Рішення № 116079223, 02.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20179/23

РІШЕННЯ

іменем України

02 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 № 220350004196 від 22.05.2023 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі ім. Б. Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області з жовтня 1987 по 19 березня 2002, а також 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім. Б. Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області період роботи з 13.04.1984 по 10.11.1984 в Каланчакському СПО.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував їй страховий стаж, у зв`язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначило, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутність необхідного страхового стажу.

Також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

15.05.2023 позивач, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи, в тому числі копію трудової книжки та уточнюючі довідки.

Рішенням Головним управлінням пенсійного фонду України у Вінницькій області №220350004196 від 22.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії призначенні за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недостатністю його страхового стажу, який згідно відомостей, становить 4 роки 9 місяців 28 днів, при необхідному не менше 30 років.

Відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи в колгоспі ім. Б. Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області з жовтня 1987 по 19 березня 2002, а також 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім. Б. Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області період роботи з 13.04.1984 по 10.11.1984 в Каланчакському СПО, оскільки відсутній номер і дата наказу про звільнення, а також на титульній сторінці трудової книжки колгоспника відсутня дата народження.

Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком є незаконними, протиправними та такими, що прийняте з порушенням норм пенсійного законодавства, виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Суд встановив, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 30 років страхового стажу.

Позивачка 15.05.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV.

Рішенням Головним управлінням пенсійного фонду України у Вінницькій області №220350004196 від 22.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії призначенні за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недостатністю його страхового стажу, який згідно відомостей, становить 4 роки 9 місяців 28 днів, при необхідному не менше 30 років.

До страхового стажу не зараховані періоди роботи в колгоспі ім. Б. Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області з жовтня 1987 по 19 березня 2002, а також 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім. Б. Хмельницького с. Чернява Волочиського району Хмельницької області період роботи з 13.04.1984 по 10.11.1984 в Каланчакському СПО, оскільки відсутній номер і дата наказу про звільнення, а також на титульній сторінці трудової книжки колгоспника відсутня дата народження.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року, чинної на час внесення запису про прийняття/звільнення позивача з роботи, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переводу на іншу роботу чи звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження).

Згідно п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовляючи в призначенні пенсії не надало обґрунтування щодо записів, які містяться в трудовій книжці.

Відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права, а тому твердження відповідача стосовно того, що дата заповнення трудової книжки позивача не відповідає періоду роботи.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач не врахував ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахував вказані періоди роботи.

Оскільки, позивач не може відповідати за неналежне виконання роботодавцем свого обов`язку щодо якісного заповнення та завірення записів трудової книжки, підстави для не зарахування йому до страхового стажу вказаного періоду роботи - відсутні.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310.

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум-трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до встановленого зразка трудова книжка колгоспника містить окремі розділи:, III "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням1 причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого-внесений запис.

Пунктом 13 Положень №310 передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання іх видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою, колгоспника, яка є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Вищезазначені записи у трудовій книжці колгоспника засвідчені підписом директора колгоспу та відповідальної особи, скріплені печатками.

Отже, в трудову книжку колгоспника занесені усі необхідні відомості про трудову діяльність відповідно до п.5,п.6 Основних Положень затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, а згідно п.1 цих Положень, трудова книжка колгоспника, є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Суд звертає увагу, що позивач також надала відповідачу довідку від 20.07.2014 № 30, видану арбітражним керуючим ОСОБА_2 , яка підтверджує стаж роботи в колгоспі ім. Б.Хмельницького з жовтня 1987 року по 19 березня 2002 року, однак протиправно не врахована відповідачем.

Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220350004196 від 22.05.2023, в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з жовтня 1987 року по 19 березня 2002 року, та 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім.Б.Хмельницького с.Чернява Волочиського району Хмельницької області та період з 13 квітня 1984 року по 10 листопада 1984 року в Каланчакському СПО, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

А тому, з урахуванням наведеного вище, суд вважає, що за для захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з жовтня 1987 року по 19 березня 2002 року, та 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім.Б.Хмельницького с.Чернява Волочиського району Хмельницької області та період з 13 квітня 1984 року по 10 листопада 1984 року в Каланчакському СПО.

При цьому, з врахуванням стажу позивача, який зараховано відповідачем (4 роки 9 місяців 28 дні) та стажу, який слід зарахувати позивачу за результатами розгляду цієї справи (14 років 11 місяців 27 днів) у позивача відсутній необхідний стаж (загалом 19 років 9 місяці 23 дні, тоді як потрібно 30 років), а тому підстав для призначення пенсії за віком позивачці, немає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, також частково довів, що діяв у межах Закону відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, що підтверджено доказами, перевіреними в суді. Тому позов судом задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220350004196 від 22.05.2023, в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з жовтня 1987 року по 19 березня 2002 року, та 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім.Б.Хмельницького с.Чернява Волочиського району Хмельницької області та період з 13 квітня 1984 року по 10 листопада 1984 року в Каланчакському СПО.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з жовтня 1987 року по 19 березня 2002 року, та 1998 за фактичною тривалістю в колгоспі ім. Б.Хмельницького с.Чернява Волочиського району Хмельницької області та період з 13 квітня 1984 року по 10 листопада 1984 року в Каланчакському СПО.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7,м. Вінниця,Вінницька обл., Вінницький р-н,21028 , код ЄДРПОУ - 13322403)

Головуючий суддя О.П. Шевчук