Рішення № 116111813, 04.01.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/30126/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» (далі - ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД») звернулося з позовом до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ФОП ОСОБА_1 подав на митний пост Львівської митниці митні декларації (далі - МД) №23UA209140023432U4 від 25.08.2023, №23UA209140024281U7 від 02.09.2023, №23UA209140024298U5 від 04.09.2023, №23UA209140022945U9 від 21.08.2023, згідно з якими було заявлено до митного оформлення товари:

- товар № 1 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442276 - 100 шт.; Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442269 - 180 шт.»;

- товар №2 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM1 арт. 5904067442269, напруга 12 В, тип - VRLA, ємність 100 АГ. - 21 шт.».

- товар №3 «3.1. Акумулятори електричні свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442276 - 40 шт.; 3.2. Електроустаткування для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згорання іскровим запалюванням або із запалюванням від стиснення. Пристрій пуско-зарядний POWERMAT PM-РA-630M арт. 5904067440937 - 3 шт. Пристрій пуско-зарядний POWERMAT PM-РA-750M арт. 5904067440944 - 3 шт Пристрій пуско-зарядний POWERMAT PM-РA-850M арт. 5904067440951 - 3 шт.»;

- товар №4 «Акумулятори електричні, свинцеві: AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12- 100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт.».

Проте, Львівська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400161/2 від 25.08.2023, №UA209000/2023/000219/2 від 06.09.2023, №UA209000/2023/000218/2 від 05.09.2023, №UA209000/2023/400153/2 від 22.08.2023. У графі № 33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД», не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі № 33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Львівська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400161/2 від 25.08.2023, №UA209000/2023/000219/2 від 06.09.2023, №UA209000/2023/000218/2 від 05.09.2023, №UA209000/2023/400153/2 від 22.08.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 72).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 75-84) представник відповідача Стецюренко І.С. позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень.

Зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД №23UA209140023432U4 від 25.08.2023, №23UA209140024281U7 від 02.09.2023, №23UA209140024298U5 від 04.09.2023, №23UA209140022945U9 від 21.08.2023 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості. Проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Львівською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA 209230/2023/069910 від 30.06.2023 де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023 де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023 де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, №UA209230/2023/70381 від 02.07.2023 де митна вартість товару становить 8,9099 дол. США/кг, МД № UA100390/2023/710622 від 07.08.23 де митна вартість товару становить 4,93 дол.США/кг.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 194).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» через уповноваженого декларанта ФОП ОСОБА_1 на митний пост Львівської митниці подано МД №23UA209140023432U4 від 25.08.2023 (а. с. 125-129), 23UA209140024281U7 від 02.09.2023 (а. с. 151-152), 23UA209140024298U5 від 04.09.2023 (а. с. 167-169), 23UA209140022945U9 від 21.08.2023 (а. с. 99), за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар №1 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442276 - 100 шт.; Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442269 - 180 шт.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA209140023432U4 від 25.08.2023 - 95757,00 злотих (а. с. 128 зворот);

- товар №2 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM1 арт. 5904067442269, напруга 12 В, тип - VRLA, ємність 100 АГ. - 21 шт.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA209140024281U7 від 02.09.2023 - 7938,00 злотих (а. с. 151);

- товар №3 «3.1. Акумулятори електричні свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442276 - 40 шт., ціна товару згідно графи 42 МД №23UA209140024298U5 від 04.09.2023 - 12372,00 злотих (а. с. 167); 3.2. Електроустаткування для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згорання іскровим запалюванням або із запалюванням від стиснення. Пристрій пуско-зарядний POWERMAT PM-РA-630M арт. 5904067440937 - 3 шт. Пристрій пуско-зарядний POWERMAT PM-РA-750M арт. 5904067440944 - 3 шт Пристрій пуско-зарядний POWERMAT PM-РA-850M арт. 5904067440951 - 3 шт.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA209140024298U5 від 04.09.2023 - 3706,59 злотих (а. с. 168 зворот);

- товар №4 «Акумулятори електричні, свинцеві: AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт.; Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12- 100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA209140022945U9 від 21.08.2023 - 131000,00 злотих (а. с. 99);

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи:

