Рішення № 116115399, 05.12.2023, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/207/23

Провадження № 2/349/113/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 грудня 2023 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Рибія М. Г.,

за участю секретаря судового засідання Пунько Н. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Дяківа Д. І.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представників відповідача, адвоката Лотоцької Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , орган місцевого самоврядування, який бере участь у справі для подання висновку - виконавчий комітет Новояворівської міської ради,

про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якого діє представника адвокат Дяків Д. І., пред`явив позов до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтував тим, що сторони були подружжям з 2002 до 2020 року. В шлюбі в них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З вересня 2020 року він самостійно виховував дочок, проживав з ними окремо від матері в м. Новояворівську. Старша з дочок, ОСОБА_4 , через наслідки давнішої черепно-мозкової травми померла. З моменту переїзду дітей до нього матір не дзвонила до ОСОБА_5 , не навідувалася до неї, хоч знає і її номер телефону і місце проживання. Відповідач, як батько, не чинить жодних перешкод для спілкування матері з дочкою. Під час вирішення в суді спору про визначення місця проживання дітей матір навіть не з`явилася в суд. Таким чином матір ухиляється від виконання своїх обов`язків звиховання дитини, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Представник ОСОБА_2 (на той час), адвокат Микитчин П. С., подав відзив на позов, згідно з яким заперечив позов повністю. Обґрунтував заперечення, зокрема тим, що до переїзду в 2020 році діти проживали з матір`ю, яка про них піклувалася, разом із своїм батьком, ОСОБА_6 , займалася лікуванням старшої дочки. ОСОБА_1 , в цей час дітьми не цікавився та усунувся від їх виховання, перебуваючи за кордоном. Можливими причинами неучасті у вихованні ОСОБА_5 зазначає переживання з приводу смерті ОСОБА_4 , ускладення після перенесеної хвороби на COVID-19. Також зазначає, що батько не допускав її до дітей.

У відповіді на відзив адвокат Дяків Д. І. зазначив, що ОСОБА_1 постійно брав участь у вихованні дітей, виїхав за кордон для заробітку коштів на лікування ОСОБА_4 , передавав кошти спершу ОСОБА_2 , а потім, коли дійшли чутки, що вона без потреби позичає кошти, своїй матері та сестрі. Перебуваючи за кордоном, не припиняв спілкуватися з дітьми. Заперечив чинення будь-яких перешкод ОСОБА_1 ОСОБА_2 в побаченні з дітьми.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив і надав показання як свідок, що відносини із ОСОБА_2 в нього погіршилися за час його перебування на заробітках в ОСОБА_7 з невідомих причин влізла в борги, які він змушений був віддавати, загалом дивно поводилася - одного разу зникла на цілий день і придумала версію про її викрадення. В 2019 році із старшою дочкою, ОСОБА_4 , трапився нещасний випадок - вона впала з балкону і травмувала голову. Через три дні після цієї події він приїхав з Ізраїлю та наступні півтора місяці провів поруч з нею в лікарні, витративши на лікування приблизно 10 000 дол. США. Після цього знову поїхав до Ізраїлю, щоб заробити кошти. З ОСОБА_2 він не міг нормально спілкуватися по телефону, вони тільки сварилася. Діти йому скаржилися на матір і діда, на те що вдома постійно сварки. Інколи він не міг додзвонитися до дітей, оскільки ОСОБА_2 забирала їхній телефон. Особливо гірше почали ставитися матір та дід до ОСОБА_5 після того як вона розповіла поліції про обставини побиття дідом його, ОСОБА_1 , матері. Тому, приїхавши з Ізраїлю, у вересні 2020 року він забрав обидвох дітей, за їхньої згоди та бажання, проживати до м. Новояворівська. ОСОБА_2 він попередив, що забирає дітей, вона не висловила жодного заперечення. Залучив до цього поліцейських з метою уникнення будь-яких конфліктів. Перший місяць після переселення діти писали матері, щоб вона вислала їм одежу, однак ОСОБА_2 ігнорувала ці прохання. Їхати ж до матері, щоб самим забрати речі, діти відмовлялися. Спілкуватися та бачитися з матір`ю дітям не забороняв, тільки не хотів, щоб побачення відбувалися в нього вдома. ОСОБА_2 із ОСОБА_4 ще спілкувалася, а ОСОБА_5 повністю ігнорувала. ОСОБА_18 запрошувала матір приїхати, однак вона так і не приїхала. Кілька раз приїжджала в Новояворівськ до своїх родичів, але з дітьми не бачилася. Не вітала ОСОБА_5 ні з днем народження, ні з іншими святами. На засіданні органу опіки та піклування слова до дитини не сказала.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ця ситуація є наслідком того, що батько забрав дітей проживати до себе. Дітям не могла заперечити їхати з батьком, адже вони його не бачили довший час, а також, щоб не травмувати ОСОБА_18, яка перенесла тяжку травму. Та й взагалі він забирав їх в той момент, коли вона перебувала на роботі. В подальшому їй не дозволяли спілкуватися з дітьми, наговорювали дітям на неї. Погрожували її родичам, які проживають в Новояворівську та цікавилися дітьми.

Зі ОСОБА_5 намагалася спілкуватися, але вважає що вона попала під вплив батька, є налаштованою проти неї. Поки разом проживали, були нормальні стосунки із ОСОБА_5 . Відразу після переїзду з нею переписувалася. Цього року в березні пробувала дзвонити, але телефон був заблокований. На засіданні органу опіки та піклування не хотіла спілкуватися із ОСОБА_5 через присутність ОСОБА_1 . Втрата старшої дочки завдала їй психологічної травми, що відбилося і на відносинах із ОСОБА_5 . Планує налагодити з нею нормальні відносини.

ОСОБА_8 в судовому засіданні заявила, що підтримує позов з тієї підстави, що відсутнє спілкування між нею та матір`ю.

Представник виконавчого комітету Новояворівської міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Копією свідоцтва про народження підтверджується, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З вересня 2020 року ОСОБА_8 постійно проживає разом з батьком в м. Новояворівську, що визнається сторонами та підтверджується такими доказами як:

Актом обстеження умов проживання від 29.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , складеного головним та провідним спеціалістами служби у справах дітей Жовнірів В. В. та Вільгуцькою В. В. , в якому зазначено, що за цією адресою проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , ОСОБА_12 .

Актом обстеження кв. АДРЕСА_1 від 22.11.2022, складеного за заявою ОСОБА_1 заступником начальника служби у справах дітей Фульмесом Т. М. та психологом ЦНСП Горох Г. В. за вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Копією будинкової книги згідно з якою ОСОБА_3 зареєстрована за вищевказаною адресою з 05.01.2022.

Копією характеристки ОСОБА_14 , виданою директором Новояворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та класним керівником 01.02.2021, в якій зазначено, що вона навчається у цій школі з 03.09.2020.

Копією довідки № 154 від 21.11.2022 згідно з якою ОСОБА_3 навчається в Новояворівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 у 8Б класі.

Копією судового наказу, виданого Рогатинським районним судом Івано-Франківської області 04.02.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Копією рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09.09.2021, яким визначено місце проживання ОСОБА_3 разом з її батьком, ОСОБА_1 .

Суд встановив, що з часу переїзду ОСОБА_14 на проживання до батька в м. Новояворівськ, за виключенням першого місяця, спілкування між нею на матір`ю припинилося, що визнається сторонами та підтверджується:

Показаннями ОСОБА_14 про те, що мама з часу переїзду з нею не спілкується, ніяких спроб зв`язатися не робила і під час судового розгляду. Вона мамі теж не телефонувала, тільки писала перший місяць після переїзду. Не бачить потреби в спілкуванні з матір`ю, адже вона вдома всіляко її принижувала - казала, що все «пожирає», в неї «бардак» в кімнаті тощо. Ні вона, ні батько про матір не згадують. З дідом теж не спілкується і не бажає спілкуватися.

Характеристкою ОСОБА_14 , виданою директором Новояворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та класним керівником 01.02.2021, в якій зазначено, що ОСОБА_1 постійно цікавиться навчанням дочки, контактів з матір`ю ОСОБА_3 за цей час не було.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 164 СК України передбачає і інші підстави для позбавлення батьківських прав, однак суд в цій справі встановлює наявність чи відсутність підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки саме її наявністю позивач обґрунтовує свою вимогу.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України:

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 171 СК України:

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ч. 2).

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3:

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (п. 16).

