Ухвала суду № 116120803, 05.01.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/2191/23

Номер провадження 2-а/350/1/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення без руху та надання строку для усунення недоліків

05 січня 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Денега Д.М. звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовом до відповідача про про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2023 постановлено, окрім іншого, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд якої здійснювати за правилами вимог, встановлених статтею 28 КАС України.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, встановлено, що такий подано без додержання вимог, визначених ст.161 КАС України, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судові витрати за приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Однак, позивачка не додала до позову документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував існування підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Однак, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ.

Статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ установлено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до положень ст.ст. 3 та 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини 7 статті 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду (зокрема, у вигляді державного мита, про звільнення від якого згадується у ч.4 ст.288 КУпАП) Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Отже, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, в якій зазначено, що з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2023року для працездатних осіб становить 2684 гривні.

Тому, позивачці необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн (0,2 х 2684 грн) та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір слід сплатити на рахунок: UA 788999980313191206000009658; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998 , Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

З огляду на вищевикладене суддя вважає, що вказану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати термін для виправлення вищеописаних недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України, а саме: сплатити судовий збір за подачу адміністративного позову у відповідному розмірі на вищезазначені реквізити та надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору.

Слід звернути увагу позивачки, що у разі невиконання вищеописаних вимог та не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, суд, відповідно до ч. 5 ст.169 КАС України, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 доБрошнів-Осадськоїселищної радипро визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення- залишити безруху та надати позивачці строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали суду в строк протягом десяти днів з дня її отримання, адміністративний позов вважатиметься неподаним та буде повернутий позивачу зі всіма додатками до нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Бейко