Рішення № 116095169, 03.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18224/23

РІШЕННЯ

іменем України

03 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.08.2023 №220750002479 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.05.1986 по 31.08.2001 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. Леніна, реорганізованого 29.09.1992 в колективне сільськогосподарське підприємство «Радошівське», до стажу роботи який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами протиправно не зараховано до спеціального стажу позивача період роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. Леніна, який в 1992 році було реорганізовано в КСП «Радошівське» на підставі того, що колгоспи не є закладами комунальної та державної форми власності.

Як наслідок, не виплачено грошову допомогу передбачену пунктом 7-1 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що період роботи з 01.05.1986 по 31.08.2001 належить зарахувати до спеціального стажу та з врахуванням цього періоду загальний трудовий стаж на посаді вихователя має становити більше 30 років. Відповідно, позивач має право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою суду від 13.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, в якому зазначило, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Вказує, що період роботи позивача з 01.05.1986 по 31.08.2001 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. Леніна, КСП «Радошівське» не зараховано до спеціального стажу, оскільки колгоспи не є закладами комунальної чи державної форми власності. З огляду на викладене є підстави для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком через відсутність страхового стажу 30 років на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що стаж позивачки складає 39 років 5 місяців 7 днів. До спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону не зараховано періоди роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім.Леніна, КСП «Радошівське» з 01.05.1986 по 31.08.2001, оскільки колгоспи та КСП - це колективні сільськогосподарські підприємства, що базувалися на колективній формі власності та створювалися селянами для колективного ведення сільського господарства та не є державною формою власності. Враховуючи відсутність необхідного спеціального стажу, підстави для призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відсутні.

Також просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивач з 19.04.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

11.08.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, зокрема про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, що передбачено п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-VI.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.08.2023 №220750002479 у призначені одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсії відмовлено. Вказано, що відсутній необхідний стаж працівника освіти, про що позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.09.2023.

У листі також повідомлено, що до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не зараховано період роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. Леніна, КСП «Радошівське» з 01.05.1986 по 31.08.2001, оскільки колгоспи не є закладами комунальної та державної форми власності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.

Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону №1058-ІV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі Порядок № 22-1).

Згідно з п. 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки колгоспника від 23.11.1988 №1427722, у період з 01.05.1986 по 31.08.2001 позивач працювала на посаді вихователя дитячого садка в колгоспі ім. Леніна; з 01.09.2001 прийнята на 0,5 ставки вихователя дошкільної групи в НВК «Загальноосвітній школі I-III ступенів»; з 03.01.2002 прийнята на посаду вихователя дошкільного закладу с.Радошівка; з 01.09.2011 переведена на ставку вихователя дитячого садка с.Радошівка; 29.01.2021 назву в дитячого садка змінено на Радошівський заклад дошкільної освіти «Веселка».

Згідно довідки архівного відділу Шепетівської РДА від 21.04.2023, у 1992 році на базі колгоспу ім. Леніна було створено колективне сільськогосподарське підприємство «Радошівське» (протокол від 29.09.1992 №3), яке стало правонаступником колгоспу.

Відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідачі вказують про недостатній страховий стаж, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій - 18 років 7 місяців 19 днів, до якого не зараховано період роботи з 01.05.1986 по 31.08.2001 па посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. Леніна, КСП «Радошівське», оскільки колгосп та КСП - це колективні сільськогосподарські підприємства, що базувалися на колективній формі власності та створювалися селянами для колективного ведення сільського господарства та не є державною формою власності.

Так, до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік), входять посади завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно вимог статей 16, 18 Закону Української PCP «Про народну освіту» від 28.06.1974 з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім`ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади.

Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978 основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.

Отже, на період роботи позивача па посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. Леніна в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста, а зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної форми власності, а не до особистої, тому вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 року у справі № 466/2943/17, який враховується судом згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Також, відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 №697-XII (далі - Закон №697-XII), що був чинний у спірний період роботи позивача у колективному сільськогосподарському підприємстві «Радошівське» на посаді вихователя дитячого садка, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами (частина перша статті 20 Закону №697-XII).

Водночас суд звертає увагу, що за змістом пункту 2 приміток до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоду роботи позивача в колгоспі ім. Леніна та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Радошівське» у період з 01.05.1986 по 31.08.2001.

Суд також враховує, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач не отримувала будь-яку пенсію, станом на день досягнення пенсійного віку працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні.

Отже, позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Також, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а дійшов висновку про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача провести відповідне нарахування та виплату, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи, що рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.08.2023 №220750002479.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши період роботи з 01.05.1986 по 31.08.2001 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 січня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018 , код ЄДРПОУ - 20551088)

Головуючий суддя Д.А. Божук