Рішення № 116095171, 03.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2811/23

РІШЕННЯ

іменем України

03 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив: : 1) визнати протиправним та скасувати Висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України відносно ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з п.3 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу"; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16.01.2023; 4) стягнути з Державної податкової служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 16.01.2023 по день прийняття судового рішення. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 40000 гривень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

05 червня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року - без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 11 жовтня 2023 року по справі № 560/2811/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року скасував, а справу № 560/2811/23 направив на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано Шевчука О.П..

Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 16 червня 2020 року він обіймав посаду заступника директора департаменту - начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту адміністративного оскарження ДПС України та згідно з наказом від 16 грудня 2020 року № 132-о його переведено на посаду заступника директора департаменту - начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ ДПС України.

Однак, 14 січня 2022 року відповідачем видано наказ № 22, введено в дію новий штатний розпис органу, у зв`язку з чим позивач неодноразово звертався із заявами від 15 лютого 2022 року, 02 травня 2022 року та 12 травня 2022 року про переведення його на рівнозначну посаду, але відповідач надав йому формальні відповіді про відмову у його проханнях.

Позивач вказує, що 19 грудня 2022 року відповідач вручив йому повідомлення про наступне вивільнення із займаної посади. В подальшому відповідач видав наказ від 16 січня 2023 року № 40-о про припинення державної служби та звільнення згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Стверджує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував безпосередньо висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця за 2020 рік, в якому виставлена позивачу «негативна» оцінка.

Наголошує, що за результатом оцінювання позивач отримав "0" (нуль) балів, що завізовано директором Департаменту правового забезпечення ОСОБА_2 , хоч позивач їй не підпорядкований.

При цьому позивач вказує, що він підвищував кваліфікацію державного службовця та набув відповідних програмних компетентностей за загальною короткостроковою програмою в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова М.П. навчально-науковому інституті перепідготовки, підвищення кваліфікації та до університетської підготовки та успішно завершив базовий курс з показником 1 кредит ЄКТС/30, що підтверджується сертифікатом ДС №618/22, 0,2 кредиту ЄКТС, 0,2 кредиту ЄКТС та 0,1 кредиту ЄКТС, відповідно до електронних сертифікатів Міністерства цифрової трансформації України.

Вважаючи, що відповідач не дотримався порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача, а оцінки, які виставлені ДПС України не відповідають обґрунтуванню критеріїв виставлення балів, визначених Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640), ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця за 2022 рік та наказ № 40-о про звільнення та, відповідно поновлення його на службі з виплатою суми за вимушений прогул.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що наказом ДПС України від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 переведено з посади заступника директора департаменту - начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту адміністративного оскарження на посаду заступника директора департаменту - начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових спорів.

Після введення в дію нового штатного розпису наказом ДПС України від 14 січня 2022 року № 22 позивач звертався 15 лютого 2022 року, 02 травня 2022 року, 12 травня 2022 року із заявам про переведення з огляду на наявність рівнозначних вакантних посад в апараті ДПС України, в тому числі у новоствореному Департаменті правового забезпечення, куди переведені всі працівники структурних підрозділів юридичного департаменту та Департаменту супроводження судових справ, окрім позивача. Розглянувши вказані заяви, відповідач відмовив у їх проханнях.

Відповідач 19 грудня 2022 року вручив ОСОБА_1 повідомлення про наступне вивільнення з посади заступника директора департаменту - начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних ДПС України і запропонував посаду головного державного інспектора відділу організації роботи територіальних органів із супроводження податкових спорів Департаменту правового забезпечення на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 або до фактичного виходу роботу.

07 жовтня 2022 року ДПС України видано наказ № 736 про визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДПС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, яким затверджено графік проведення визначення вказаних результатів з терміном по грудень 2022 року. За результатом оцінювання позивач отримав "0" (нуль) балів, що завізовано 09 листопада 2022 року директором Департаменту правового забезпечення ОСОБА_2 та цього ж дня наказом № 891 затверджений висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату ДПС України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В".

Позивач підвищував кваліфікацію державного службовця та набув відповідних програмних компетентностей за загальною короткостроковою програмою в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова М.П. навчально-науковому інституті перепідготовки, підвищення кваліфікації та до університетської підготовки та успішно завершив базовий курс з показником 1 кредит ЄКТС/30, що підтверджується сертифікатом ДС №618/22, 0,2 кредиту ЄКТС, 0,2 кредиту ЄКТС та 0,1 кредиту ЄКТС, відповідно до електронних сертифікатів Міністерства цифрової трансформації України.

23 грудня 2022 року та 03 січня 2023 року адвокат позивача звертався до ДПС України із адвокатськими запитами про надання інформації та документів, на які повідомлено, зокрема, що копію результатів виконання завдань ОСОБА_1 із зазначенням обґрунтування оцінки було надано листом ДПС України № 17908/6/99-00-11-03-03-06 від 29 грудня 2022 року та що до ОСОБА_1 протягом 2022 заходи дисциплінарного впливу не застосовувались.

Однак, ДПС України видано наказ від 16 січня 2023 року № 40-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатом оцінювання службової діяльності, згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись з таким наказом відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно частин першої - шостої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до частини 7 статті 44 Закону № 889-VIII обумовлено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Згідно частини 11 статті 44 Закону № 889-VIII порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Порядок № 640 (у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №640).

Згідно пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Згідно пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Відповідно до п.16 Порядку № 640 визначено, що висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Згідно з п. 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

За приписами пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, а також у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 40-1 цього Порядку, висновок не затверджується. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.

Додатком 5 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів.

Так, бал "Не підлягає оцінюванню" виставляється у разі, коли завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин.

Бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

Бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Згідно пунктів 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Відповідно до частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

При цьому, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Також, наведене положення кореспондується з приписами пункту 47 Порядку № 640.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.

Предметом спору у цій справі є наказ ДПС України від 16 січня 2023 року №40-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ ДПС України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, а також висновок ДПС України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату ДПС України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом від 09 грудня 2022 року № 891 відносно ОСОБА_1 .

Згідно з результатами виконання позивачем завдань як державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" за 2022 рік по 4-м показникам завдання протягом періоду виставлений бал - 0 (нуль), середній бал - 0 (нуль).

В обґрунтування вказаної оцінки зазначено, що ОСОБА_1 пройшов професійне навчання за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації "Впровадження змін" - нараховано 1 ЄКТС (НПУ ім. М.П. Драгоманова)/, самоосвіта 0,5 ЄКТС.

Додатком 5 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів. Так, бал « 0» виставляється у разі, якщо завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Натомість бал « 4» виставляється у разі, якщо завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Суд звертає увагу, що вказане вище свідчить, що проходження позивачем професійного навчання за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації "Впровадження змін", в якій нараховано 1 ЄКТС (НПУ ім. М.П. Драгоманова)/, самоосвіта 0,5 ЄКТС, не може обґрунтовувати виставлений відповідачем бал « 0», оскільки таке навчання фактично визначено як позитивний критерій обґрунтованості стосовно виставлення балу « 4».

Суд зазначає, що у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону № 889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку № 640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням, зокрема балу "0", мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених Додатком 5 до Порядку.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Суд зазначає, що позивачу по 4-м показникам завдання протягом періоду 2022 року виставлений бал - 0 (нуль), середній бал - 0 (нуль) без зазначення будь-яких фактичних обставин, які б відповідали вказаним критеріям.

Зазначене вище свідчить про застосування відповідачем формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із чотирьох завдань, зазначивши про проходження позивачем професійного навчання за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації "Впровадження змін", в якій нараховано 1 ЄКТС (НПУ ім. М.П. Драгоманова)/, самоосвіта 0,5 ЄКТС, що не може обґрунтовувати виставлений відповідачем бал "0", оскільки як вже зазначалось вище, таке навчання фактично визначено як позитивний критерій обґрунтованості стосовно виставлення балу "4".

При цьому, позивач вказує про проведення оцінювання результатів його службової діяльності небезпосереднім його керівником, з огляду на те, що позивач фактично перебуває поза діючого штату внаслідок непереведення його у новостворений структурний підрозділ державного органу, а оцінювання результатів службової діяльності позивача проводила директор Департаменту правового забезпечення ОСОБА_4 , яка обіймає вказану посаду новоствореного структурного підрозділу.

Суд також встановив, про що зазначив вище, що наказом ДПС України від 14 січня 2022 року № 22 введено в дію новий штатний розпис.

Згідно пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII повідомлення про наступне вивільнення із займаної посади вручено позивачу 19 грудня 2022 року, в якому відповідач запропонував ОСОБА_1 посаду головного державного інспектора відділу організації роботи територіальних органів із супроводження податкових спорів Департаменту правового забезпечення на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 або до фактичного виходу роботу.

Однак, 16 січня 2023 року ДПС України видано наказ № 40-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ ДПС України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

Враховуючи наведене, позивач з 14 січня 2022 року по 19 грудня 2022 року фактично перебував поза межами діючого штату та директор Департаменту правового забезпечення, яка обіймає вказану посаду новоствореного структурного підрозділу, проводила оцінювання результатів виконання завдань позивачем за період 2022 рік, що суперечить приписам пункту 37 Порядку № 640.

Суд встановив, що позивач звертався до ДПС України 15 лютого 2022 року, 02 травня 2022 року, 12 травня 2022 року із заявами про переведення з огляду на наявність рівнозначних вакантних посад в апараті ДПС України, в тому числі у новоствореному Департаменті правового забезпечення, куди переведені всі працівники структурних підрозділів юридичного департаменту та Департаменту супроводження судових справ, окрім позивача. Розглянувши вказані заяви, відповідач відмовив у їх проханнях.

З аналізу наведених обставин можна зробити висновок, що оскаржуваний позивачем наказ про звільнення, як і підстава, що слугувала його виданню, є взаємопов`язані з реорганізацією державного органу внаслідок введення в дію нового штатного розпису згідно з наказом ДПС України від 14 січня 2022 року № 22.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи встановив, що протягом тривалого часу, тобто з січня по грудень 2022 року, позивач перебував на посаді поза діючого штату з огляду на його не переведення у новий структурний підрозділ та фактично був позбавлений можливості виконувати завдання, що в подальшому могло вплинути на оцінювання.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України відносно ОСОБА_1 та відповідно винесений наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з п.3 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд враховує ч.2. ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що за для повного захисту прав позивача необхідно поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16.01.2023.

Крім цього, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За змістом пункту 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до довідки Державної податкової служби України від 06.02.2023 №23 середньоденне грошове забезпечення позивача становить 1030,35 грн. Період вимушеного прогулу становить 366 календарних днів (з 16.01.2023 по 03.01.2024). Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, який необхідно стягнути з Державної податкової служби України, складає 378938,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Крім цього, зазначена представником позивача вартість послуг в розмірі 40000,00 грн є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

На думку суду а також враховуючи категорію даної справи, а тому загальна сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 5000,00 грн.

Суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 5000,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України, в частині відносно ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16.01.2023.

Стягнути з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.01.2023 по 03.01.2024 в сумі 378938 (триста сімдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн 10 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя О.П. Шевчук