- товар №1 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442276 - 100 шт.; Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442269 - 180 шт.» (МД № 23UA209140023432U4 від 25.08.2023): пакувальний лист №FA/48/08/2023 від 14.08.2023 (а. с. 25 зворот), пакувальний лист А FA/54/08/2023 від 16.08.2023, рахунок-фактура FA/48/08/2023 від 14.08.2023 (а. с. 26), рахунок-фактура FA/54/08/2023 від 16.08.2023 (а. с. 27), автотранспортна накладна від 23.08.2023 (а. с. 29), декларація про походження товару № FA/48/08/2023 від 14.08.2023, декларація про походження товару № FA/54/08/2023 від 16.08.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №191/2023 від 24.08.2023 (а. с. 131), документ, що підтверджує вартість перевезення товару (а. с. 131 зворот), контракт № 1108 від 11.08.2023 (а. с. 132-133), договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2022, договір (контракт) про перевезення - заявка 2408 від 24.08.2023 (а. с. 29 зворот), перепустка №ПТ000265200 від 24.08.2023 (а. с. 40), копія експортної митної декларації №23PL331020E0833081 від 23.08.2023 (а. с. 30 зворот - 35);

- товар №2 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM1 арт. 5904067442269, напруга 12 В, тип - VRLA, ємність 100 АГ. - 21 шт.» (МД №23UA209140024281U7 від 02.09.2023): пакувальний лист № F/Е /23/000347 від 31.08.2023 (а. с. 152 зворот), рахунок-фактура № F/Е /23/000347 від 31.08.2023 (а. с. 153 зворот), автотранспортна накладна від 31.08.2023, декларація про походження товару №F/Е/23/000347 від 31.08.2023, митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №23UA209140024274U0 від 02.09.2023, калькуляція транспортних витрат від 12.04.2022 (а. с. 153а), контракт № 13 від 01.02.2022 (а. с. 154-155), договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2022, перепустка №ПТ000265357 від 02.09.2023, експортна митна декларація №23PL301010E1204381 від 31.08.2023 (а. с. 153);

- товар №3 «3.1. Акумулятори електричні свинцеві, Акумулятор POWERMAT PM-AGM-100AHM2 арт. 5904067442276 - 40 шт.; 3.2. Електроустаткування для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згорання іскровим запалюванням або із запалюванням від стиснення. Пристрій пуско-зярядний POWERMAT PM-РA-630M арт. 5904067440937 - 3 шт. Пристрій пуско-зярядний POWERMAT PM-РA-750M арт. 5904067440944 - 3 шт Пристрій пуско-зярядний POWERMAT PM-РA-850M арт. 5904067440951 - 3 шт.» (МД №23UA209140024298U5 від 04.09.2023): пакувальний лист №FA/101/08/2023 від 30.08.2023, рахунок-фактура № FA/101/08/2023 від 30.08.2023 (а. с. 48), автотранспортна накладна від 01.09.2023 (а. с. 170), декларація про проходження товару, калькуляція транспортних витрат від 02.09.2023 (а. с. 175 зворот), контракт №1108 від 11.08.2023 (а. с. 176-177), договір про надання послуг митного брокера, перепустка ПТ000265364 від 03.09.2023 (а. с. 173), копія експортної митної декларації №23PL331020E0876116 від 01.09.2023 (а. с. 174-175);

- товар №4 «Акумулятори електричні, свинцеві: AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт.; Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12- 100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт. Акумулятор AZO DIGITAL VRLA AGM AP12-100 12 V 100 AH арт. - AZO00D1113 - 36 шт.» (МД №23UA209140022945U9 від 21.08.2023): пакувальний лист 20230808-1 від 09.08.2023 (а. с. 56 зворот), рахунок-фактура №1001/2023 від 09.08.2023 (а. с. 54 зворот), автотранспортна накладна від 17.08.2023 (а. с. 105), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар № 230808/002267018 від 08.08.2023 (а. с. 107), контракт №1/08/2023 від 07.08.2023 (а. с. 101 зворот - 103), документ, що підтверджує вартість перевезення від 21.08.2023 (а. с. 101), договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2023, перепустка №ПТ000265051 від 20.08.2023 (а. с. 108), митна декларація країни експорту №23PL301010E1137961 від 18.08.2023 (а. с. 100 зворот).

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

- по МД №23UA209140023432U4 від 25.08.2023: у гр.22 ЦМР відсутній підпис уповноваженої особи; у документах, що підтверджують вартість транспортування фактура зазначено маршрут транспортування- Zawiercie- Luck; у ЦМР зазначене місце розвантаження товару- Луцьк, проте, у калькуляції на перевезення -кінцевий пункт маршруту заявлено як -Малехів (Ягодин-Малехів); у калькуляції перевезення зазначено загальний маршрут Zawiercie -Ягодин, проте розбивка надається на Zawiercie -Угринів. Зазначені розбіжності не дають змоги визначити маршрут транспортування та перевірити правильність розрахунку відповідних витрат; у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі оплата партії товару повинна була відбутися 21.08.2023, декларація подана до митного оформлення 25.08.2023, платіжні документи до митного оформлення не надано (а. с. 18);

- по МД №23UA209140024281U7 від 02.09.2023: відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення подано калькуляцію транспортних витрат б/н від 01.09.2023, яка не відповідає вищезазначеним вимогам. Відповідно до даної калькуляції витрати на перевезення вантажу по території Польщі за маршрутом Люблін - Окшув-Угринів (162 км) склали 10000 грн (61 грн/км), а перевезення по території України за маршрутом п/п Угринів - Малехів (96км) склали 9000 грн (94 грн/км), що викликає обґрунтовані сумніви. Тобто, до митного оформлення не подано документально підтверджені відомості про вартість транспортних витрат. У пункті 9.1 договору купівлі-продажу № 13 від 01.02.2022 зазначено його термін дії до 30.12.2022. Враховуючи положення договору купівлі-продажу станом на дату митного оформлення даний договір є недійсним. Таким чином, митницею встановлено відсутність основних документів, що підтверджують митну вартість товару (договір купівлі-продажу) та документів, що підтверджують складові митної вартості, а саме вартості транспортних послуг (а. с. 37);

- по МД №23UA209140024298U5 від 04.09.2023: - до митного оформлення подано транспортний документ CMR б/н від 01.09.2023 згідно якого не можливо встановити перевізника товару (відсутнє найменування, штамп або підпис перевізника); відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення подано калькуляцію транспортних витрат б/н від 02.09.2023, яка не відповідає зазначеним вище вимогам та згідно якої вартість перевезення товару по дорогам Польщі за маршрутом м. Заверце - пункт пропуску Угринів (432 км) склала 10000грн (23 грн/км), а вартість перевезення по Україні від п/п Угринів -до смт Малехів (93 км) склала 9000 грн (93грн/км), що викликає обґрунтовані сумніви. Тобто, до митного оформлення не подано документально підтверджені відомості про вартість транспортних витрат (а. с. 43 зворот - 44);

- по МД №23UA209140022945U9 від 21.08.2023: у гр.22 ЦМР відсутні підписи перевізника; у графі 20 МД задекларовано умови EXW CHWASZCZYNO, проте у калькуляції перевезення зазначено маршрут Okszow-Kolonia-Ягодин; у ЦМР зазначене місце розвантаження товару - Рованці, проте, у калькуляції на перевезення - кінцевий пункт маршруту заявлено як - Малехів (Ягодин-Малехів); для підтвердження вартості транспортування товарів, до митного оформлення надано документ із заголовком «калькуляція», складена ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД», проте як свідчать відомості у ЦМР та у договорі - заявці від 19.08.2023 № 19/08 перевезення здійснювалось підприємством Admar Spulka Jawna, рахунки від виконавця перевезення відсутні; у калькуляції перевезення зазначено загальний маршрут Okszow-Kolonia-Ягодин, проте розбивка надається за маршрутом - Okszow- Kolonia-Угринів; наданий платіжний документ - банківській SWIFT - містить загальне посилання на контракт (а. с. 51 зворот - 52).

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 25.08.2023 № 25/08-02 (а. с. 35 зворот - 36), від 04.09.2023 №04/09-03 (а. с. 42-43), від 04.09.2023 №04/09-01 (а. с. 50-51), від 21.08.2023 №21/08-02 (а. с. 57-58), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач вказав, що митний орган не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною рахунку-фактури, основні документи містили усі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

З графи 33 прийнятих Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400161/2 від 25.08.2023, №UA209000/2023/000219/2 від 06.09.2023, №UA209000/2023/000218/2 від 05.09.2023, №UA209000/2023/400153/2 від 22.08.2023 вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA 209230/2023/069910 від 30.06.2023, де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023, де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023, де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, №UA209230/2023/70381 від 02.07.2023, де митна вартість товару становить 8,9099 дол. США/кг, МД № UA100390/2023/710622 від 07.08.2023, де митна вартість товару становить 4,93 дол.США/кг.

Крім того, Львівська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000671 (а. с. 19), №UA209140/2023/000697 (а. с. 38), №UA209140/2023/000694 (а. с. 44 зворот - 45), №UA209140/2023/000658 (а. с. 52 зворот - 53), відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA209140023543U5 від 25.08.2023 (а. с. 20-25), №23UA209140024608U3 від 06.09.2023 (а. с. 39-40), №23UA209140024497U0 від 05.09.2023 (а. с. 45 зворот-47), №23UA205140023110U5 від 22.08.2023 (а. с. 53 зворот - 54).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: ввезення товарів відбувалось на підставі зовнішньоекономічних контрактів: № 1108 від 11.08.2023, укладеного між ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» та компанією FIRMA HANDLOWA BENSO (щодо ввезення товару № 1, товару № 3) (а. с. 58 зворот - 60); № 13 від 01.02.2022, укладеного між ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» та компанією експортером ORS OCHNIK SPOLKA (щодо ввезення товару № 2) (а. с. 60 зворот - 62); № 1/08/2023 від 07.08.2023, укладеного між ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» та компанією-експортером AZO DIGITAL SP.Z.O.O. (щодо ввезення товару № 4) (а. с. 63 зворот - 65). Умовами контракту передбачено, що продавець зобов`язується передати (поставити) другій стороні - Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах Договору. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, моделями, типами, розмірами визначаються за згодою Сторін попередньо до поставки та вказуються у рахунках-фактурах. Періодичність та строки поставки, розміри кожної окремої партії товару визначаються Сторонами шляхом взаємного письмового погодження. Валютою договору є польський злотий. Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах ІНКОТЕРМС FCA або за взаємною домовленістю, конкретні умови поставки будуть визначені в фактурах/інвойсах. Умови оплати (платежу) вказуються у рахунку-фактурі. У випадку, якщо товари будуть поставлятись окремими партіями, оплата буд проводитись разом з останньою партією товару.

З огляду на те, що положення контракту надає можливість поставляти товар партіями, то товар № 1 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №FA/48/08/2023 (а. с. 26), FA/54/08/2023 (а. с. 27); товар № 2 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №F/E/23/000347 (а. с. 40 зворот ); товар № 3 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №FA/101//08/2023 (а. с. 48); товар № 4 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №1001/2023 (а. с. 54 зворот).

Виконання ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» зобов`язань підтверджують надані платіжні документи, зокрема щодо товару № 1 - платіжна інструкція №230817/002275903 від 17.08.2023, у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт № 1108 від 11.08.2023. Сплачена сума 210093,35 злотих є підтвердженням оплати за двома рахунками-фактурами (173968,25+36125,10) (а. с. 28 зворот); щодо товару № 2 - платіжна інструкція № 230904/002289922 від 04.09.2023 на суму 42855 польських злотих, у призначенні платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №13 від 01.02.2022 (а. с. 41 зворот); щодо товару № 3 - платіжна інструкція №230831/002287308 від 31.08.2023 на суму 75995,26 польських злотих, у призначенні платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №1108 від 11 серпня 2023 року, сплачена сума є підтвердженням товарів, ввезених за рахунком-фактурою FA/101/08/2023 (а. с. 49 зворот); щодо товару № 4 - платіжна інструкція №230808/002267018 від 08.08.2023 на суму 131000 польських злотих - підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунком-фактурою №1001/2023 (а. с. 55 зворот).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Посилання відповідача на те, що в автотранспортній накладній у графі 22 відсутній підпис уповноваженої особи та зазначене місце розвантаження товару - Луцьк, проте у калькуляції на перевезення - кінцевий пункт маршруту заявлено як - Малехів (Ягодин-Малехів) (рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 №UA209000/2023/400161/2, від 22.08.2023 №UA209000/2023/400153/2), автотранспортна накладна б/н від 01.09.2023 не містить найменування, штамп або підпис перевізника (рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 №UA209000/2023/400161/2), не спростовують задекларованої митної вартості товару, з врахуванням поданих позивачем документів. Відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути самостійною та достатньою підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Стосовно того, що до митного оформлення не подано документально підтверджені відомості про вартість транспортних витрат, а подані калькуляції транспортних витрат від 01.09.2023 №б/н та від 02.09.2023 №б/н не відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» (рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 №23UA209140024281U7 та від 04.09.2023 №23UA209140024298U5), суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином калькуляція транспортних витрат від 01.09.2023 №б/н підтверджує витрати по перевезенню вантажу територією Польщі за маршрутом Люблін - Окшув-Угринів, які склали 10000 грн та перевезення по території України за маршрутом п/п Угринів - Малехів, які склали 9000грн (а. с. 153 а), а від 02.09.2023 №б/н - перевезення товару дорогами Польщі за маршрутом м. Заверце - пункт пропуску Угринів на суму 10000 грн та від п/п Угринів до смт Малехів у розмірі 9000 грн (а. с. 175 зворот), натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, яка підтверджують вартість перевезення.

