Рішення № 116130231, 05.01.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 січня 2024 року (15:00)Справа № 280/9205/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2023 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.10.2023 №772 щодо відмови в переведені з 17.10.2023 позивача на пенсію державного службовця відповідно до п.10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату № 04-21/268 від 05.10.2023 та №04-21/269 від 05.10.2023;

зобов`язати відповідача перевести з 17.10.2023 позивача на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату № 04-21/268 від 05.10.2023 та № 04-21/269 від 05.10.2023.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.10.2023 звернулась з заявою про переведенням на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу». Однак, рішенням від 17.10.2023 №772 відповідач відмовив позивачу у зв`язку з тим, що на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889, а саме на 01.05.2016 у позивача відсутній стаж державної служби 20 років, а робота в органах місцевого самоврядування не відносяться до посад державної служби. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки стаж державної служби позивача на 01.05.2016 складав 14 років 7 місяців та 14 днів, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця, а станом на звернення за призначенням пенсії стаж державної служби складає 22 роки, що є достатнім для обрахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

23.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 52289), в якому зазначає, що позивачка 21.10.2023 звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про переведення її з пенсії, призначеної відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2005 №889. Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.10.2023 №772 позивачці відмовлено у переведенні її пенсії на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2005 №889. Зазначає, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «По державну службу» від 10.12.2005 №889, відповідно до якого втратив чинність Закон України «По державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон №3723), крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено право на призначення пенсії згідно ст.37 Закону №3723 особам, які: досягли пенсійного віку; мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років; не призначали раніше пенсію відповідно до Закону №3723; на день набрання чинності Законом №889 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889 мають не менш як 20 років сажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. Всі зазначені умови повинні бути дотримані одночасно. Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст.37 Закону №3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Звертає увагу на тому, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723 до 04.07.2001, тобто по дату набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Так, відповідачем встановлено, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивачки складає 14 років 07 місяців 14 днів, однак, правові підстави для обчислення пенсії позивачки у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» з урахуванням наданих позивачкою довідок про складові заробітної плати державного службовця відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

21.10.2023 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

З урахуванням вимог до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Так, рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №772 від 17.10.2023, відмовлено позивачу у переведенні з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».

У рішенні зазначено, що пунктом 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889) передбачено право державних службовців за певних умов па призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723). Зокрема: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889, станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом №889, мали не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону№3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. Право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), з урахуванням необхідного стажу державної служби, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону 1058. Час роботи в органах в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 до 04 липня 2001 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до частини 7 ст. 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розглянувши документи, які були надані для перерахунку, встановлено, що ОСОБА_2 має 14 років 07 місяців 14 днів стажу державної служби (з 15.09.1997 по 05.02.1999 працювала у Державному казначействі у Рокитнянському районі та з 10.02.2003 по 01.05.2016 працювала у Рокитнянській райдержадміністрації) на посаді державного службовця з присвоєнням відповідного рангу. З 05.01.2021 ОСОБА_2 обіймає посаду службовця місцевого самоврядування в Рокитнянській селищній раді, яка являється органом місцевого самоврядування, тому довідки видані Рокитнянською селищною радою №04-21/268 та № 04-21/269 від 05.10.2023 не можуть бути враховані для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу». Після надання довідок про заробітну плату у відповідності до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14 вересня 2016 р. «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» можливо буде повернутися до розгляду питання про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» (а.с.38).

Вважаючи рішення відповідача №772 від 17.10.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від № 2493-ІІІ від 07.06.2001, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від № 2493-III від 07.06.2001).

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 (в редакції від 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 676/4235/17.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-III від 07.06.2001.

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (втратив чинність 01.05.2016).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) здійснюється згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Отже, доводи ГУ ПФУ в Запорізькій області, про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що особа, яка претендує на призначення пенсії до пункту 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та на день набрання чинності Законом № 889 має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби може претендувати на призначення їй пенсії державного службовця на умовах Закону № 3723-ХІІ після досягнення пенсійного віку та за наявності не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, суд висновує про те, що позивачка з 15.09.1997 по 05.02.1999 з 10.02.2003 по 05.10.2023 займала посади державного службовця та посадової особи в органах місцевого самоврядування, віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а отже відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.

З урахуванням вказаного стажу, позивачка має право на призначення їй пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, оскільки станом на 01.06.2015 у позивачки наявний стаж 10 років на посадах державної служби та на момент звернення за призначенням пенсії у останньої наявний необхідний стаж на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, судом встановлено, що до заяви від 12.10.2023 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачка подавала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.10.2023 №04-21/269 та від 05.10.2023 №04-21/268 (а.с.5,6).

Так, відповідно до вказаної довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 05.10.2023 №04-21/269 стаж державної служби ОСОБА_1 складає 23 роки.

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категорія осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 (надалі - Порядок), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Згідно пункту 5 Порядку, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Суд зазначає, що постановою Правління ПФУ № 1-3 від 17.01.2017 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям.

Зокрема, в додатку 1 даної Постанови затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а в додатку 2 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Суд, дослідивши зміст довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 05.10.2023 №04-21/269 та від 05.10.2023 №04-21/268 встановив, що останні за формою та змістом відповідають вимогам довідок, затверджених постановою Правління ПФУ № 1-3 від 17.01.2017.

Відтак з метою повного та ефективного захисту прав позивачки суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.10.2023 №772 та зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 - XII з 17.10.2023 та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.10.2023 №04-21/269 та від 05.10.2023 №04-21/268.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №772 від 17.10.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII з 17.10.2023 та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.10.2023 №04-21/269 та від 05.10.2023 №04-21/268.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.01.2024.

Суддя Ю.В. Калашник