Ухвала суду № 116077696, 27.12.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 грудня 2023 року 320/1888/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/1888/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні ді.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 10.01.2023 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити з 10.01.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

В апеляційному порядку рішення не оскаржувалося.

11.04.2023 рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 320/1888/23 набрало законної сили.

26.06.2023 року судом видано виконавчі листи № 320/1888/23.

19.10.2023 до суду надійшла та була зареєстрована заява позивача, у якій заявник просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 320/1888/23 щодо нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 , виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

- зобов`язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вжити відповідних заходів для забезпечення виконання рішення суду у вказаній справі та вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.10.2023 заява була передана для розгляду судді Балаклицькому А.І.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 320/1888/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснило Позивачу доплату, застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб замість мінімальної зарплати, як визначено рішенням суду.

Листом від 27.09.2023 відповідач вказав, що відповідно до пункту 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VII, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, тому на виконання судового рішення здійснено нарахування підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів.

Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №1000-0202-8/146019 від 27.09.2023 року в частині виплати підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб замість двох мінімальних заробітних плат, яке прийняте відповідачем на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року у адміністративній справі № 320/1888/23, є протиправним, таким, що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення і не відповідає резолютивній частині рішення Київського окружного адміністративного суду.

Вказане слугувало підставою звернення позивача до суду із заявою про визнання протиправним в частині рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке прийняте на виконання рішення суду у справі № 320/1888/23 (в порядку статті 383 КАС України).

За змістом частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, подана позивачем заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду.

Рішення ухвалене судом в порядку письмового провадження.

У зв`язку з цим суд здійснює розгляд заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву та матеріали справи, в частині вказаної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у адміністративній справі № 320/1888/23 позов задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 10.01.2023 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити з 10.01.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Судом встановлено, що відповідачем у справі ГУ ПФУ у Київській області, на виконання зазначеного рішення суду прийняте рішення від 27.09.2023 року №1000-0202-8/146019, згідно з яким Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснило позивачу доплату, застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб та вказав, що відповідно до пункту 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VII, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, тому на виконання судового рішення здійснено нарахування підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів.

Суд вважає, що прийняте ГУ ПФУ у Київській області рішення від 27.09.2023 року №1000-0202-8/146019, яким позивачу здійснено доплату, застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб, не відповідає ухваленому Київським окружним адміністративним судом рішенню від 10 березня 2023 року № 320/1888/23.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України при вирішенні спірних правовідносин по даній справі суд враховує правові висновки, сформовані Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 07.07.2021 року по справі №9901/226/19 щодо застосування статті 383 КАС України, у якій зазначено, зокрема, що «Статтею 129-1 Основного Закону України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За статтями 2 та 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. У статті 370 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення зумовлює відповідальність, встановлену законом. Стаття 382 цього Кодексу передбачає можливість судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а стаття 383 цього Кодексу визначає право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення».

Також, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при вирішенні спірних правовідносин по даній справі суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №540/942/20, які полягають у тому, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються, а також те, що спір у даній справі фактично спрямований на виконання судового рішення, а саме незгодою позивача з рішенням відповідача щодо виконання судового рішення у справі всупереч резолютивній частині судового рішення.

Так, суд, ухваливши рішення у справі № 320/1888/23, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити з 10.01.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум.

Європейський суд з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статті 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.249 (« Окремі ухвали суду») КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з ч.4, ч.5 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді, залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Отже, застосовуючи правові висновки Верховного Суду щодо спірних правовідносин, суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви шляхом:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 320/1888/23 щодо нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 , виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

- зобов`язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вжити відповідних заходів для забезпечення виконання рішення суду у вказаній справі та вжити заходи для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

З урахуванням положень частини 5 статті 249 КАС України, відповідно до якої, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Суд вважає, що вказана ухвала суду підлягає виконанню у місячний строк після набрання нею законної сили.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 249, 383 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 320/1888/23 щодо нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 , виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

3. Направити дану окрему ухвалу начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для вжиття заходів щодо належного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року в адміністративній справі № 320/1888/23, яке набрало законної сили 11.04.2023 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити з 10.01.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум.

4. Зобов`язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомити суд у місячний строк після набрання даною ухвалою законної сили про заходи, які були вжиті з метою поновлення прав ОСОБА_1 .

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.