Ухвала суду № 116154247, 05.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань продовження процесуального строку

05 січня 2024 рокусправа № 380/23139/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.06.2023 про призначення пенсії за віком із 31.05.2023, у твердому розмірі 0,00 грн, нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без урахування показників із заробітної плати, надбавки за пізній вихід на пенсію, проведення поточних перерахунком пенсії,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та індексацію та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 26.10.2021 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2005, як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25 % за пізніший вихід на пенсію, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 26.10.2021 на день фактичної виплати затриманої пенсії;

встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, відповідно до поданої представником позивача за довіреністю заяви від 21.09.2021 про виплату пенсії на банківський рахунок;

відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми заборгованості з пенсії, з урахуванням її перерахунку, починаючи з 26.10.2021. на день фактичної виплати;

відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання;

повідомити Пенсійний фонд України про систематичне ухилення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від здійснення повноважень щодо виконання судових рішень про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати довічно пенсію за віком пенсіонеру ОСОБА_1 , з усіма складовими пенсійних виплат, починаючи з 26.10.2021, у встановленому законом розмірі.

Ухвалою від 06.10.2023 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі №380/23139/23 скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали справи №380/23139/23 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду супровідним листом від 15.12.2023 та отримано судом 26.12.2023.

Позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що не отримуючи пенсії за віком та не маючи інших доходів, позивач перебуває у важкому майновому становищі.

Позивачем на підтвердження скрутного матеріального становища було надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 02.01.2023 за період з 01 кварталу 2021 року по 04 квартал 2022 року та відомості національного страхування Держави Ізраїль.

Ухвалою від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати позивачем судового збору та ненадання належних доказів наявності підстав для звільнення від судового збору.

02.01.2024 представник позивача подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив переклад довідки з національного страхування Держави Ізраїль українською мовою.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Водночас згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Тож, з наведеного слідує, що саме суду надана прерогатива, на основі поданих стороною доказів, вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №320/2083/21 та від 27.11.2023 у справі №120/917/22-а

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 18 березня 2021 року у справі № 824/1571/19-а, в постанові від 8 листопада 2023 року у справі №120/969/23.

Як уже встановлено судом, на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору представник позивача подав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 02.01.2023 за період з 01 кварталу 2021 року по 04 квартал 2022 року та довідку відомства національного страхування "БІТУАХ ЛЕУМІ", в якій зазначено дані про страхування та доходи ОСОБА_1 . Однак, за змістом вказаної довідки зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована як непрацююча особа, яка не має доходу, починаючи з 01.10.2016, а також зазначено, що у разі зміни статусу, слід повідомити відомство. Окрім цього, довідка видана 21.10.2021.

Суд зауважує, що в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі №9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Наведене свідчить про те, що подані позивачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 02.01.2023 за період з 01 кварталу 2021 року по 04 квартал 2022 року не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки наданий до суду витяг містить інформацію про відсутність доходів ОСОБА_1 на території України, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2016 року проживає на території держави Ізраїль, але інформації про доходи в Ізраїлі за попередній рік представником позивачки не надано.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 12 травня 2021 року у справі №160/320/20.

Окрім цього, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків містять інформацію до 4 кварталу 2022 року включно, хоча станом на день розгляду заяви про звільнення від судового збору вже настав 2024 рік.

Вілтак означені документи не дають повної інформації стосовно майнового стану позивача та неможливості сплати нею судового збору, а тому позивачу необхідно подати відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 2023 рік та довідку відомства національного страхування "БІТУАХ ЛЕУМІ" станом на 2024 рік, а також відомості щодо розміру соціальної допомоги ОСОБА_1 у Ізраїлі для визначення судом співмірності розміру судового збору до розміру соціальної допомоги.

Окрім того, зокрема, але не виключно, інформацію щодо скрутного майнового стану позивача може мати інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виписка з банківського рахунку позивача про наявність чи відсутність коштів на рахунку, їх рух протягом попередніх років, довідка про склад сім`ї та сукупний дохід родини тощо.

Про необхідність подання таких документів в підтвердження відсутності інших джерел для сплати судового збору - вкладів, нерухомого та рухомого майна, з якого отримується дохід, компенсації, сукупного доходу родини, довідки про склад сім`ї суд зазначав в ухвалі від 29.12.2023, проте такі позивачем не подано.

Таким чином, позивач не усунула такі недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2023.

Частиною 1 ст.118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У зв`язку з тим, що позивач та її представник не виконали вимоги ухвали суду від 29.12.2023 в повному обсязі, суд з метою повного та об`єктивного розгляду заяви, вважає необхідним продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з моменту вручення вказаної ухвали.

Керуючись ст. 121, 248, 256 КАС України, суд

постановив

продовжити строк на десять днів з моменту вручення вказаної ухвали на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії шляхом подання перелічених в мотивувальній частині ухвали документів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору або доказів сплати судового збору.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна