Ухвала суду № 116148359, 08.01.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

08.01.2024 Справа № 917/28/24

Суддя Тимощенко О.М. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури, вул. Незалежності, 64 А, смт. Диканька, Полтавська область, 38500

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, вул. Софіївська, 15, смт. Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, 38813

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі", Харківське шосе, 201-203, корпус 2А, нежитлове приміщення №4, м. Київ, 02121

про стягнення 246 875,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 246 875,26 грн за договором про постачання електричної енергії №73 від 30.04.2021 року (вх. № 28/24).

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду м. Києва з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Приписами ст. 29 ГПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача. Так, зокрема, ч. 1 ст. 29 ГПК України визначено право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За положеннями ч. 1 ст. 197 ГК України, господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Разом з тим, умови договору на постачання електричної енергії споживачу №73 від 30.04.2021 року не визначають саме місця його виконання, також такі умови не вказані в оспорюваних додаткових угодах.

У додатку № 1 до наведеного договору сторонами визначено перелік адрес об`єктів та ЕІС - кодів точок комерційного обліку споживача, де вказано, що всі вони знаходяться на території Чутівського району Полтавської області.

Однак, предметом позову у даній справі не є зобов`язання відповідача виконати умови договору в натурі (поставити електричну енергію), а стягнення надмірно сплачених коштів, що можливе фактично лише шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів з одного банківського ранку на інший банківський рахунок, та визнання додаткових угод недійсними.

Також зі змісту договору не вбачається інших особливостей, зокрема щодо місця повернення відповідачем грошових коштів за договором, у випадку їх надмірної сплати споживачем.

Таким чином, спірні правовідносини не мають особливостей щодо повернення відповідачем грошових коштів за договором у чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами договору поставки визначають лише місце виконання такого договору в частині поставки електроенергії, що не є предметом позову у даній справі.

Наразі судом не встановлено, що спірний договір і додаткові угоди до нього відносяться до тих договорів, виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці.

Таким чином, суд вважає, що положення ч. 5 ст. 29 ГПК України можуть бути застосовані до спорів, позовні вимоги в яких безпосередньо стосуються виконання робіт/поставки товару (відповідачем) з визначеним у договорі місцем виконання.

Отже, в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, визначені у ст. 27 ГПК України.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.06.2019 р. у справі № 903/432/18.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 4 ст. 10 вищезазначеного Закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" є Харківське шосе, 201-203, корпус 2А, нежитлове приміщення №4, м. Київ, 02121.

Таким чином, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача, що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду м. Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов`язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява N32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви N 29458/04, N 29465/04) зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Така ж позиція наведена Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria", де крім цього вказано, що поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Судом також враховано правову позицію, наведену в постанові Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/2464/22.

Враховуючи викладене, матеріали позовної заяви Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 246 875,26 грн за договором про постачання електричної енергії №73 від 30.04.2021 року (вх. № 28/24) підлягають передачі на розгляд Господарського суду м. Києва за встановленою підсудністю.

Керуючись п.1 ч. 1 ст.31, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Передати позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 246 875,26 грн за договором про постачання електричної енергії №73 від 30.04.2021 року (вх. № 28/24) за підсудністю до Господарського суду м. Києва (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В).

2. Копії ухвали надіслати сторонам.

Ухвала підписана 08.01.2024 р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст. ст. 235, 255 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тимощенко О.М.