Рішення № 116133919, 05.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2024 року справа №640/23650/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Пенсійного фонду України (далі по тексту також відповідач 1, ПФУ), в якому просить суд зобов`язати відповідача 1 виправити помилку стосовно періоду навчання позивача в Київському політехнічному інституті з 01.09.1982 по 01.03.1988 та зробити з урахуванням цього виправлення перерахунок його пенсії за віком з дати призначення 23.11.2020.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що з 23.11.2020 йому призначено пенсію за віком. Після виявлення позивачем помилки у розрахунку його трудового стажу в частині невірної, на думку позивача, дати закінчення ним навчання, він звертався зі скаргами до територіальних органів ПФУ та до відповідача 1. Проте за наслідками розгляду таких скарг, зокрема відповідач 1 відмовив у внесенні виправлень щодо дати завершення навчання з підстав, які, на переконання позивача, не визначені чинним законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що функції з призначення (перерахунку) пенсії відносяться до дискреційних повноважень управлінь ПФУ, а відповідач 1 не є належним відповідачем у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ПФУ про заміну неналежного відповідача.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач 2, ГУ ПФУ в м. Києві).

Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що рішенням ГУ ПФУ в м. Києві позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки період навчання з 01.09.1982 по 10.02.1988 вже було зараховано до страхового стажу на підставі диплому.

Щодо дати, з якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії (з моменту її призначення), відповідач зазначив, що оскільки позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії 29.06.2021, відсутні підстави для здійснення такого перерахунку з моменту призначення.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

12 червня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/23650/21 та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.11.2020.

Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 01.07.2021 ; о/р 262240008881 за наслідками розгляду звернення позивача від 29.06.2021 про перерахунок пенсії, йому відмовлено у здійсненні такого перерахунку, оскільки період навчання з 01.09.198 по 10.02.1988 зараховано при призначенні пенсії.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 02.08.2021 №2600-0213-8/123637 за наслідками розгляду заяви позивача від 29.06.2021 щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, повідомлено, що відповідно до наданих документів встановлено, що до загального страхового стажу зараховано період навчання в Київському ордена Леніна політехнічному інституті з 01.09.1982 по 10.02.1988 на підставі диплому серії НОМЕР_1 згідно рішення Державної екзаменаційної комісії від 10.02.1988. Оскільки період навчання з 01.09.1982 по 10.02.1988 зараховано при призначенні пенсії, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно заяви від 29.06.2021.

Листом ПФУ від 27.07.2021 №22319-20911/Р-03/8-2600/21 за наслідками розгляду звернень позивача повідомлено, що до його страхового стажу на підставі диплому зараховано час навчання в Київському ордена Леніна політехнічному інституті з 01.09.1982 по 10.02.1988 (по дату рішення Державної екзаменаційної комісії про присвоєння кваліфікації).

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідачів щодо незарахування спірного періоду навчання до страхового стражу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Статтею 1 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно вимог частини четвертої статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Означена норма Закону №1788 кореспондується з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі по тексту - Порядок №637), відповідно до якої основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У відповідності до абзаців першого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Частиною першою статті 44 Закону №1058 передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж працівника є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

Спірний в межах заявлених позовних вимог є період навчання позивача у Київському ордена Леніна політехнічному інституті.

Згідно наданого позивачем та наявного в матеріалах справи розрахунку страхового стажу до загального страхового стажу позивача зараховано період навчання з 01.09.1982 по 10.02.1988.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача останнього зараховано студентом 1 курсу 01.09.1982 (запис №13). Відповідно до запису №14 від 01.03.1988 позивача відраховано у зв`язку із закінченням навчання.

Відповідно до диплому НОМЕР_1 від 01.03.1988 позивач у 1982 році вступив до Київського ордена Леніна політехнічного інституту; У 1988 році закінчив повний курс названого інституту. Рішенням державної екзаменаційної комісії від 10.02.1988 позивачу присвоєно кваліфікацію «інженер-електрик».

Тобто, позивачу не було зараховано до страхового стажу період його навчання з 11.02.1988 по 01.03.1988.

Суд зазначає, що рішення державної екзаменаційної комісії не дає позивачу права працювати за спеціальністю, оскільки у період з дати прийняття означеною комісією рішення та до дати відрахування позивач був студентом Київського ордена Леніна політехнічного інституту.

Тобто, фактично навчальний процес не завершувався датою прийняття рішення державною екзаменаційною комісією про одержання позивачем кваліфікації інженера-електрика, а тривав до дати його відрахування та видачі диплому про закінчення навчання.

Окрім цього, суд враховує, що відповідач 2, відповідно до наданих йому законом повноважень, не вправі самовільно встановлювати період навчання позивача, оскільки такий період закріплений відповідними документами про його зарахування на навчання та про відрахування його з числа студентів навчального закладу.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачами не заперечується та не спростовується достовірність записів у трудовій книжці за період навчання до 01.03.1988, а судом не встановлено недостовірності вказаних записів та трудової книжки в цілому, а тому їх належить досліджувати на предмет розміру страхового стажу та, як наслідок, на предмет наявності чи відсутності підстав для його зарахування до страхового стажу позивача станом на дату звернення її до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії. Інших підстав для відмови у зарахуванні спірної частини періоду навчання позивача з 11.02.1988 по 01.03.1988 матеріали справи не містять.

Додатково суд зазначає, що наявність сумнівів у відповідача 2 як територіального органу ПФУ щодо достовірності поданих документів для призначення пенсії може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду навчання у повному обсязі до страхового стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

Таким чином, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії з урахуванням періоду навчання з 11.02.1988 по 01.03.1988, відповідач 2 діяв всупереч нормам чинного законодавства.

У прохальній частині позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача 1 виправити помилку стосовно періоду його навчання з 01.09.1982 по 01.03.1988 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням цього виправлення з дати її призначення.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що остання відмова відповідача 2 щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням періоду його навчання оформлена листом від 02.08.2021 №2600-0213-8/12637.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність скасування останньої відмови відповідача 2, викладеної у листі від 02.08.2021, у зарахуванні спірного періоду навчання позивача з 11.02.1988 по 01.03.1988 до страхового стажу як таке, що прийняте відповідачем 2 протиправно.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виправити помилку стосовно періоду його навчання в Київському політехнічному інституті з 01.09.1982 по 01.03.1988 та зробити з урахуванням цього виправлення перерахунок його пенсії за віком з дати призначення 23.11.2020, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Отже, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період навчання позивача з 11.02.1988 по 01.03.1988 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням означеного страхового стажу.

Щодо дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Оскільки, звертаючись до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком позивачем подано необхідні документи для підтвердження спірного періоду навчання, який частково не було зараховано відповідачем 2 до страхового стажу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням спірного періоду навчання, з дати звернення за призначенням такої пенсії (23.11.2020) з урахуванням виплачених сум.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25.08.2021 №78593.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача 2 призвело до виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладену у листі від 02.08.2021, щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання з 11.02.1988 по 01.03.1988.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 11.02.1988 по 01.03.1988.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2020 з урахуванням періоду його навчання з 11.02.1988 по 01.03.1988.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.