Рішення № 116140662, 26.10.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5819/23

Провадження № 2/204/2066/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області Харина Андрія в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору Гродівська селищна рада Покровського району Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2023 року Покровська окружна прокуратура Донецької області, в інтересах держави, в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 , визначивши третьою особою без самостійних позовних вимог на предмет спору Гродівську селищну раду Покровського району Донецької області, із вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (а. с. 1-16).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибноохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області 11 вересня 2020 року о 07 годині на водоймі в районі с. Тимофіївка Покровського району Донецької області, було виявлено грубе порушення правил рибальства, а саме здійснення ОСОБА_1 вилову риби забороненими знаряддями лову сітками у кількості 3-х штук, при цьому останній впіймав: карася сріблястого 38 штук, 1 щуку, 1 судака, краснопірки 99 штук, окуня 14 штук, загальною вагою риби 23 кілограма. У зв`язку з чим, на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 003461 за ч. 4 ст. 85 КУпАП та, в межах визначених законодавством повноважень, на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» проведено розрахунок розміру завданої шкоди, розмір якої становить 8466 гривень, із розрахунку вартості за одиницю риби карась сріблястий 17 гривень (38 шт.), щука 340 гривень (1 шт.), судак 510 гривень (1 шт.), краснопірка 68 гривень (99 шт.), окунь 17 гривень (14 шт.). Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року у справі № 235/6825/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 340 гривень. Вказує, що дана постанова набрала законної сили 08 грудня 2020 року. Таким чином, своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_1 заподіяв навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 8466 гривень. При цьому, зазначено, що відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося. Тому, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області звернулося до відповідача з листом-притензією № 1-2-9/173-23 від 10 лютого 2023 року про відшкодування вищевказаних завданих збитків, завданих державі в розмірі 8466 гривень в місячний термін. Враховуючи обізнаність Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області про вчинення відповідачем вищевказаного правопорушення, достатнього часу для самостійного вжиття заходів, направлених на усунення виявлених порушень, вказане свідчить про бездіяльність Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, яка є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим прокурор звертається з даним позовом до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством. Тому, прохає суд стягнути з ОСОБА_1 заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративно правопорушення та порушення про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 8466 гривні та стягнути на користь прокурату понесені судові витрати у сумі 2684 гривні.

Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 66), копія якої надіслана учасникам справи 26 квітня 2023 року за вихідним № 11260/23-вих/2/204/2066/23 (а. с. 67) та, яка отримана відповідачем 13 травня 2023 року, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 69).

Станом на дату розгляду справи відзив на адресу суду не надходив.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року у справі № 235/6825/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів громадян в розмірі 340 гривень, без конфіскації незаконного знаряддя лову «сітки», човна з веслами та без конфіскації виловленої риби.

Як вбачається з розрахунку матеріальної шкоди до протоколу, ОСОБА_1 здійснено незаконний вилов водних біоресурсів на загальну вартість 8466 гривень, із розрахунку вартості за одиницю риби карась сріблястий 17 гривень (38 шт.), щука 340 гривень (1 шт.), судак 510 гривень (1 шт.), краснопірка 68 гривень (99 шт.), окунь 17 гривень (14 шт.) (а. с. 29).

13 жовтня 2022 року заступником керівника Покровської окружної прокуратури Кальком Р. за вихідним № 56-2116вих-22 направлено запит до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області щодо повідомлення про вжиті заходи, в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду, спрямованих на відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища ОСОБА_1 (а. с. 21-24).

18 листопада 2022 року начальником Державного агентства меліорації та рибного господарства України Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області Титаренком А. надано відповідь № 4-2-9/856-22 заступнику керівника Покровської окружної прокуратури Кальку Р. (а. с. 25-26), з якої вбачається, що Донецький рибоохоронний патруль не звертався до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 8466 гривень, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань.

14 лютого 2023 року заступник керівника Покровської окружної прокуратури Кальком Р. за вихідним № 56-405вих-23 направлено запит до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області щодо повідомлення про вжиті заходи, в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду, спрямованих на відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища ОСОБА_1 , оскільки попередня відповідь надана щодо ОСОБА_2 (а. с. 31-34).

22 лютого 2022 року начальником Державного агентства меліорації та рибного господарства України Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області Титаренком А. надано відповідь № 1-2-9/193-23 заступнику керівника Покровської окружної прокуратури Кальку Р. (а. с. 35-36), з якої вбачається, що Донецький рибоохоронний патруль не звертався до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 8466 гривень, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Крім того, у вказаній відповіді зазначено, що Донецький рибоохоронний патруль направив ОСОБА_1 лист-претензію щодо відшкодування завданої шкоди в добровільному порядку (а. с. 42-43).

17 березня 2023 року заступником керівника Покровської окружної прокуратури Кальком Р. за вихідним № 56-769вих-23 направлено запит до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області про надання інформації щодо наявності бюджетних асигнувань за кодом бюджетної класифікації 2800 для сплати судового збору на 2023 рік та чи відшкодовано ОСОБА_1 завдану шкоду в добровільному порядку (а. с. 37-40).

20 березня 2023 року начальником Державного агентства меліорації та рибного господарства України Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області Титаренком А. надано відповідь № 1-16-9/274-23 заступнику керівника Покровської окружної прокуратури Кальку Р. (а. с. 41), з якої вбачається, що Донецький рибоохоронний патруль не має на розрахункових рахунках бюджетних асигнувань за кодом бюджетної класифікації 2800 для сплати судового, запланованих кошторисом на 2023 рік. Крім того, зазначено, що інформація про відшкодування ОСОБА_1 завданої шкоди в добровільному порядку, відсутня.

14 лютого 2023 року заступником керівника Покровської окружної прокуратури Кальком Р. за вихідним № 56-400вих-23 направлено запит голові Гродівської селищної територіальної громади Покровського району Донецькій області Руденку В. щодо надання інформації про добровільне відшкодування ОСОБА_1 завданої шкоди (а. с. 47-49).

07 березня 2023 року Гродівським селищним головою Руденком В. надано відповідь № 1031-23 заступнику керівника Покровської окружної прокуратури Кальку Р. (а. с. 50), з якої вбачається, що добровільного відшкодування шкоди ОСОБА_1 у сумі 8466 гривень на рахунки Гродівської селищної ради не надходило.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст.131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, приписами статті 13 Конституції України, статті 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статті 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що об`єкти тваринного світу (у тому числі риби, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про тваринний світ», рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Так, положеннями п. 3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року (чинними на момент вчинення адміністративного правопорушення) забороняється застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства.

Аналогічна норма закріплена в п. 1, 2 розділу IV Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» № 700 від 19 вересня 2022 року.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадянин відповідно до закону зобов`язаний відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Так, приписами ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та, охорону водних біоресурсів» визначено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими, шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному, середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишньому природного середовища відповідних рад.

Приписами ч. 2 та ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вже встановлено судом, постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року у справі № 235/6825/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів громадян в розмірі 340 гривень, без конфіскації незаконного знаряддя лову «сітки», човна з веслами та без конфіскації виловленої риби.

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 6040/14169/17.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач є винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, яким навколишньому природному середовищу завдано шкоду у розмірі 8466 гривні, відшкодування якої під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 235/6825/20 від 27 листопада 2020 року судом не вирішувалося, а у добровільному порядку ОСОБА_1 вказана шкода не відшкодована, суд доходить переконливого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь держави в особі Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 8466 гривень.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 148; ЄДРПОУ 25707002) в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, буд. 5; ЄДРПОУ 40850816) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору - Гродівська селищна рада Покровського району Донецької області, (85345, Донецька область, Покровський район, смт. Гродівка, вул. Донецька, буд. 97), про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 8466 (вісім тисяч чотириста шістдесят шість) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна