювати повноваження прокурора підтверджена І та ІІ етапами атестації, тому питання невідповідності позивача критерію професійної компетентності не може ґрунтуватись тільки на певних недоліках виконання ним практичного завдання, оскільки попередні етапи він пройшов успішно. Більше того, у рішенні кадрової комісії не зазначено конкретно, на які саме питання позивач відповідав не правильно та які саме завдання ним було вирішено із неправильним застосуванням норм процесуального законодавства, тобто викладені загальні і неконкретизовані фрази, які стандартно зазначалися комісією у якості додаткових обґрунтувань при прийнятті рішень про неуспішне проходження атестації на етапі співбесіди. Стосовно висновків п`ятої кадрової комісії про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності він вказує, що здійснення контролю та перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, але у матеріалах атестації позивача висновки про порушення ним вимог щодо декларування відсутні і комісія за їх отриманням не зверталась. Крім того, комісією не надсилались на адресу позивача пропозиції надати письмові пояснення щодо користування ним транспортним засобом, який належить його батькам та джерела коштів на придбання автомобіля. Позивачем самостійно зібрані документальні підтвердження щодо джерел походження коштів у батьків та надані комісії разом із поясненнями, однак вони безпідставно не були враховані комісією, яка унаслідок цього зробила помилковий висновок про те, що він не відповідає вимогам доброчесності прокурора. Враховуючи, що батьки позивача не є членами сім`ї прокурора, не проживають з ним та не ведуть спільного побуту та не являються суб`єктами декларування, він не має обов`язку та навіть права збирати інформацію щодо заощаджень останніх і грошових активів, доходів, їх повноти та правильності оподаткування, проведених видатків, придбання вартісного майна, у зв`язку з чим витребування, дослідження комісією такої інформації не відповідає критеріям чіткості та передбачуваності, принципу правової визначеності, а отже не відповідає принципу законності. Враховуючи наведене, висновки комісії щодо сумнівів у можливості придбання батьками позивача автомобіля за таку вартість є не законними та не обґрунтованими. Отже, відсутність у рішенні кадрової комісії мотивів, з яких вона дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором, слугує підставою для його скасування. Так як рішення кадрової комісії №27 від 12.01.2021р. про неуспішне проходження атестації є протиправним, то і прийнятий на підставі цього рішення наказ керівника Херсонської обласної прокуратури №115к від 12.03.2021р. про звільнення підлягає скасуванню. Окремо зауважує, що у згаданому наказі як підстава для звільнення вказаний пункт 9 частини 1 статті 51 ЗУ «Про прокуратуру». Між тим, таке посилання є безпідставним, оскільки процедури реорганізації або ліквідації юридичної особи, скорочення посад в управлінні, в якому працював позивач, у березні 2021 року не відбулося, що свідчить про ненастання події, з якою пов`язано можливість застосування вказаних положень ЗУ «Про прокуратуру».

Представником відповідача Херсонської обласної прокуратури до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що в силу приписів статей 14, 16, 51 ЗУ «Про прокуратуру», пунктів 7, 9, 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», які є спеціальними у спірних правовідносинах, юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини 1 ст. 51 ЗУ «Про прокуратуру», в даному випадку є не факт реорганізації чи ліквідації органу прокуратури, а виключно рішення П`ятої кадрової комісії від 12.01.2021р. №27 про неуспішне проходження атестації. Крім того, наказом Генерального прокурора від 17.02.2021р. № 2ш затверджено структуру та штатну чисельність Херсонської обласної прокуратури, в складі якої утворено Херсонську окружну прокуратуру, штатна чисельність якої становить 70 прокурорів проти 82, передбачених попереднім штатним розписом Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області. Відтак за наявності відповідного рішення кадрової комісії №27 від 12.01.2021р. про неуспішне проходження атестації, керівником Херсонської обласної прокуратури законно та в межах повноважень, передбачених ЗУ «Про прокуратуру» видано наказ №115к від 12.03.2021р. про звільнення позивача з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 ст. 51 ЗУ «Про прокуратуру».

Представником відповідача Офісу Генерального прокурора до суду надано відзив, в якому представник відповідача вказує, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню. При цьому, рішення кадрової комісії від 12.01.2021р. №27 про неуспішне проходження атестації є законним та обґрунтованим, оскільки прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційно. Так, згідно досліджених матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора, у комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності та доброчесності. Позивач дійсно успішно пройшов перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Однак під час співбесіди та виконання практичного завдання прокурор продемонстрував низький рівень професійної компетентності, неналежне володіння практичними уміннями та навичками прокурора, недостатній рівень знань основних положень Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», законодавства та правозастосовної практики у сфері кримінального права і процесу. Зокрема, результати практичного завдання дають підстави стверджувати про недостатній рівень знань кримінально-процесуального законодавства, практичних умінь та навичок прокурора, зокрема, на кожне з трьох запитань практичного завдання, прокурором надано невірні відповіді, які не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про низький рівень професійної компетентності прокурора. при цьому в ході співбесіди комісією обговорювалось виконання завдання, що надавало змогу позивачу доповнити відповідь практичного завдання, проте ОСОБА_1 відповідь надав майже ту саму, що й виклав у письмовому вигляді, а також не надав або невірно і неповно надав відповіді на питання кадрової комісії щодо загальних засад судочинства України, завдань кримінального провадження, гарантій незалежності прокурорів, вимог позаслужбової поведінки прокурора, тощо. Крім того, позивач зазначив у декларації та підтвердив особисто в ході співбесіди факт перебування у його користуванні транспортного засобу марки Volrswagen моделі Passat, 2018 року випуску, набутий у власність матір`ю прокурора новим за 930 тис. грн., однак за наслідками дослідження наданих прокурором документів було встановлено, що доходи батьків прокурора протягом періоду за який надано підтверджуючі документи не дають можливості батькам прокурора здійснити видатки в розмірі фактичної вартості транспортного засобу. На співбесіді 24.12.2020р. кадровою комісією повідомлялось позивачу про можливість витребування додаткових документів на підтвердження доводів щодо майнового стану його батьків, а на початку співбесіди 12.01.2021р. Позивачем зазначено, що йому було відомо, яку саме інформацію необхідно надати та надано документи які, на його думку, підтверджують майновий стан батьків. Окрім того, частина поданих позивачем до комісії документів створені ще 05.01.2021р., тобто за 7 діб до дати продовження проходження співбесіди, а отже позивач знав, які обставини підлягають з`ясуванню на співбесіді та які документи слід надавати. Завданням кадрової комісії є не доведення того, що прокурор порушив закон, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його рівня компетентності, відповідність вимогам професійної етики і доброчесності прокурора. Обґрунтовані сумніви можуть виникати у тих випадках, коли наявні підстави вважати, що дії (бездіяльність) прокурора свідчать про його невідповідність критеріям навіть за відсутності з приводу таких дій (бездіяльності) офіційного рішення уповноважених посадових осіб чи органів державної влади (або у випадку прийняття рішення на користь прокурора, якщо є сумніви щодо об`єктивності такого рішення). У разі наявності у членів кадрових комісій обґрунтованих сумнівів щодо невідповідності прокурора критеріям, йому надається можливість довести протилежне до прийняття остаточного рішення за результатами атестації. На відміну від кримінального провадження, у процесі оцінки прокурора під час атестації не існує презумпції невинуватості. Кадрова комісія не зобов`язана доводити невідповідність прокурора за межами обґрунтованого сумніву. Якщо було встановлено обґрунтований сумнів і прокурор не зміг переконливо спростувати його, даних чинників може бути достатньо для того, щоб кадрова комісія визнала прокурора таким, що неуспішно пройшов атестацію з огляду на серйозність наявності певного одного фактора або з огляду на наявність сукупності факторів. Окрім цього слід враховувати, що рішення кадрових комісій про неуспішне проходження прокурором атестації на стадії співбесіди приймалися в межах проведення атестації прокурорів, як одноразової події надзвичайного характеру, що зумовлена необхідністю підвищити ефективність діяльності органів прокуратури шляхом проведення оцінки усіх прокурів на відповідність критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадрова комісія не зобов`язана нормами Закону юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена лише вказати на чіткий перелік обставин, які стали підставою для прийняття кадровою комісією колегіального рішення, що підтверджує наявність у членів комісії обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора одному чи кільком із вказаних критеріїв. Співбесіда є третім та останнім етапом атестації, метою проведення якої є виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, за підсумками якої приймається рішення про успішне або неуспішне проходження прокурорами атестації. За комісією зберігається право на надання відповідної оцінки прокурорам за результатами цього етапу атестації. Таким чином, кадрові комісії наділені сукупністю прав та обов`язків, що надають можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою прокурорів і саме вони надають оцінку матеріалам атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання. Такі