Ухвала суду № 116134022, 05.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/54/24

У Х В А Л А

з питань сплати судового збору

05 січня 2024 року м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. розглянула клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівської області (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 1, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 04369682), в якому просить суд:

визнати порушення Сокільницькою сільською радою права на інформацію ОСОБА_1 щодо незаконного сміттєзвалища, виявленого ним, а саме: ненадання обґрунтованої відповіді на запит від 16.10.2023;

не направлення в частині окремих питань до іншого належного розпорядника інформації (невиконання зобов`язання, передбаченого ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»);

зобов`язати Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області розглянути запит від 16.10.2023, надати обґрунтовану відповідь, а також відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» скерувати запит до належного розпорядника, про що одночасно повідомити ОСОБА_1 як запитувача.

Ухвалою суду від 02.01.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, зокрема, через відсутність доказів про сплату судового збору.

03.02.2024 суддя отримала клопотання позивача про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

У цьому клопотанні позивач покликається на свою неплатоспроможність. Вказує, що тривалий час займається лише громадською та волонтерською діяльністю щодо посилення громадянських прав в Україні та в сфері захисту довкілля та не отримує жодних доходів.

Просить суд «вирішити питання доступу до правосуддя та сплати судового збору за подання позовної заяви у зв`язку з неспроможністю сплати такого збору».

Однак зі змісту означеного клопотання не зрозуміло, чи позивач просить звільнити від сплати судового збору, або ж відстрочити, чи розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Водночас, вирішуючи питання саме щодо звільнення позивача від сплати судового збору, про що йдеться у п. 4 його клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст. 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Аналізуючи цю норму, суд висновує, що існує три умови, за яких суд, ураховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» видно, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).

Про відсутність доходів позивач додав до означеного клопотання витяг з ЄДРТЗ про відсутність транспортних засобів станом на 07.09.2023, відомості з ДРФО про те, що упродовж І-ІІІ кварталів 2022 йому нараховано дохід 605,00грн; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.12.2023 про відсутність зареєстрованого нерухомого майна станом на 01.12.2023; інформацію про залишок на рахунку «Скарбничка», відкритому відповідно до Угоди від 29.07.2013 станом на 01.12.2023, що відкритий у АТКБ «Приватбанк».

Водночас означені документи не дають повної інформації стосовно неможливості сплати позивачем судового збору, зокрема, але не виключно, таку інформацію може мати довідка АТКБ «Приватбанк» та інших банків про відкриті позивачем рахунки станом на 2022 рік і раніше, довідка про рух коштів по рахунках, що відкриті, зокрема, у цьому банку в тому числі по рахунку «Скарбничка» з 29.07.2013.

Та обставина, що позивач займається волонтерською, правозахисною діяльністю не свідчить, що позивач безумовно може претендувати на пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, оцінюючи клопотання стосовно сплати судового збору, суд реалізовуючи своє право, визначене у статті 8 Закону України «Про судовий збір» суддя дійшла висновку, що наведені позивачем доводи щодо неспроможності сплати судового збору в цій справі не дають підстав для висновку про необхідність звільнення його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Суддя також зауважує, що строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 02.01.2023 не сплив, тому позивач має право виконати вимоги означеної ухвали в частині сплати судового збору.

Крім того, при постановленні цієї ухвали взято до уваги ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 990/47/22, якою постановлено відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Підстави, котрі заявлені у клопотання у справі №990/47/22 аналогічні тим, що заявлені у справі №380/54/22.

Керуючись ст.ст. 132, 248, 254 КАС України, суддя

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лунь З.І.