Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №296/11976/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії,-
встановив:
03.01.2024 року досуду за підсудністю з Корольовського районного суду м. Житомира (суддяШкіря В.М.) надійшла вище вказана цивільна справа, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за спожиті з 01.10.2009 року по 01.11.2023 року послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 у сумі 109291,49 грн та витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 2684,00 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви та долучені до неї докази, слід виходити з наступного.
Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст.32ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Проте, в силу положень ч. 2 ст. 32 ЦПК України, справа повинна бути прийнята до провадження тим судом, якому вона надіслана, якщо вона передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього кодексу.
Відповідно до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, що є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом зтим,у статті30ЦПК Українизакріплені правилавизначення виключноїпідсудності. Частина 1 статті 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Суд звертає увагу, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17 сформував правовий висновок про те, що "послуги з утримання майна надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності".
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №910/10647/18 зазначено: "виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оспорює розмір нарахованої заборгованості, яка утворилась внаслідок надання відповідачем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 ,тобто опосередковано щодо нерухомого майна, яке знаходиться на території Корольовського району м. Житомира.
Беручи до уваги, що предметом позову у справі є оспорення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, які пов`язані з утриманням нерухомого майна, слід дійти висновку, що розгляд такого спору має здійснюватися судом з обов`язковим дотриманням правил виключної підсудності.
Така ж позиція викладена в ухвалах, зокрема, Корольовського районного суду м. Житомира, у справах: № 296/197/23, 278/3115/22 (суддя Шкиря В. М.), 296/3615/22 (суддя Анциборенко Н. М.), 296/5643/22 (суддя Шалота К. В), 296/3572/23 (суддя Рожкова О. С.), тощо.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на те, що позивач звернувся з позовом про оспорення заборгованості за послуги з приводу утримання нерухомого майна, яке знаходиться на території Корольовського району м. Житомира, а тому матеріали цивільної справи № 295/16847/23 слід передати на розгляд до Корольовськогорайонного суду м. Житомира як суду, уповноваженому на розгляд даного позову.
Керуючись статтями 27, 28, 30, 32, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Матеріали цивільної справи № 296/11976/23 направити за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. М. Дубовік
Судове рішення № 116138698, Житомирський районний суд Житомирської області було прийнято 05.01.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/11976/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: