Рішення № 116153966, 08.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року Київ№ 640/9955/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення належного нарахування і невиплати позивачу у червні 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а саме у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає 9760, 00 грн., яке передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV») з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18);

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та негайно виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (9670, 00 грн.), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги (1491, 00 грн.), тобто у останньому розмірі, що складає 8179, 00 грн.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 цю справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно з ухвалою від 14.11.2023 визнано необґрунтованим відвід судді у цій справі.

Відповідно до ухвали від 16.11.2023 у задоволенні заяви позивача про відвід судді відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті позивачу, як учаснику бойових дій щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що при проведенні перерахування коштів на виплату щорічної разової допомоги діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства та наголошував, що розміри щорічних виплат до 5 травня встановлено, виходячи з видатків передбачених на зазначені цілі Законом про держбюджет на відповідний рік.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту громадянина України.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.02.2015.

Також, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 02.04.2003 Червоногвардійським РВК м. Макіївки.

Позивачеві у 2022 році виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1491,00 грн. на підставі Постанови КМУ №540 від 07.05.2022, що визнається сторонами.

Не погоджуючись із розміром отриманої грошової допомоги, позивач 22.06.2022 звернувся через вебпортал ПФУ з відповідним запитом.

Листом від 28.06.2022 № 2600-0202-8/73213 відповідач повідомив позивачу, що у 2022 році йому було нараховано грошову допомогу до 5 травня 2022 року згідно з Постановою КМУ № 540 у розмірі 1491, 00 грн.

Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення належного нарахування і невиплати у червні 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а саме у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає 9760, 00 грн., яке передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV») з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18), позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив із такого.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV, яким статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ураховуючи вказані приписи Бюджетного кодексу України 07.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 540), відповідно до додатку до вказаного Порядку разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується, зокрема, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Саме керуючись цією нормою, у 2022 році відповідачем виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн., що не заперечується останнім.

Із приводу вказаних доводів суд відмічає, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.

Починаючи з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати таку виплату, відповідно до статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Зокрема стаття 12 вказаного Закону у відповідній редакції передбачає, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Згідно ж статті 13 вказаного Закону у відповідній редакції, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

У свою чергу, постановою «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 07.05.2022 № 540 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок № 540), у якому Уряд встановив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах, зокрема:

- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22, розглянутої Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформовано такі правові висновки:

«(1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 грн., II групи - 3906 грн., III групи - 3391 грн., тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році.»

Одночасно Верховний Суд у зазначеній постанові відійшов від висновків, раніше викладених в постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22, щодо правомірності нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Отже, зважаючи на згадані висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, встановленому саме Законом № 3551-ХІІ, а не Порядком № 540.

Відтак, позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зважаючи на те, що відповідач не здійснив нарахування та виплату спірної допомоги у розмірі, на який має право позивач згідно із Законом № 3551-ХІІ, то належним та ефективним способом захисту у цьому випадку є саме нарахування та виплата цієї допомоги у відповідному розмірі з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Положеннями частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати одноразову грошову допомогу до 5 травня у 2022 році у розмірі п`яти 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а наведені доводи не було спростовано відповідачем.

Ураховуючи викладене, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість бездіяльності щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в сумі 1491,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом № 3551, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачу суму.

Ураховуючи наведене в сукупності суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.