Ухвала суду № 116113459, 03.01.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/5959/21

03 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мандзія О.П., розглянувши матеріали заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/6311 від 02.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. 09.12.2021 на виконання судового рішення видано виконавчий лист.

02.01.2024 на адресу суду надійшла заява (надіслана засобами поштового зв`язку 29.12.2023) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа №500/5959/21, виданого 09.12.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахованої, але не виплаченої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 у розмірі 119043,29 грн.

В силу приписів ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що ст.378 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, у зв`язку з чим суд застосовує за аналогією положення ст.167 КАС України.

Як передбачено ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Ознайомившись з поданою заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення, з`ясовано, що всупереч наведеним нормам, державним виконавцем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, який відповідно до ч.6 ст.18 КАС України зобов`язаний зареєструвати такий електронний кабінет.

Розгляд питання про встановлення способу і порядку виконання рішення відноситься до процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах (розділ ІV КАС України). Однак до заяви не додано доказів її надіслання іншим учасникам справи та ці недоліки заяви не дають можливості її розглянути, оскільки позбавляють учасників справи, заінтересованих осіб права висловити свою позицію з приводу вказаної заяви.

Також ст.132 КАС України передбачається здійснення заявником судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, розмір якого та порядок сплати встановлюється Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплаті підлягає судовий збір в сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні.

Отже, за подання до адміністративного суду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення передбачено сплату судового збору в сумі 805,20 грн.

Заявником судовий збір у відповідному розмірі сплачено не було та відповідні підтверджуючі документи про сплату судового збору до поданої заяви не долучено.

Натомість заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те для здійснення своєчасної оплати судового збору необхідно заздалегідь, до прийняття Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік, передбачити кошти для сплати судового збору у кошторисах розпорядників коштів. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" і значно збільшено ставки судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд враховує положення ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", якою закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма кореспондується з ч.1 ст.133 КАС України, згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

Крім того, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру, з підстав, передбачених ст. 133 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

У постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що ч.1 ст. 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас ст.8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Отже, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд не вбачає наявності підстав, передбачених ст.133 КАС України, для відстрочення сплати судового збору, з урахуванням майнового становища заявника, з огляду на недання доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору.

Заявник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З огляду на вищевикладене, оскільки заяву державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання рішення подано без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України, ці недоліки не дають можливості її розглянути, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви заявнику без розгляду.

Керуючись ст.167, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Мандзій О.П.