Крім того, не відповідають дійсності твердження митного органу в оскаржуваному рішенні від 25.08.2023 №23UA209140024281U7, які полягають у тому, що договір купівлі-продажу № 13 від 01.02.2022 є недійсним, оскільки зазначений у пункту 9.1 термін дії 30.12.2022.

Так, справді, відповідно до пункту 9.1 Договору від 01.02.2022 № 13 (а. с. 61 зворот) такий вступає в силу у день його підписання сторонами та діє до 30.12.2022.

Водночас, у матеріалах справи наявна Додаткова угода до договору від 29.12.2022, якою Договір від 01.02.2022 №13 пролонговано до 31.12.2025 (а. с. 62 зворот), що спростовують твердження відповідача про недійсність такого.

Стосовно відсутності платіжного документа (рішення від 25.08.2023 №UA209000/2023/400161/2), то суд враховує лист нерезидента від 14.08.2023 № 14/08-01, в якому зазначається, що в рахунку-фактурі № FA/48/08/2023 від 14.08.2023 та №FA/54/08/2023 від 16.08.2023 умови оплати вказано неправильно. Правильними вважати умови оплати - «післяоплата», після виставлення рахунку-фактури №FA/48/08/2023 від 14.08.2023 та №FA/54/08/2023 від 16.08.2023 (а. с. 28).

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 230817/002275903 від 17.08.2023, у графі 70 якої наявне посилання на укладений між сторонами контракт № 1108 від 11.08.2023, а також наявна примітка «Prepayment», тобто оплата перед фактичним ввезенням товару, але після виставлення рахунку, сплачена сума 210093,35 є підтвердженням оплати за двома рахунками-фактурами №FA/48/08/2023 від 14.08.2023 та №FA/54/08/2023 від 16.08.2023 (а. с. 28 зворот) та така була надана митному органу.

Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД (МД №UA 209230/2023/069910 від 30.06.2023, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023, МД №UA209230/2023/70381 від 02.07.2023, МД № UA100390/2023/710622 від 07.08.23), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З позовної заяви вбачається, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, становить 398704,01 грн, що є ціною позову; ставка судового збору за подання цього позову становить 5980,56 грн, який сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції від 15.09.2023 № 384 (а. с. 16).

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4784,45 грн (5980,56 грн х 0,8 = 4784,45 грн), що підлягав сплаті за подання цього позову, решту судового збору в сумі 1196,12 грн може бути повернуто ухвалою суду позивачу за окремо поданим ним клопотанням, на підставі статті 7 Закону № 3674-VI.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі № 520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правової допомоги від 19.07.2023 № 83-ЮП (а. с. 66-68), попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу № 21/09/2023 від 21.09.2023 (а. с. 68 зворот), ордеру про надання правової допомоги серії АС № 1071777 (а. с. 69), адвокат Крючкова О.Б. надала позивачу правову допомогу в сумі 12000,00 грн.

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката (а. с. 75-84).

Крім того, суд враховує, що договором про надання правничої допомоги від 19.07.2023 № 83-ЮП не передбачено фіксованого розміру гонорару, а наданий розрахунок сум витрат на правову допомогу (а. с. 68 зворот) не визначає вартості кожного окремого виду послуг, деякі з яких не стосуються надання правової допомоги в суді (зокрема, надання письмових пояснень на вимогу митного органу, пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтрернет, перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції).

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 9784,45 грн (з них: 4784,45 грн - судовий збір, 5000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400161/2 від 25 серпня 2023 року, №UA209000/2023/000219/2 від 06 вересня 2023 року, №UA209000/2023/000218/2 від 05 вересня 2023 року, №UA209000/2023/400153/2 від 22 серпня 2023 року.

Стягнути з Львівської митниці (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код ВП 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» (45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Козацька, 2, каб. 4, ідентифікаційний код 44454204) судові витрати в загальному розмірі 9784 гривні 45 копійок (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні сорок п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх