Ухвала суду № 116113768, 04.01.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2024 року справа № 580/12559/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/12559/23 за позовом Смілянської окружної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, 20701, вул. Ю.Кондратюка 25, м.Сміла, Черкаська область) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 40270297) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01601, м.Київ, вул.О.Гончара 55А, ЄДРПОУ 38516849) про зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

27.12.2023 вх.58668/23 у позовній заяві зазначено, що подається у порядку ст.53 ГПК України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Сформована вимога не обгрунтована відповідно до способів захисту згідно із ст.5 КАС України у межах компетенції Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації у порядку окресленої у позовній заяві ст.53 ГПК України.

Позов обгрунтований так: Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не вживає дієвих заходів на захист інтересів держави на виконання ч.1 ст.6 Закону №1805 - не зобов`язано відповідача укласти охоронний договір, проте у додатках до позову не надане Положення про управління щодо меж компетенції під час укладання договорів і не зазначене альтернативне джерело його пошуку.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Управління ОДА серед завдань і функцій забезпечує: у межах своєї компетенції реалізацію на території області державної політики, національних пріоритетів у сфері охорони культурної спадщини Черкаської області з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь; на території області виявлення, наукового вивчення, класифікації, державної реєстрації, запобігання руйнуванню або заподіяння шкоди, захисту і збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування, музеєфікації об`єктів культурної спадщини (https://cultura.at.ua/).

Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 Закону № 1805-ІІІ).

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Позов обгрунтований наявною судовою практикою у подібних правовідносинах з покликанням на постанову ВС у справі №826/4605/16, проте у зазначеній справі прокуратура не є учасником (ЄДРСР 78565744) щодо оцінки виконання припису.

Матеріали позову не містять відомостей про повідомлення Державної служби України з надзвичайних ситуацій органу охорони культурної спадщини та органу місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка про виникнення загрози для збереженості пам`ятки.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

ВПВС у справі №999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Смілянської окружної прокуратури залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надання доказів на підтвердження компетенції позивача у спірних правовідносинах; обґрунтованого клопотання про залучення третіх осіб, обгрунтування змісту вимоги зобов`язального характеру відповідно до ст.5 КАС України; доказів на підтвердження обставин захисту інтересів держави; надання припису та/або вимоги про зобов`язання заборонити будь-яку діяльність відповідача.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА