Рішення № 116078361, 02.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30131/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. в "Обласному виробничому об`єднані "Фармація" Херсонської обладміністрації", яке змінило назву на "Аптечне управління Херсонського облвиконкому УРСР Аптека № 122 м.Херсон" на посаді касира, та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. в "Управлінні житлово-комунального господарства міськвиконкому", яке було перейменоване в "Спеціалізовану інспекцію Виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів" на посаді друкарки та здійснити перерахунок на виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV з урахуванням вказаного страхового стажу, починаючи з 10.05.2022 р., з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 10.05.2022 р. перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Пенсія призначена з урахуванням страхового стажу 38 років 06 місяців 17 днів. 10.10.2023 р. представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила повідомити періоди роботи позивача, які враховано при призначенні пенсії. Згідно відповіді відповідача, позивачу при призначенні пенсії не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 30.08.1979 р., оскільки вони не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальним питанням від 20.06.1974 р. №162, а саме: з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р., не співпадає назва підприємства при прийнятті на роботу "Обласне виробниче об`єднання "Фармація" Херсонської обладміністрації" з назвою на відтиску печатки при звільненні "Аптечне управління Херсонського облвиконкому УРСР Аптека № 122 м. Херсон"; з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р., не співпадає назва підприємства при прийнятті на роботу "Управление жилищно-коммунального хозяйства горисполкома" (мовою документу) з назвою на відтиску печатки при звільненні "Спеціалізована інспекція Виконавчий комітет Херсонської міської Ради народних депутатів". Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.11.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

24.11.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до принципу екстериторіальності розгляду заяв, рішення про призначення пенсії, без урахування спірних періодів, приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Крім того, бездіяльність щодо пенсійного забезпечення, допущена саме позивачем, оскільки звернень щодо перерахунку пенсії у зв`язку із донарахуванням стажу від неї до відповідача не надходило.

Для зарахування спірних періодів до страхового стажу позивачу необхідно було надати довідки щодо підтвердження періодів роботи та про реорганізації підприємств, відповідно до Порядку № 637. Рішення про призначення пенсії позивача без урахування спірних періодів, не оскаржувалось і на сьогодні воно залишається чинним. Крім того, позивач, також не скористалась своїм правом надання додаткових документів з метою підтвердження спірного періоду роботи і заяви для проведення відповідного перерахунку.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 10.05.2022 р. отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 позивач в період з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. працювала в аптеці № 122 на посаді касира, а в період з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. на посаді друкарки у спеціалізованій інспекції з контролю благоустрою міста Херсона управління житловокомунального господарства виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів.

10.10.2023 р. представник позивача звернулась з адвокатським запитом до відповідача та просила повідомити, чи враховано при призначені пенсії ОСОБА_1 у страховий стаж період роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. в аптеці № 122 та період роботи з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. у виробничо-комунальному господарстві міськвиконкому згідно трудової книжки.

Листом від 16.10.2023 р. № 2100-0209-8/33770 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомив позивача, що загальний страховий стаж позивача склав 38 років 06 місяців 17 днів, в тому числі період навчання з 06.07.1981 р. по 17.06.1982 р. Не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 30.08.1979 р., оскільки вони не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальним питанням від 20.06.1974 р. № 162, а саме: з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р., не співпадає назва підприємства при прийнятті на роботу "Обласне виробниче об`єднання "Фармація" Херсонської обладміністрації" з назвою на відтиску печатки при звільненні "Аптечне управління Херсонського облвиконкому УРСР Аптека № 122 м.Херсон"; з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р., не співпадає назва підприємства при прийнятті на роботу "Управление жилищно-коммунального хозяйства горисполкома" (мовою документу) з назвою на відтиску печатки при звільненні "Спеціалізована інспекція Виконавчий комітет Херсонської міської Ради народних депутатів". При цьому роз`яснено, що для зарахування вищезазначених періодів стажу потрібно надати довідки щодо підтвердження періодів роботи та про реорганізації підприємств, відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Згідно зі ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV).

Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Отже, страховий стаж, набутий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Відповідно до приписів ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 2 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Крім того, ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р., якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, п.1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п.3 Порядку № 637.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , в спірні періоди:

Запис № 1 - 27.08.1979 р. - зачислена на посаду касира а-122 Херсонського обласного управління, засвідчено печаткою "Обласне виробниче об`єднання "Фармація" Херсонської обладміністрації, Аптека № 122, Херсон";

Запис № 2 - 09.07.1981 р. - звільнена від займаної посади у зв`язку із відходом на навчання, засвідчено печаткою "Аптечне управління Херсонського облвиконкому УРСР, Аптека № 122 м.Херсон".

Дані записи та підписи виконані рукописним способом однаковим почерком, однак, запис про зміну найменування підприємства в процесі реорганізації до трудової книжки позивача зроблено не було.

Запис № 15 - 01.12.1992 р. - прийнята в спец.інспекцію на посаду машиністки засвідчено печаткою "Управление жилищно-коммунального хозяйства горисполкома";

Запис № 16 - 03.09.1993 р. звільнена за власним бажанням, засвідчено печаткою "Спеціалізована інспекція Виконавчий комітет Херсонської міської Ради народних депутатів".

Запис про зміну найменування підприємства в процесі реорганізації до трудової книжки позивача також відсутній.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудової книжки позивача містять відомості щодо роботи позивача у спірні періоди, також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.

Крім того, на час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 р. № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 № 252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 р. № 412.

Відповідно до пункту 1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 р. ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 р. ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 р. № 656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 р. № 656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Також, у період внесення записів про роботу позивача, незарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (надалі - Інструкція № 58).

Згідно пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 р. , у справі № 275/615/17.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивач вживала заходи щодо підтвердження періоду своєї трудової діяльності в період з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. та зверталась з відповідними запитами до комунальної установи "Трудовий архів м. Херсона". За її зверненнями отримала відповіді від 28.12.2018 р. № 01-15/2245 та від 07.11.2018 р. № 01-15/2055 про те, що документи з кадрових питань з аптеки № 122 Херсонського обласного аптекоуправління та зі Спеціалізованої інспекції по контролю за благоустроєм міста Херсона на зберігання до комунальної установи "Трудовий архів м.Херсона" не надходили.

Суд зауважує, що трудовим законодавством не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі № 677/277/17.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що різні відбитки печаток на записах про прийняття та звільнення з посади на одному й тому ж підприємстві не можуть бути підставою для виключення оспорюваних періодів роботи зі страхового стажу позивача, оскільки працівник не відповідає за внесення запису про реорганізацію підприємства до трудової книжки.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29.06.2010 р.) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивач перебуває на обліку у відповідача, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р.

Разом з тим, суд зауважує, що у даному випадку відповідачем вчинено протиправні дії, а не бездіяльність, як вказує позивач, оскільки ГУ ПФУ в Херсонській області відмовлено у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів, тобто вчинено активну дію.

Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р., починаючи з 10.05.2022 р., з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв`язку з неправильним формулюванням способу захисту порушеного права позивача, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 858,88 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) періоди роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. в "Обласному виробничому об`єднані "Фармація" Херсонської обладміністрації", яке змінило назву на "Аптечне управління Херсонського облвиконкому УРСР Аптека № 122 м.Херсон" на посаді касира, та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. в "Управлінні житлово-комунального господарства міськвиконкому", яке було перейменоване в "Спеціалізовану інспекцію Виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів" на посаді друкарки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до страхового стажу ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) періоди роботи з 27.08.1979 р. по 09.07.1981 р. в "Обласному виробничому об`єднані "Фармація" Херсонської обладміністрації", яке змінило назву на "Аптечне управління Херсонського облвиконкому УРСР Аптека № 122 м.Херсон" на посаді касира, та з 01.12.1992 р. по 03.09.1993 р. в "Управлінні житлово-комунального господарства міськвиконкому", яке було перейменоване в "Спеціалізовану інспекцію Виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів" на посаді друкарки та здійснити перерахунок на виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV з урахуванням вказаного страхового стажу, починаючи з 10.05.2022 р., з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 88 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко