Рішення № 1160811, 26.11.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.07

Справа № 15/588-07.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояджер» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояджер»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК ОЙЛ», м. Суми

про стягнення 244 728 грн. 10 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників:

від позивача : Тищенко А.В., довіреність №08 від 12.01.2007р.

від відповідача : Холодов А.В., довіреність б/н від 26.11.2007р.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 244 728 грн. 10 коп. боргу по договору купівлі-продажу №402 від 17.05.2007р., а саме: 225 581 грн. 58 коп. основного боргу, 3355 грн. 81 коп. пені за період з 31.08.2007р. по 30.10.2007р., 15790 грн. 71 коп. штрафу.

Відповідач подав відзив на позов, в якому визнав заборгованість по основному боргу тільки в сумі 175 500 грн. 00 коп., оскільки заборгованість в сумі 50081 грн. 58 коп. ним була погашена, про що свідчать платіжні доручення, які долучені до матеріалів справи. Також ним визнані позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 3355 грн. 81 коп. В частині ж стягнення штрафу відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки пункт 8.3 договору купівлі-продажу №402 від 17.05.2007р., на який посилається позивач при нарахуванні штрафу, встановлює, що штраф вираховується та виплачується винною стороною за прострочку у виплаті пені, яка нараховується за несвоєчасне виконання зобов‘язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №402 купівлі-продажу поліетиленової труби ПЕ-80ф 140х8,0 SDR 17,6 для транспортування горючих газів на суму 331 970 грн. 00 коп., відповідно до п.п. 1.1 якого позивач зобов‘язався передати відповідачу продукцію технічного призначення (товар), а відповідач зобов‘язався прийняти та оплатити товар в асортименті та в строки, що встановлені цим договором.

06.06.2007р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу №402 від 17.05.2007р., на виконання якої в період з 16 червня 2007р. по 22 червня 2007р. позивачем передані, а відповідачем прийняті поліетиленові труби на загальну суму 325581 грн. 58 коп.

Представник позивача пояснив, що 22.06.2007р. директором відповідача перед останнім відвантаженням проведене уточнення раніше заявленої та погодженої сторонами для поставки кількості товара, а саме: відмова від покупки 2% заявленої кількості (ремонтного запасу).

Крім цього, 07.08.2007р. відповідачем додатково замовлений для поставки фитинг до поліетиленових труб, а позивачем поставлений товар (колено 140 - 5000 шт.) на суму 1681 грн. 31 коп., який прийнятий відповідачем по довіреності серії ЯНХ № 498075 від 07.08.2007р.

Пункт 2.3 додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу №402 від 17.05.2007р. визначив, що оплата погодженої сторонами партії товару, що поставлялася відповідно до даного договору, проводиться відповідачем на слідуючих умовах: 50000 грн. 00 коп. в термін до 12.06.2007р., 50000 грн. 00 коп. в термін до 31.08.2007р., а залишок у розмірі 231 970 грн. 98 коп. в термін до 30.09.2007р.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Представник позивача пояснив, що відповідач за період з 12.06.2007р. по 24.09.2007р. за поставлену продукцію розрахувався частково, що підтверджується платіжними дорученнями, які також долучені до матеріалів справи.

Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію №663/02 від 03.09.2007р. із вимогою погасити заборгованість по договору в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Гарантійним листом №62 від 07.09.2007р. відповідач зобов‘язався борг за поставлену продукцію в сумі 40 000 грн. 00 коп. погасити до 12.09.2007р.

Оскільки погашення боргу відповідач не здійснив, 10.10.2007р. позивач направив відповідачу претензію №740/04, в якій зазначив, що станом на 01.10.2007р. борг відповідача складає 225 581 грн. 58 коп., тому від відповідача він вимагав терміново погасити борг та сплатити пеню за порушення зобов‘язання.

Представник позивача пояснив, що відповідач на пред‘явлену вимогу не відреагував, за поставлений товар з ним не розрахувався.

Таким чином, на день подачі позовної заяви, заборгованість відповідача за поставлену продукцію склала 225 581 грн. 58 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідач подав відзив на позов, в якому визнав заборгованість по основному боргу тільки в сумі 175 500 грн. 00 коп., оскільки заборгованість в сумі 50081 грн. 58 коп. ним була погашена, про що свідчать платіжні доручення, які долучені до матеріалів справи.

Оскільки судом дійсно встановлено, що було часткове погашення відповідачем боргу, тому у зв’язку зі сплатою після надходження позовної заяви до суду відповідачем частини основного боргу в сумі 50081 грн. 58 коп., провадження у справі в зазначені частині припиняється згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. А позовні вимоги в частині стягнення 175 500 грн. 00 коп. залишку основного боргу, які визнані відповідачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору купівлі-продажу №402 від 17.05.2007р. позивач просить стягнути з відповідача 3355 грн. 81 коп. пені за період з 31.08.2007р. по 30.10.2007р. відповідно п. 8.3 зазначеного договору (за порушення строків виконання обов‘язків винна сторона в термін 7 календарних днів платить на розрахунковий рахунок другій стороні пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару по відношенню до яких прострочено виконання за кожний день прострочки).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3355 грн. 81 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, відповідачем визнана в повному обсязі, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача 15790 грн. 71 коп. штрафу за несвоєчасну сплату зобов‘язання (відповідно до п. 8.3 договору купівлі-продажу №402 від 17.05.2007р., яким передбачено, що за прострочку більш ніж 30 днів додатково винною стороною відшкодовується штраф в розмірі 7% вказаної вартості).

Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

В обґрунтування вимог по стягненню неустойки (штрафу) позивач посилається на ст. 549 Цивільного Кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Тому, штраф як вид неустойка за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових зобов’язань.

Крім цього, за прострочку виконання зобов’язання до відповідача застосовано інший вид забезпечення виконання зобов‘язання – стягнення пені. Тому позовні вимоги в частині 15790 грн. 71 коп. штрафу задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК ОЙЛ» (40024, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 24, код 34593212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояджер» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояджер» (61001, м. Харків вул. Плеханівська, 7, код 25981950) 175 500 грн. 00 коп. основного боргу, 3355 грн. 81 коп. пені, 2289 грн. 37 коп. витрат по держмиту, 110 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 15790 грн. 71 коп. штрафу - відмовити.

4. В частині стягнення 50081 грн. 58 коп. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 26.11.07 р.