Рішення № 116093334, 02.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2024 року № 320/16669/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимогу про сплату боргу та дій щодо нарахування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимогу про сплату боргу та дій щодо нарахування фінансових санкцій, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №7703/10-36-24-06/3057901067 від 26.09.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №7704/10-36-24-06/3057901067 від 26.09.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 319 466,01 грн, у т.ч. 1 199 514,55 грн за податковим зобов`язанням і 119 951,46 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №7705/10-36-24-06/3057901067 від 26.09.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 109 955,51 грн, у т.ч. 99 959,55 грн за податковим зобов`язанням і 9 995,96 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №7706/10-36-24-06/3057901067 від 26.09.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 136 653,00 грн, у т.ч. 124 230,00 грн за податковим зобов`язанням і 12 423,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №7711/10-36-24-06/3057901067 від 26.09.2022 про зменшення на 53 688,00 грн розміру від`ємного значення суми ПДВ;

- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області №Ф-7714/10-36-24-06/3057901067 від 26.09.2022 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 77 196,52 грн;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області зі встановлення порушення п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із застосуванням (після припинення або скасування воєнного стану на території України) відповідно до п.921 Розділу VIII цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі 38 598,26 грн та її скасувати;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області зі встановлення порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із застосуванням (після припинення або скасування воєнного стану на території України) відповідно до п.12 Розділу II цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі 917 872,40 грн та її скасувати.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимогу про сплату боргу та дій щодо нарахування фінансових санкцій задоволено.

Далі, до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/16669/23, в якій заявник просить вирішити питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 764,00 грн.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/16669/23 в частині відшкодування судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 3 ст.252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст.134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У п.269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з п.4 ч.1 ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським об`єднанням «Кравченко, Гончар та партнери» (далі - Об`єднання), з однієї сторони та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), з іншої сторони, було укладено Договір №11/07 про надання правничої допомоги у відповідності до п.1.1. якого Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правничу (правову) допомогу в об`ємах та у терміни, що передбачені цим Договором, а Клієнт надавати Об`єднанню всі необхідні для виконання даного Договору матеріали, інформацію, документацію тощо, прийняти і оплатити надану правничу (правову) допомогу в розмірах, порядку і формах, передбачених цим Договором.

Згідно п.1.2. Договору, Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання: п.п.1.2.1. ознайомитись із документами на підставі яких була складена позовна заява по адміністративній справі №320/16669/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; п.п.1.2.2. представляти інтереси Клієнта у судових засіданнях по справі № 320/16669/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; п.п.1.2.3. підготувати та подати до суду відповідь на відзив.

Відповідно до п.3.1. Договору, вартість 1 години правничої допомоги становить - 1 828,00 грн, без ПДВ.

Пунктом 3.2. Договору, сторони домовилися, що вартість правничої допомоги передбаченої п.п.1.2.1. - 1.2.3. п.1.2. Договору становить:

- ознайомлення із документами на підставі яких була складена позовна заява по адміністративній справі № 320/16669/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 10 годин робіт, що становить 18 280,00 грн. без ПДВ.

- представлення інтересів Клієнта у судових засіданнях по справі №320/16669/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за представлення інтересів Клієнта в 1 (одному) судовому засіданні 1 828,00 грн, без ПДВ;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзив, 5 годин робіт, що становить 9 140,00 грн, без ПДВ.

Згідно п.3.3. Договору, виконані роботи оформлюються Актом надання послуг, який підписується Сторонами. Одностороння відмова від підписання Акту надання послуг не допускається. У разі не повернення Клієнтом підписаного Акту надання послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання, роботи вважаються такими, що прийняті.

16.08.2023 та 04.10.2023 між Об`єднанням та Клієнтом був підписаний Детальний опис робіт (надання послуг) по Договору №11/07 про надання правничої допомоги від 11.07.2023.

19.07.2023 та 19.10.2023 між сторонами були підписані Акти надання послуг №7/12 на суму 20 108,00 грн, та №10/29 на суму 3 656,00 грн.

У відповідності до Актів наданих послуг Договору про надання правничої допомоги від 11.07.2023 №11/07 вбачається, що сторони погодили надані послуги та претензій одна до одної не мають.

01.08.2023 та 25.10.2023 Клієнтом було сплачено по Договору про надання правничої допомоги №11/07 від 11.07.2023 року всього 23 764,00 грн, що підтверджується квитанціями про надходження сум 20 108,00 грн та 3 656,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18 Суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з п.2 ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11.05.2018 по справі №814/698/16 (провадження №К/9901/11835/18).

Із детального опису виконаних робіт від 16.08.2023 слідує, що представник позивача з 12.07.2023 по 14.07.2023 протягом десяти годин ознайомлювався із матеріалами справи №320/16669/23 та така робота була оцінену у суму в розмірі 18 280,00 грн. Втім, суд не погоджується із таким розміром заявлених витрат оскільки матеріали справи не містять значного обсягу документів та представником позивача, на моменті вступу до участі у розгляді справи, не було надано інших аргументів, окрім тих, що вже були в позовній заяві.

Слід зазначити, що жоден із вищезгаданих документів не містить детального опису наданих/виконаних послуг адвокатським об`єднанням.

В контексті вказаного суд звертає увагу на висновки викладені Верховним Судом у справі №922/2604/20 відповідно до яких вбачається, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнту акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із недоведеністю їх наявності.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом. адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Оцінюючи співмірність здійснених позивачем витрат на представництво адвокатом його інтересів у суді із часом, витраченим адвокатом на візит до суду й участь у судових засіданнях, слід врахувати і тривалість судових сідань та час виступу адвоката на них.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, до суду повинен бути наданий і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/16669/23 задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 242-244, 252 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44096797) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).

3. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.295-297 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя Перепелиця А.М.