Суд дійшов висновку, що свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками і вини ОСОБА_2 у невиконанні своїх батьківських обов`язків немає з огляду на такі обставини:

- Окреме проживання матері і дочки, ініціатива щодо якого належить батькові та дочці, що підтверджується поясненнями сторін.

- Травма старшої дочки, ОСОБА_4 , і подальша її смерть.

- Гострі неприязні відносини між сторонами та їхніми родичами. Сторони в поясненнях підтвердили, що тривалий час не можуть нормально спілкуватися.

Обставина отримання ОСОБА_4 травми під час перебування в гостях в рідної сестри ОСОБА_1 , як прослідковується з показань ОСОБА_6 , батька ОСОБА_2 , негативно вплинула на його відношення до родичів ОСОБА_1 .

Зокрема ОСОБА_6 надав показання, що проживав разом з дочкою, колишнім зятем та двома дітьми. В один день, коли зять перебував на заробітках в Ізраїлі, колишня сваха (матір позивача), забрала ОСОБА_18 погостювати до себе. Під час цього ОСОБА_18 травмувалася - як сказали йому, впала з балкону, чому він не вірить і вважає, що їй завдали удар по голові. ОСОБА_18 була в комі від травня до вересня. Доглядав з дочкою за ОСОБА_18 в реанімації. В жовтні ОСОБА_18 привезли додому і вони її виходжували, оскільки вона не ходила. Займався її реабілітацією. В результаті їй покращало. Вона самостійно почала поступово ходити. По поверненню з Ізраїлю ОСОБА_1 забрав дітей в м. Новояворівськ. Коли ОСОБА_5 проживала разом з ними, то він кожен день возив її до школи, а мама готувала їсти, одяг прасувала тощо.

ОСОБА_19 , рідний брата ОСОБА_6 , надав показання, що ОСОБА_1 переїхав проживати з м. Рогатина в м. Новояворівськ, і як виявилося поблизу нього. ОСОБА_1 негативно реагував на його спроби побачитись з дітьми чи навіть поцікавитись їх навчанням, погрожував йому. Із ОСОБА_5 не спілкується, оскільки вона його сторониться.

ОСОБА_12 , матір ОСОБА_1 , надала показання, що відносини з ОСОБА_2 в неї були більш-менш нормальними, погіршилися з моменту, коли з ними почав проживати ОСОБА_6 . Зазначає, що діти за його присутності жили в стресі, він та ОСОБА_2 знущалися із ОСОБА_5 , діти не мали що їсти, забороняли дітям зустрічатися з нею, і навіть ОСОБА_6 побив її, коли вона хотіла провідати ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_4 вдруге перебувала в лікарні, то ОСОБА_2 жодного разу її не провідала.

ОСОБА_20 , рідна сестра ОСОБА_1 , надала показання, що дід та матір забороняли ОСОБА_5 розмовляти з нею, тому ОСОБА_5 змушена була крадькома телефонувати до неї.

- Небажання дочки спілкуватися з матір`ю.

- Сплата ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про здійснені відрахування та виплати за період 01.01.2021 до 31.05.2023.

Перенесення захворюванням на COVID-19 суд не врахував як обставину, що вплинула на виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, адже в наданих нею медичних документах не зазначено відомостей, за допомогою яких можна було б встановити відповідний причинно-наслідковий зв`язок.

Спроби ОСОБА_2 телефонувати дочці суд також не врахував як обставину, що характеризує виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, адже вона не підтверджена об`єктивними доказами - відповідними відомостями оператора мобільного зв`язку, а також в більшості своїй показання свідків ( ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ) про те, ОСОБА_2 в 2023 році за їхньої присутності пробувала телефонувати дочці, однак її телефон був заблокований, по суті є показаннями з чужих слів, адже про це їм стало відомо тільки із слів ОСОБА_2 , тому відповідно до ч. 2 ст. 90 ЦПК України суд визнає їх недопустими доказами.

Виконавчий комітет Новояворівської міської ради рішенням від 15.03.2023 затвердив висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 .

Як такого обґрунтування висновок не містить. Встановлено факт проживання ОСОБА_5 з батьком із вересня 2020 року, наведено пояснення батька, матері та ОСОБА_5 . Тому на підставі ч. 6 ст. 19 СК України суд не погоджується із цим висновком.

Згідно з висновком Верховного Суду за наслідками застосування ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідномати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку (постанова Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).

ОСОБА_2 позитивно характеризується згідно з характеристикою, наданою генеральним директором КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» 20.02.2023 як фельдшер з медицини невідкладних станів, а також свідками.

Зокрема, ОСОБА_26 надав показання, що знайомий з батьком ОСОБА_2 , пам`ятає як він доглядав за ОСОБА_27 з травня до жовтня після її травми, ночував в машині в м. Львові під реанімацією, знає про це, тому що сам з ним там зустрічався. Бачив як вона робила перші кроки. В той час як ОСОБА_5 проживала з матір`ю він бачив, що вона була доглянутою і охайною.

ОСОБА_21 , надав показання, що товаришує з ОСОБА_6 , знає обидві сторони, тому дивується самою наявністю такого спору, враховуючи скільки сил було докладено до вилікування ОСОБА_4 .

ОСОБА_22 , лікар, охарактеризував ОСОБА_2 як добру матір, яка виховала своїх дітей, відповідальну працівницю, загалом позитивну людину.

ОСОБА_23 , надала показання, що разом з ОСОБА_2 працює на швидкій медичній допомозі, знає її з дитинства. Не розуміє чому пред`явлений позов, адже ОСОБА_2 доглядала за дітьми, піклувалася про них.

ОСОБА_28 , сусідка, надала показання, що не розуміє чому ОСОБА_1 хоче позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, яка працює, не має поганих звичок, є господинею.

ОСОБА_24 , працює в лікарні в Рогатині, надала показання, що товаришує з ОСОБА_2 , бачила як вона піклувалася про ОСОБА_18 , як ОСОБА_18 тішилася тим, що почала ходити.

ОСОБА_29 , вчитель, класний керівник в ОСОБА_3 в Рогатинському ліцеї № 1 протягом п`ятого і на початку шостого класів, надала показання, що ОСОБА_5 нічим не відрізнялася від інших, була позитивною, рухливою, охайною. Контроль за навчанням здійснювала матір, приходила на батьківські збори, на перший та останній дзвоники, підтримувала зв`язок в телефонному режимі. Батько телефонував з Ізраїлю, також цікавився дитиною. Після переводу ОСОБА_5 , мама телефонувала з цього приводу, відчувалося її хвилювання, однак підстав для відмови в переводі не було.

ОСОБА_25 , фельдшер швидкої медичної допомоги, надала показання, що працює разом з ОСОБА_2 тривалий час. Охарактеризувала її як чуйну та відповідальну людину. Неодноразово була в неї вдома, бачила, що діти були доглянуті. ОСОБА_2 переживала з приводу переїзду дітей.

ОСОБА_30 , лікар швидкої медичної допомоги, надала показання, що працює разом з ОСОБА_2 , перебуває з нею в дружніх відносинах. ОСОБА_2 доглядала і виростила дітей, зразкова матір, яка виходила ОСОБА_18 після травми.

Згідно з довідкою Рогатинського ліцею № 1 від 16.03.2023 ОСОБА_2 протягом навчання ОСОБА_14 в цьому закладі цікавилася шкільним життям дитини, спілкувалася з педагогами, відвідувала батьківські збори.

Враховуючи встановлені причини невиконання ОСОБА_2 своїх обов`язків по вихованню дитини; заявлений ОСОБА_2 намір відновити відносини із ОСОБА_31 ; не встановивши відомостей, які б вказували на неможливість цього; оцінюючи цей намір до реалізації як здійсненний, з огляду на те, що з плином часу зміна думки чи відношення до людей не є чимось надзвичайним, тим більше, якщо ОСОБА_2 докладе належних зусиль для таких змін, суд постановляє рішення всупереч думці ОСОБА_14 , яка зазначила, що підтримує позов, адже переконаний, що цього вимагають її інтереси.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 274, 280 ЦПК України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав щодо ОСОБА_3 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Орган місцевого самоврядування, який бере участь у справі для подання висновку - виконавчий комітет Новояворівської міської ради, місцезнаходження: вул. Т. Шевченка, 2, м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 34921627.

Повне судове рішення складено 29.12.2023.

Суддя М. Г. Рибій