повноваження належить до виключної компетенції кадрових комісій, у зв`язку із чим комісія вправі надавати оцінку дотриманню прокурорами вимог щодо дотримання правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності, в іншому випадку нівелюється сама мета як проведення співбесіди, так і атестації в цілому. Повноваження кадрових комісій щодо прийняття відповідних рішень у межах компетенції є дискреційним, а тому суд не наділений повноваженнями замість кадрової комісії здійснювати оцінку щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, та, відповідно, встановлювати відповідність прокурора цим вимогам. При цьому, рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. У даному випадку лише три члени комісії проголосували «За» рішення про успішне проходження позивачем атестації, відтак у комісії не було іншого варіанту, ніж прийняти рішення про неуспішне проходження позивачем атестації. Крім того, є безпідставними доводи позивача про те, що Національне агентство з питань запобігання корупції є уповноваженим органом на здійснення моніторингу, зокрема, способу життя суб`єктів декларування, а кадрова комісія перебрала на себе повноваження зазначеного органу, оскільки завданням Комісій є не встановлення невідповідності задекларованої інформації дійсності, а надання оцінки доброчесності прокурора у зв`язку із виявленням інформації, яка породжує обґрунтований сумнів у дотриманні прокурором відповідних правил. Кадрова комісія не вирішувала питання належності заповнення позивачем декларацій, не встановлювала вину особи у вчиненні корупційних правопорушень, не вчиняла дій, віднесених до виключної компетенції інших органів, у тому числі НАЗК, з контролю та перевірки декларацій, а діяла суто у межах своїх повноважень - в площині оцінки відповідності прокурора критерію доброчесності під час атестації. П`ятою кадровою комісією не здійснювався у визначеному Законом України «Про запобігання корупції» порядку контроль та перевірка декларації позивача, або моніторинг способу його життя, не приймалися передбачені Законом України «Про запобігання корупції» рішення та не формувалися висновки про порушення вимог антикорупційного законодавства, тому що під час співбесіди кадрова комісія лише надавала оцінку професійної етики та доброчесності позивача, що є безпосереднім предметом атестації в силу вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Доводи позивача щодо відсутності факту ліквідації чи реорганізації прокуратури області під час його звільнення та відсутність підстав для звільнення не можуть братися до уваги, оскільки юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 ЗУ «Про прокуратуру», у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Крім того, норми Закону «Про прокуратуру», які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що ніщо не може виправдовувати прийняття неправомірного рішення та не звільняє відповідача від обов`язку доводити обґрунтованість та вмотивованість рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, оскільки мета підвищення ефективності діяльності органів прокуратури та рівня довіри суспільства до прокуратури не повинна досягатися у незаконний спосіб та з порушенням прав людини. Ухвалюючи рішення про неуспішне проходження атестації з підстав недостатнього рівня професійної компетентності прокурора, чи за наявності сумнівів у його доброчесності та професійної етики, комісія має зазначити на чому базуються такі висновки, тобто обґрунтувати своє рішення належним чином. Натомість, як видно з протоколу засідання комісії та оскаржуваного рішення, будь-яких обґрунтувань чи мотивів не зазначено. На його переконання, з відеозаписів співбесіди вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення кадровою комісією стали сумніви окремих членів комісії у здатності його батьків придбати автомобіль. При цьому комісією безпідставно не прийнято до уваги пояснення позивача та декларацію про сплату фермерським господарством єдиного податку та зроблено висновок, що позивач не відповідає вимогам доброчесності прокурора. Крім того, оцінка професійної компетенції була здійснена Кадровою комісією лише на підставі виконаного практичного завдання та без урахування того, що позивач успішно пройшов попередні етапи атестації, оскільки посилання про їх обговорення та результати не були предметом обговорення під час проведення співбесіди (відеозапис співбесіди), а також відсутні як у тексті оскаржуваного рішення комісії, так і у протоколах засідань п`ятої кадрової комісії. Разом з цим, незгода окремих членів комісії з розв`язанням окремих завдань практичного завдання ще не може свідчити про невідповідність позивача вимогам професійної компетенції в частині рівня знань та практичного застосування законодавства. Сумніви ж щодо достовірності результатів іспиту чи наявності інших недоліків рівня знань у позивача мають бути належним чином обґрунтовані, однак цього у спірному рішенні не зроблено. Фактично висновки комісії про професійну некомпетентність позивача у зв`язку з виконанням практичного завдання насправді ґрунтуються лише па сумнівах та суб`єктивному сприйнятті окремих членів комісії наданих позивачем відповідей з точки зору їх правильності та повноти. Позивач наголошує на тому, що одні обставини, які стали підставою для прийняття комісією спірного рішення, об`єктивно не існують, а інші не свідчать про порушення прокурором правил прокурорської етики, не підтверджені належними доказами та не могли бути приводом для виникнення сумнівів щодо відповідності прокурора вимогам прокурорської етики та доброчесності.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду 15 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року; справу направлено на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації .

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 грудня 2022 року адміністративну справу № 540/1437/21 передано головуючому судді Цховребова М.Г..

Ухвалою суду від 26 грудня 2022 року прийнято до провадження адміністративну справу № 540/1437/21.

08 вересня 2023 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 року № 481 справу № 540/1437/21 передано на перерозподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08 вересня 2023 року адміністративну справу № 540/1437/21 передано головуючому судді Левчук О.А.

Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу № 540/1437/21.

Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів Херсонської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора проти задоволення позовної заяви заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області.

07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (а.с. 189 т. 1).

ОСОБА_1 успішно пройшов перших два етапи атестації та був допущений до співбесіди.

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 виконав практичне завдання, а саме вирішив ситуативне завдання №11 та надав письмові відповіді на поставлені питання (а.с. 209-211 т. 1).

24 грудня 2020 року П`ятою кадровою комісією з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 16 про продовження проходження прокурором Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 атестації (а.с. 199-207 т. 1).

12 січня 2021 року П`ятою кадровою комісією з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 27 про неуспішне проходження атестації (а.с. 29, 112-113, 135-136 т. 1).

12 березня 2021 року Херсонською обласною прокуратурою прийнято наказ № 115к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12.03.2021 року (а.с. 30, 114, 134 т. 1)

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена Законом України «Про прокуратуру» є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначені статтею 51 Закону України «Про прокуратуру».

25.09.2019 року набрав чинності Закон України № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Абзацом 1 та 2 пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

Згідно п. 4, 5, 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України". Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до абз. 1 п. 7, 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно п. 10-14 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України №113 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Відповідно до п. 16, 17 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України №113 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

03 жовтня 2019 року наказом Генеральної прокуратури України № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (зі змінами) (а.с. 6-28 т. 2).

Згідно п. 1 розділу 2 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Відповідно до п. 2, 4, 6, 7 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

Згідно п. 8, 9, 10 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку. Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди. Кадрова комісія формує графік проведення співбесід з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Графік проведення співбесід оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за 5 календарних днів до проведення співбесіди. У графіку зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові прокурора, номер службового посвідчення, інформація про дату, час та місце проведення співбесіди. Прокурор вважається повідомленим про дату, час та місце проведення співбесіди з моменту оприлюднення графіка проведення співбесід на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Згідно п. 8-9, 11 розділу IV Порядку № 221 співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання. Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про: 1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати; 2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг; 3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора; 4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень. Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії. Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).

Відповідно до п. 12-18 розділу IV Порядку № 221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання. Співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання; Співбесіда проходить у формі засідання комісії. Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання. Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації. Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку № 221.

Згідно розділу V Порядку № 221 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії. У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії. У разі істотного порушення прокурором порядку проведення атестації (наприклад, використання під час тестування сторонніх джерел інформації, мобільного зв`язку, власних технічних приладів; спілкування з іншими прокурорами під час тестування; залишення приміщення під час проходження іспиту, співбесіди; публічного прояву грубої неповаги до членів кадрової комісії чи членів робочої групи; перевищення встановленого часу для виконання практичного завдання; спроба фотографування або винесення матеріалів практичного завдання за межі приміщення, у якому проходить атестація, тощо) такий прокурор припиняє участь в атестації, а кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження таким прокурором атестації. У такому випадку у протоколі засідання вказується, яке саме порушення здійснив прокурор. Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури. Кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 року № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (зі змінами).

Відповідно до п. 1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Згідно п. 2, 4 Порядку № 233 комісії забезпечують: - проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур; - здійснення добору на посади прокурорів; - розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про прокуратуру», розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цим Порядком та іншими нормативними актами. Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка.

Згідно п. 16, 18, 19 Порядку № 233 організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії. Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії. Тривалість співбесіди прокурора становить до 45 хвилин. За наявності об`єктивних причин, час, відведений на співбесіду, може бути збільшений за процедурним рішенням комісії. Під час проведення співбесіди члени комісії можуть користуватися рекомендаціями з оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Інші особливості реалізації комісією повноважень, передбачених пунктом 2 цього Порядку, визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Перелік і склад комісій затверджується наказами Генерального прокурора. У разі необхідності перелік і склад комісій може бути змінений Генеральним прокурором, у тому числі на підставі заяви члена комісії про вихід з її складу. Зміна члена комісії, делегованого до її складу міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями, здійснюється за їх пропозицією у зв`язку зі зверненням Генерального прокурора про делегування кандидата у визначений ним строк. У разі ненадання кандидата для заміни у визначений строк, Генеральний прокурор призначає до складу комісії особу на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 виконав практичне завдання, а саме вирішив ситуативне завдання №11 та надав письмові відповіді на поставлені питання (а.с. 209-211 т. 1).

24 грудня 2020 року П`ятою кадровою комісією з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято протокольне рішення № 16 про продовження проходження на 12.01.2021 року прокурором Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 атестації, враховуючи результати проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, а також необхідність документального підтвердження джерел походження коштів батьків прокурора, витрачених на придбання автомобіля (а.с. 199-207 т. 1).

12 січня 2021 року П`ятою кадровою комісією з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 27 про неуспішне проходження атестації (а.с. 29, 112-113, 135-136 т. 1).

Верховний Суд в подібних правовідносин сформовано правовий висновок щодо застосування пунктів 9, 11, 12, 13, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX в аспекті дискреційних повноважень кадрових комісій (в рамках атестації прокурорів) і меж судового контролю у справах про оскарження рішень останніх за наслідками третього етапу атестації (співбесіди).

В постановах від 21.10.2021 року у справі № 640/154/20, від 02.11.2021 року у справах № 120/3794/20-а та № 640/1598/20, від 04.11.2021 року у справі № 640/537/20, від 02.12.2021 року у справі № 640/25187/19, від 16.12.2021 року у справі № 640/26168/19, від 22.12.2021 року у справі № 640/1208/20 Верховний Суд висловився щодо обґрунтованості і вмотивованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації як необхідної умови його відповідності критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, а також, що рішення цього органу (кадрової комісії) можуть піддаватися судовому контролю, що аж ніяк не заперечує й не протирічить дискреційним повноваженням цього органу під час атестування прокурорів й ухвалення за наслідками цієї процедури відповідних рішень.

У постанові від 12.05.2022 року по справі № 540/1053/21 Верховний Суд зазначив, що досягнути мети атестування прокурорів, яку відповідач означив як підвищення ефективності діяльності прокуратури і рівня довіри до прокурорів, неможливо без зрозумілої, чіткої і передбачуваної процедури та можливості її перевірки судом, а механізм, визначений Законом № 113-ІХ для цілей атестації чинних прокурорів, не може применшувати чи заперечувати існуючих гарантій, зокрема на судовий захист.

У постановах від 29.06.2022 року по справі № 420/10211/20, від 11.08.2022 року по справі № 160/8111/20, від 07.07.2022 року по справі № 560/214/20, не заперечуючи наявність у кадрової комісії дискреційних повноважень надавати оцінку дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності та ухвалювати рішення за наслідками проходження прокурорами атестації, Верховний Суд зазначив, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.

Верховний Суд в постанові від 18 травня 2023 року по справі № 140/13270/21 вказав, що за загальним правилом під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура атестації і чи була дотримана процедура його прийняття. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення прокурора взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала прокурора під час проведення співбесіди, тобто встановити мотиви ухваленого рішення. Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про непроходження прокурором атестації, з огляду на наслідки, які це потягне. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Аналізуючи приписи пункту 5 та підпункту 3 пункту 6 розділу І Порядку № 221 у постанові від 23.12.2021 у справі № 120/112/20-а Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення рівня професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок) та перевірка дотримання ним професійної етики та доброчесності мають різні критерії. Відтак, ухвалюючи рішення про неуспішне проходження атестації з підстав недостатнього рівня професійної компетентності прокурора, чи за наявності сумнівів у його доброчесності та професійної етики, комісія має зазначити на чому базуються такі висновки, тобто обґрунтувати своє рішення належним чином. Окрім того, визначення відповідності або невідповідності прокурора критеріям має відбуватися на основі сумарної оцінки всієї інформації, яка свідчить про порушення вимог професійної компетентності, професійної етики і доброчесності (за винятком грубих порушень, наявності яких самих по собі є достатньою для твердження про невідповідність прокурора критеріям професійної компетентності, професійної етики чи доброчесності).

Як вбачається з рішення від 12.01.2021 року № 27, що за наслідками виконання ОСОБА_1 практичного завдання, метою якого є встановлення рівня володіння практичними уміннями та навичками, а також проведеної співбесіди комісією ухвалено рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з наступним: 1) результати практичного завдання, виконаного прокурором, дають підстави стверджувати про недостатній рівень знань кримінально-процесуального законодавства, практичних умінь та навичок прокурора. Зокрема, на кожне з трьох запитань практичного завдання, прокурором надано невірні відповіді, які не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про низький рівень професійної компетентності прокурора; 2) в ході проведення співбесіди прокурор показав низький рівень володіння теоретичними знаннями (зокрема незнання основних засад судочинства України, завдань кримінального провадження, гарантій незалежності прокурорів, вимог позаслужбової поведінки прокурора тощо), що свідчить про низький рівень професійної компетентності прокурора; 3) прокурор зазначив у декларації та підтвердив особисто в ході співбесіди факт перебування у його користуванні транспортного засобу марки Volkswagen моделі Passat, 2018 року випуску (далі - транспортний засіб). Згідно наданого прокурором для огляду комісії договору купівлі-продажу транспортний засіб набутий у власність матір`ю прокурора новим (таким, що не був раніше в користуванні) за 930 тис. грн.. Водночас, згідно наданих прокурором пояснень в ході співбесіди транспортний засіб набутий за кошти батьків прокурора, серед яких матір ОСОБА_2 , яка працює вчителем у школі та батько ОСОБА_1 , який є директором школи. З метою встановлення джерел походження коштів для купівлі транспортного засобу, який перебуває у фактичному користуванні прокурора співбесіду продовжено до 12 січня 2021 року. В ході співбесіди 12 січня 2021 року прокурором в якості джерел походження коштів на купівлю транспортного засобу надано наступні документи: виписки про рух грошових коштів за період з 01 січня 2010 року до 05 січня 2021 року матері прокурора ОСОБА_2 (два рахунки), та батька прокурора - ОСОБА_1 (два рахунки), Договір купівлі продажу транспортного засобу від 25 липня 2018 року №6541/2018/1038402, а також податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи ФГ «ОВЕН» за 2018 рік, учасником якого є матір прокурора. Інших належних доказів отримання будь-якого доходу батьками прокурора надано не було. Так, за наслідками дослідження наданих прокурором документів було встановлено, що доходи батьків прокурора протягом періоду за який надано підтверджуючі документи (з дня відкриття відповідних рахунків в банківській установі до дня набуття транспортного засобу у власність) не дають можливості батькам прокурора здійснити видатки в розмірі фактичної вартості транспортного засобу. Дані обставини дають підстави стверджувати про невідповідність прокурором вимогам доброчесності.

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 виконав практичне завдання, а саме вирішив ситуативне завдання №11 та надав письмові відповіді на поставлені питання (а.с. 209-211 т. 1).

Разом з тим, відповіді зазначені позивачем на поставлені питання щодо завдання № 11 відрізняється від відповідей, які надані суду. В той же час, вказані відповіді на запитання не містять будь-яких відомостей про особу яка їх склала, а також не містять відмітки про їх затвердження, як таких, що є правильними щодо вирішення завдання № 11.

З дослідженого під час судового розгляду відеозапису співбесіди в частині обговорення питань до завдання № 11 вбачається, що позивачем обґрунтовано свою позицію щодо наданих ним відповідей, та, під час їх обговорення з членами комісії, з урахуванням заданих ними питань щодо письмового завдання, позивачем надано відповідь щодо можливого вирішення ситуативного завдання.

