Рішення № 116082318, 10.11.2023, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/771/23 Справа № 734/3333/23

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2023 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в якому просить стягнути в порядку регресу з відповідача на його користь суму сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою у розмірі 121 529,47 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, у с. Скибин Броварського району Київської області 22.06.2021 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю колісного транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та колісного транспортного засобу марки «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок вказаної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2021 року, винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 . У відповідності до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником колісного транспортного засобу марки «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3 . Відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами є обов`язковим. Згідно Відповіді від НПУ та даних Централізованої бази даних МТСБУ, на дату даної ДТП автомобіль марки «Volkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 , який керував водій ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування: цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Колісний транспортний засіб марки «Hyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_2 на дату ДТП забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 203251595. Відповідно до Звіту № 0454-VV від 18.08.2021 оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу марки «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 та № 0454/1-VV від 25.08.2021, величина вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 121 529,47 грн. Потерпілою особою 23.06.2021 подано до МТСБУ заяву щодо здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП. Враховуючи вищевикладені обставини, узгоджена з особою, яка має право на отримання регламентної виплати, сума відшкодування матеріального збитку склала - 121 529,47 грн. У зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_3 в розмірі 121 529,47 грн. згідно платіжної інструкції №1106892 від 11.11.2021, а отже виконало вимоги Закону. Статтею 1191 ЦК України та п. п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява в якій представник позивача просив провести судові засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явивсь, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності від останнього до суду не надходило. В судові засідання викликався шляхом надіслання повісток про виклик до суду, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених вище обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи та встановив обставини, що викладені нижче.

22.06.2021 близько 07 год. 45 хв. по вул. Київська, 83 в с. Скибин Броварського району Київської області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2021 року, винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 - відповідача ОСОБА_1 .

На дату скоєння цієї пригоди відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача у вчиненні зазначеної ДТП встановлена постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2021 року, справа №361/6163/21.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 .

Транспортний засіб марки «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 на дату ДТП забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 203251595, термін дії з 27.03.2021 по 26.03.2022).

Відповідно до Звіту № 0454-VV від 18.08.2021 оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу марки «Hyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_2 та № 0454/1-VV від 25.08.2021, величина вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 121 529,47 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою від 23.06.2021 року.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п.п. а п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Після проведення розслідування страхового випадку, на підставі довідки №1 від 09.11.2021 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/8586 від 11.11.2021, МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_3 на суму 121 529,47 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1106892 від 11.11.2021р..

Таким чином, МТСБУ повністю виконало покладений на нього п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону обов`язок по відшкодуванню потерпілій особі шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На адресу відповідача була направлена вимога про добровільне відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, однак, відповідачем не було вчинено жодних дій щодо повернення даних коштів.

Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

МТСБУ є єдиним в Україні суб`єктом, на який покладено виконання фактично гарантійних функцій в частині відшкодування заподіяної шкоди майну й життю та здоров`ю законослухняним потерпілим особам стосовно відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів (надалі - ЦСРФ). Резерви ЦСРФ є обмеженими та з метою подальшого належного виконання МТСБУ гарантійної захисної функції за рахунок ЦСРФ просимо про невідкладний розгляд справи.

Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 2,3 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала ув`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Згідно з частиною другою статті 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Відповідно до абз. 1 п. 22.1., п. 22.2. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IVвід 01.07.2004 (далі Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно вимог ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

За загальним правилом ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пункту 32.7 статті 32 страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п.п. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач не надав ніяких доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Пунктом 56 Постанови Великої Палати Верховного Суд від 04.07.2018 року встановлено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову як такого, що ґрунтується на вимогах закону.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн., який, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на його користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, - задовольнити.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою у розмірі 121 529 (сто двадцять одну тисячу п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Козелецьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.М. Бараненко