Рішення № 116089219, 29.12.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1289/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамович М. Я.

за участю секретаря: Калиш В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Сокаль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з даним позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.

Свої вимоги мотивує наступним.

Постановою від 10.03.2023р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП з те, що він у вказаний день близько 10.10год. в м.Любомль по вул.Соборності керував автомобілем та проїхав перехресті на заборонний жовтий сигнал світлофора, при зупинці не увімкнув світлову аварійну сигналізацію.

Позивач заперечив проти зазначених обставин та зазначив, що він, керуючи автомобілем, під`їжджав до перехрестя вулиць Соборності-Володимирська, де був увімкнений зелений сигнал світлофора та при під`їзді до стоп-лінії даний сигнал почав мигати. Він пересвідчився, що не створює небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та проїхав на перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофора.

Після того, як працівник поліції пред`явив вимогу зупинки він зупинив транспортний засіб, вимкнув двигун, відкрив водійські двері та увімкнув світлову аварійну сигналізацію.

Представник відповідача подала відзив, у якому на заперечення позовних вимог зазначила, що позивач перетнув перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора та не увімкнув світлову аварійну сигналізацію.

Зазначені позивачем обставини не відповідають дійсності.

Представник позивача подала відповідь на відзив у якому зазначила, що їй не було направлено копії відзиву, в поштовому конверті, який отримав позивач, був лише відзив без додатків.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Згідно із статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту зазначених норм можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення , виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2023р. встановлено, що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він у вказаний день близько 10.10год. в м.Любомль керував автомобілем марки «Рено Кенгу» р.н.з. НОМЕР_1 та проїхав перехрестя вулиць Соборності і Володимирська на заборонний жовтий сигнал світлофора, при зупинці не увімкнув світлову аварійну сигналізацію.

За пунктом 8.7.3. Правил дорожнього руху України, сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

З наданого представником відповідача відеозапису вбачається, що зелений миготливий сигнал світлофора увімкнувся в той час, коли позивач наблидався до перехрестя, та коли він наблизився до світлофора то вже увімкнувся жовтий сигнал, який забороняв рух.

Таким чином, позивач міг і повинен був передбачити увімкнення жовтого сигналу, який забороняв проїзд через перехрестя, про що його інформував зелений миготливий сигнал під час його наближення до перехрестя і світлофора.

Відповідно до пункту 9.9. б) Правил дорожнього руху України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

З вищевказаного відеозапису також вбачається, що на автомобілі, яким керував позивач не була увімкнена світлова аварійна сигналізація після його зупинки поліцейським.

Окрім цього, позивач не виходив з автомобіля.

Таким чином, заперечення позивача щодо вказаних в постанові обставин повністю спростовані, є неспроможними, оскільки події, які мали місце 10.03.2023р. близько 10.10год. в м.Любомль на перехресті вулиць Соборності і Володимирська під час керування ним транспортним засобом та після його зупинки поліцейським повністю узгоджуються із зазначеними в постанові обставинами.

Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП, особа може бути притягнути до адміністративної відповідальності за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Адміністративна відповідальність за ст.125 КУпАП настає за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, в діях позивача вбачається порушення правил дорожнього руху, поліцейським вірно кваліфікованого його дії та накладено стягнення за більш суворе правопорушення.

Позивач не довів відсутності підстав скасування оскаржуваної постанови, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.246 КАС України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.250 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ:40108833, місцезнаходження: пл.Генерала Григоренка,3, м.Львів.

Головуючий: М. Я. Адамович