Постанова № 116090614, 03.01.2024, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/924/23

Провадження № 3/168/535/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О.Й., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягався до адміністративної відповідальності 02.03.2023 р. за ч.2 ст.130 КУпАП,

за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

11.10.2023 р. о 15.10 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Центральній в с.Лютка та не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та гучномовця, чим порушив вимоги п.2.4, 8.9 (б) ПДР України.

Крім того, 11.10.2023 р. о 15.10 год. ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Центральній в с.Лютка з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння сп`яніння, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Також, 11.10.2023р.о 15.10год. ОСОБА_1 по вул.Центральній в с.Лютка, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «FordMondeo»,номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами постановою Маневицького районного суду від 02.03.2023 р., чим порушив п.2.1 а ПДР України.

Постановою судді від 25.10.2023 р. справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, об`єднано в одне провадження.

Про судовезасідання ОСОБА_1 ,неодноразово повідомлявсяу встановленомузаконом порядку,однак наадресу судуповерталися конвертиз відміткою«за закінченнямтерміну зберігання».Судом такожбуло розміщено(оприлюднено)на веб-порталіСудової владиУкраїни оголошенняпро виклику судовезасідання всправі №168/924/23особу,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 . Причини неявки суду не повідомив.

Ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 р. висловлена позиція, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст.268КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122-2,ч.5ст.126,ч.2ст.130КУпАП не є обов`язковою.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов`язку сторони цікавитися рухом справи, беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього протоколу (що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення) і що відносно нього буде слухатися справа в Старовижівському районному суді Волинської області, однак не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого з метою своєчасності розгляду справи.

Всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме:

-протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 331650, серії ААД № 331651 та серії ААД № 331654 від 11.10.2023 р., в яких зафіксовані дата, час, місце вчинення та суть вчинених ОСОБА_1 правопорушень. Від підпису протоколів та надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені ознаки сп`яніння водія ОСОБА_1 ;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.10.2023 р., відповідно до якого ОСОБА_1 (у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння) направляється у КНП Старовижівська баготопрофільна лікарня;

-рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Вітенка В. від 11.10.2023 р.;

-інформацією з бази даних «Адмінпрактика», відповідно до якої ОСОБА_1 08.11.2022 р. притягувався за ч.4 ст.126 КУпАП;

-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 349556 від 08.11.2022 р., якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу;

-постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 02.03.2023 р., яка набрала законної сили, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в сумі 34 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки;

-відеозаписами з нагрудної камери поліцейських з яких видно, що 11.10.2023р. поліцейські за допомогою проблискових маячків та гучномовця подають вимогу про зупинку транспортному засобу, водій якого збільшує швидкість та намагається втекти, рухається деякий час та зупиняється. Поліцейський підходить до автомобіля і говорить, що водій перемістився з водійського на заднє пасажирське сидіння. Поліцейський просить відкрити двері. З задніх пасажирських дверей автомобіля виходить (як пізніше буде встановлено) ОСОБА_1 і стверджує,що небув закермом,а водійутік. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 ,що унього єознаки сп`яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння сп`яніння, порушення мовлення. На неодноразові вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовляється.

Крім того, під час діалогу з поліцейським ОСОБА_1 визнавав факт керування, а потім змінював свої пояснення, заперечуючи перебування за кермом та стверджуючи, що водій утік з автомобіля.

-рапортом поліцейського Вітенка В., а в якому він підтвердив, що бачив, що за кермом автомобіля був ОСОБА_1 .

Такі пояснення поліцейського цілком узгоджуються з відеозаписом з нагрудної камери.

Крім того, ОСОБА_1 не надав жодних відомостей про особу, яка, з його слів, перебувала за кермом автомобіля у зв`язку з чим суд розцінює такі доводи як спосіб уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Не встановлено такого факту і з відеозапису надано до протоколу.

Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння повторно протягом року, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, керуючи транспортним засобом повторно протягом року, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Також ОСОБА_1 , будучи водієм та керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, немає.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, враховуючи його майновий стан, приходжу до висновку, що, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення в даному випадку до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративні стягнення за ч.1 ст.122-2 КУпАП у виді штрафу, за ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, і на підставі положень ст.36 КУпАП стягнення накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ч.2 ст. 317-1 КУпАП).

Враховуючи, що постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 02.03.2023 р., на ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк три роки, набрала законної сили 21.03.2023 р., то невідбута частина зазначеного стягнення на день винесення цієї постанови становить 2 роки 5 місяців 1 день, яка і підлягає приєднанню за правилами ст. 30 КУпАП.

З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням положень ч.3 ст.30 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути 605,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 30, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративні стягнення:

за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн.;

зач.5ст.126КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилученням транспортного засобу;

за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.

На підставі ст.36КУпАП застосувати до ОСОБА_1 стягнення виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 02.03.2023 р. в частині 2 років 5 місяців 1 день позбавлення права керування транспортними засобами і призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців 1 (один) день, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у ході примусового виконання постанови суду, відповідно до ч.2ст.308 КУпАП, штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. Й. Хаврона