При цьому, з відеозапису співбесіди слідує, що позивач відповідав на поставлені членами комісії питання, будь-яких зауважень щодо правильності наданих ним відповідей від членів комісії не надходило. Разом з тим, ані в рішенні від 12.01.2021 року, ані в протоколах співбесіди комісією не наведено конкретних підстав (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття комісією рішення, які б свідчили про те, що рівень практичних та теоретичних знань позивача є низьким, у зв`язку з чим він не здатен виконувати передбачені законом функції та завдання прокуратури.

При цьому в постановах від 06 жовтня 2022 року у справі №640/1160/20, від 14 липня 2022 року у справі № 640/948/20 та 14 липня 2022 року у справі № 420/8235/20, від 12 жовтня 2022 року у справі № 580/4018/20 Верховний Суд наголосив, що сумніви щодо достовірності результатів іспиту чи наявності інших недоліків рівня знань у позивача мають бути належним чином обґрунтовані. Адже саме на Кадрову комісію покладається обов`язок довести, що рівень володіння практичними уміннями та навичками позивача є настільки низьким і непрофесійним, що дає підстави вважати його прокурором, який не здатний виконувати передбачені законом функції та завдання прокуратури. Незгода окремих членів комісії з розв`язанням окремих завдань практичного завдання ще не може свідчити про невідповідність позивача вимогам професійної компетенції в частині рівня знань та практичного застосування законодавства.

Таким чином, надання позивачем можливо неточних/неповних, але в цілому правильних відповідей на деякі питання членів Кадрової комісії під час співбесіди не може беззаперечно свідчити про його неспроможність до аргументування і переконання у прокурорській діяльності, враховуючи успішне проходження позивачем попередніх етапів атестації, на яких він підтвердив свою професійну компетентність.

Крім того в рішенні Комісії від 12.01.2021 року, вказано, що за наслідками дослідження наданих прокурором документів було встановлено, що доходи батьків прокурора протягом періоду за який надано підтверджуючі документи (з дня відкриття відповідних рахунків в банківській установі до дня набуття транспортного засобу у власність) не дають можливості батькам прокурора здійснити видатки в розмірі фактичної вартості транспортного засобу. Дані обставини дають підстави стверджувати про невідповідність прокурором вимогам доброчесності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження джерел походження коштів для купівлі транспортного засобу, який перебуває у користуванні позивача ним надавались Комісії виписки про рух грошових коштів, копія договору купівлі-продажу транспортного засобу, а також податкова декларація платника єдиного податку третьої групи ФГ «ОВЕН» (а.с. 27-59 т. 4).

При цьому, під час проведення співбесіди 24 грудня 2020 року членами комісії поставлене питання щодо того, чи підтвердяться доходи батьків у разі витребування доказів у позивача чи інших компетентних органів, на що позивач надав стверджувальну відповідь.

Однак, з відеозапису співбесіди не вбачається, що членами комісії витребовувались будь-яка інформація та копії документів.

Також, будь-яких доказів на підтвердження того, що члени комісії у порядку визначеному п. 11 розділу ІV Порядку №221 позивачу направлялось повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації, відповідачами, суб`єктами владних повноважень, суду не надано.

При цьому, на підтвердження доходів батьків позивачем до суду надано, зокрема, довідки про доходи, видані КУ «Горностаївський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти», довідки про розмір отримуваної пенсії, довідки про доходи, видані ФГ «Овен» (а.с. 53-85 т. 1).

Верховний Суд в постанові від 03 листопада 2022 року по даній справі зазначив, що як свідчить довідка Фермерського господарства від 14 січня 2021 року, батько позивача отримав дохід у сумі 194036,00 грн. (а.с.83 т.1). Мати позивача отримала дохід у сумі 106955,48 грн. (а.с.84 т.1), за паї 55 116 грн. Сукупний дохід батьків позивача, з урахуванням виплати їх пенсій складав більше 3000000 грн., що перевищує вартість придбаного автомобіля (а.с. 287 т. 3).

В той же час, зазначаючи в оскаржуваному рішенні про те, що доходи батьків прокурора не дають можливості батькам прокурора здійснити видатки в розмірі фактичної вартості транспортного засобу, комісією належним чином не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази та/або розрахунки та не наведено конкретних мотивів стосовно того, що витрати батьків позивача перевищили їх доходи. В спірному рішенні кадрової комісії відсутній аналіз, оцінка та мотиви відхилення наданих позивачем під час атестації аргументів та доказів, у випадку, якщо комісія вважала, що такі не спростовують факт порушення позивачем вимог доброчесні.

Тобто, сумніви членів комісії щодо фінансової можливості близьких родичів позивача на придбання певного майна, а також можливість застосування цих сумнівів під час визначення критерію доброчесності позивача є недоведеними.

Приймаючи рішенні № 27 від 12.01.2021 року про неуспішне проходження атестації комісія обмежилася лише стислим (загальним, невизначеним) посиланням на наявність окремих «обставин, які свідчать про невідповідність вимогам професійної компетентності та/або доброчесності» щодо відповідності позивача вимогам доброчесності, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення такого рішення.

Тобто, відсутність в оскаржуваному рішенні кадрової комісії мотивів його прийняття, посилань на конкретні обставини і підстави, а також відсутність у відповідачів будь-яких доказових доводів, які б слугували і стали безумовною підставою для висновків кадрової комісії, за яких позивач не відповідає законодавчо визначеним критеріям для подальшого перебування на посаді прокурора, є достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування.

При цьому, під час розгляду справи в суді відповідачами, суб`єктами владних повноважень, не надано жодних належних та допустимих доказів які б підтверджували невідповідність позивача вимогам доброчесності.

Разом з тим, суд вважає неспроможними посилання позивача на те, що здійснення контролю та перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки наявність у Національного агентства з питань запобігання корупції виключних повноважень на здійснення повної перевірки декларацій, яка полягає, зокрема, у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення суб`єкта декларування, не обмежує кадрові комісії у здійсненні ними перевірок відповідності прокурора вимогам професійної етики та доброчесності відповідно до положень Закону № 113-ІХ.

Так, встановлений Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» порядок перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та передбачена Законом № 113-ІХ процедура атестації з проведенням співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності є двома різними, окремими, законодавчо врегульованими процедурами, які мають різні правові наслідки, не підміняють та не суперечать одна одній.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 року по справі № 640/1083/20, від 22.09.2022 року по справі № 200/7541/20-а.

При цьому відповідно до абзацу 2 пункту 12 Порядку №233, рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Пунктом 13 Порядку №233 визначено, що рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка.

Згідно пунктів 15-18 Порядку №221 після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.

З матеріалів справи вбачається, що протокол засідання № 16 від 24.12.2020 року підписаний 6 членами комісії.

З протоколу засідання № 16 від 24.12.2020 року вбачається, що членами обговорювалось питання щодо успішного проходження ОСОБА_1 атестації та за результатами голосування голоси членів комісії розподілились наступним чином: за - 3, проти - 2. Член комісії ОСОБА_3 під час розгляду цього питання був відсутній (а.с. 212-219 т. 1).

В той же час, рішення № 27 від 12.01.2021 року про неуспішне проходження атестації підписане в тому числі членом комісії ОСОБА_3 , який не голосував та не приймав таке рішення, що свідчить про порушення п. 13 Порядку №233 (а.с. 29 т. 1).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 27 від 12.01.2021 року про неуспішне проходження атестації є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки підставою для прийняття наказу Херсонської обласної прокуратури № 115к від 12.03.2021 року слугувало рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 27 від 12.01.2021 року, яке є протиправним суд дійшов висновку, що наказ Херсонської обласної прокуратури № 115к від 12.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як способу відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури з 13 березня 2021 року.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно абзацу п`ятого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню на користь позивача, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Херсонської обласної прокуратури від 26.04.2021 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1143,85 грн. (а.с. 133 т. 1).

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 березня 2021 року по 27 грудня 2023 року у розмірі 1166727,00 грн. грн., з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів (1020 днів х 1143,85 грн.).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 27 від 12.01.2021 року про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним та скасування наказу керівника Херсонської обласної прокуратури № 115к від 12.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури; поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури з 13 березня 2021 року; стягнення з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1166727,00 грн. (один мільйон сто шістдесят шість тисяч сімсот двадцять сім гривень 00 копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Відповідно до п.2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, яку він обіймав на час звільнення, та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, адреса місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 27 від 12.01.2021 року про неуспішне проходження атестації.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Херсонської обласної прокуратури № 115к від 12.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури.

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури з 13 березня 2021 року.

Стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1166727,00 грн. (один мільйон сто шістдесят шість тисяч сімсот двадцять сім гривень 00 копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури з 13 березня 2021 року та в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 14298,18 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто вісім гривень 18 копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 08 січня 2024 року.

Суддя О.А. Левчук