Рішення № 116134095, 05.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29636/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 (p.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 суму, суму заборгованості по орендній платі з фізичних осіб - 66 290 грн. 84 коп. на бюджетний рахунок UA348999980334169815000015604, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг с.Дальник/18010900.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач - ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку.

Як вказує позивач, станом на час звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 66 290, 84 грн. по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті самостійного нарахування по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №11265783 від 16.02.2022 року в загальній сумі 40635,26 грн.; по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №5658712 від 18.02.2023 року в загальній сумі 25655,56 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0002022-1307-1532 від 05.04.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом. Проте відповідач податковий борг не сплатив, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом, відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України.

16.11.2023 року за допомогою системи «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідачем частково визнаються позовні вимоги.

Відповідач зазначає, що заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), поданої ним за 2022 та 2023 роки. Останнє зарахування коштів відбулося 02.02.2022 року. З березня 2022року відповідач припинив виплату, але не знімає з себе відповідальності згідно договору оренди землі від 06 листопада 2012 року перед Дальницькою селищною радою.

Відповідач зазначає, що наразі не має фінансової змоги сплатити заборгованість та просить суд про відстрочку сплати податкового боргу, з огляду на наступне.

Так, у відзиві зазначається, що земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , безпосередньо біля моря. Літом 2022року курорт Грибівка був повністю закритий Одеською військовою адміністрацією у зв`язку з вибухонебезпечною ситуацією. Отримати дохід від використання земельної ділянки було неможливо. Літом 2023 року відповідач намагався вести підприємницьку діяльність. Рішенням військової адміністрації пляж курорта Грибівка не відкрили у зв`язку з вибухонебезпечною ситуацією на пляжі курорту.

Також відповідач у відзиві посилався на те, що 17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX. Цим Законом було внесено певні зміни щодо питань оподаткування землі, зокрема до пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Так, встановлено, що на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок; орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за: земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії; земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації; земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами

Дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи, 23.03.2001 року проведена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , номер державної реєстрації 987914.

05.12.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 узятий на податковий облік у Татарбунарській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області (а.с.19).

Згідно розрахунку та довідки про податкову заборгованість, складених за підписом податкового керуючого, ФОП ОСОБА_1 , p.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , станом на 20.09.2023 року має податковий борг у загальному розмірі 66290, 84 грн. (а.с. 5-8) за платежем 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб», що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 9-11).

Судом встановлено, що вказана заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла за відповідачем в результаті самостійного нарахування та подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

№11265783 від 16.02.2022 року, якою задекларовано річну суму орендної плати за 2022 рік, що становить 43981,00 грн. Враховуючи часткову сплату за місяць січень в сумі 3345,72 грн., залишок несплачених зобов`язань за період з січня по грудень 2022 року становить 40635,26 грн.;

№5658712 від 18.02.2023 року, якою задекларовано річну суму орендної плати за 2023 рік, що становить 43981,00 грн. Враховуючи часткову сплату, залишок несплачених зобов`язань за період з січня по липень 2023 року становить 25655,56 грн.

У зв`язку з несплатою самостійно визначень грошових зобов`язань, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено ФОП ОСОБА_1 Податкову вимогу форми «Ф» від 05.04.2023 року №0002022-1307-1532, якою повідомлено про наявність у нього станом на 04.04.2023 року податкового боргу у сумі 48645,44 грн. та попереджено про наслідки несплати податкового боргу (а.с. 12).

Враховуючи те, що вищезазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення податкового боргу у загальній сумі 66290, 84 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не сплачені самостійно нараховані ним податкові зобов`язання за платежем 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у загальній сумі 66290, 84 грн., що стало підставою звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з даним позовом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом на податкову адресу відповідача направлялась податкова вимога форми «Ф» від 05.04.2023 року №0002022-1307-1532, якою повідомлено про наявність у нього станом на 04.04.2023 року податкового боргу у сумі 48645,44 грн. та попереджено про наслідки несплати податкового боргу (а.с. 12).

Факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником за всіма податками і зборами. Грошові зобов`язання, що складають податковий борг можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути сформована і направлена інша податкова вимога.

Аналогічні висновки зазначені Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі № 821/1258/17.

З матеріалів справи суд встановив, що направлена податкова вимога від 05.04.2023 року №0002022-1307-1532 на суму 48645,44 грн. на дату розгляду цього спору не відкликана з причини непогашення відповідачем податкового боргу, не була та не є предметом оскарження у судовому або іншому порядку, а також не є відкликаною з інших підстав, передбачених статтею 60 Податкового кодексу України. Податкова вимога є дійсною і повторне надсилання відповідачу у зв`язку зі збільшенням податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено.

У відповідності з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 440/4082/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 66290, 84 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується посилання відповідача у відзиві на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX.

Цим Законом пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.14 (наразі в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023).

Згідно підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, зперіод з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Проте, вирішуючи цей спір, судом не встановлено підстав для застосування до спірних правовідносин підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідачем не надано доказів коригування самостійно нарахованих податкових зобов`язань з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Що стосується клопотання відповідача, заявленого у відзиві на позовну заяву, щодо відстрочки сплати податкового боргу, суд зазначає про таке.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Отже, відповідач має право звернутися безпосередньо до контролюючого органу із заявою про розстрочення та/або відстрочення податкового боргу.

Суд також зазначає, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішуються на стадії виконання судових рішень, відповідно до розділу IV КАС України.

Зокрема, статтею 378 КАС України передбачено можливість відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, відповідач має право звернутися до суду в порядку ст. 378 КАС України із заявою про відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, під час судового розгляду даної справи по суті клопотання відповідача про відстрочку сплати податкового боргу не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 243-246, 250, 262, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 66290, 84 грн. на бюджетний рахунок UA348999980334169815000015604, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг с.Дальник/18010900.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А.Радчук