Ухвала суду № 116077627, 27.12.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 грудня 2023 року № 640/38369/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 29.09.2014р. (ВП НОМЕР_3);

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2021р. НОМЕР_9.

Ухвалою ОАСК від 03.10.2022р., залишеною без змін постановою ШААС від 22.11.2022р., наведену позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 29.09.2014р. (ВП НОМЕР_3).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2023р. ухвалу ОАСК від 03.10.2022р. та постанову ШААС від 22.11.2022р. у справі №640/38369/21 скасовано. Справу №640/38369/21 направлено до КОАС для продовження розгляду.

Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №640/38369/21, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023р. справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою КОАС справу прийнято до розгляду судді Маричем Є.В., вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України. Призначено судове засідання.

В ході судового засідання суд за згодою сторін вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Разом з тим, при дослідження матеріалів справи, судом встановлено наступне.

04.04.2013р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ухвалою Апеляційного суду Київської області видано виконавчий лист за №2/359/100/2013 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , (рнокпп НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (код ЄДРПОУ 19356840, 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська 18-В) заборгованість за Кредитним договором №1095-Ф від 31.01.2008р. в сумі 2 737 304, 15 долари США, що еквівалентно 21 877 903, 43 грн. та складається з:

- 1 626 000, 00 (один мільйон шістсот двадцять шість тисяч ) доларів США 00 центів, що еквівалентно 12 995 805, 00 (дванадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч вісімсот п`ять) гривень 00 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів;

- 748 366, 21 (сімсот сорок вісім тисяч триста шістдесят шість) доларів США 21 цент, що еквівалентно 5 981 316, 94 (п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят одна тисяча триста шістнадцять) гривень 94 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами;

- 346 136,20 (триста сорок шість тисяч сто тридцять шість) доларів США 20 центів, що еквівалентно 2 766 493, 58 (два мільйони сімсот шістдесят шість тисяч чотириста дев`яносто три) гривні 58 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування ними;

- 16 801, 74 (шістнадцять тисяч вісімсот один) долар США 74 центи, що еквівалентно 134 287, 91 (сто тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 91 коп. - заборгованість зі сплати комісії,передбаченої тарифами Банку (далі - виконавчий документ).

Надалі, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2013 ВП НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого документу, яка отримана позивачем 20.08.2013.

30.10.2013 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О.А. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП НОМЕР_3.

15.09.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О.А. винесено постанову по розшук майна боржника ВП НОМЕР_3.

29.09.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_3, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 2 187 790,34 грн. (далі - оскаржувана та/або спірна постанова №1, рішення №1).

01.10.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП НОМЕР_3.

01.02.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук А.С. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП НОМЕР_3, якою постановлено об`єднати виконавчі провадження НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6 у зведене виконавче провадження НОМЕР_8.

26.10.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, якою закінчено виконавче провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому 19.08.2021 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі №1005/7134/2012, зокрема зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа №2/359/100/20136, виданого 21.06.2013 Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31.01.2008 в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 гривням 43 копійкам.

06.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, якою постановлено відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/359/100/2013 від 21.06.2013.

07.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.

07.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

16.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_9 з примусового виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 від 29.09.2014 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2 постанова №2).

16.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

17.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою поставлено приєднати виконавче провадження ВП НОМЕР_9 до зведеного виконавчого провадження ВП НОМЕР_8.

Із матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 представник позивача ознайомлений 18.05.2021р.

Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) регламентовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У той же час, частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України регламентовано, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до висновку, що строк на оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, з урахуванням положень статті 287 КАС України становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд наголошує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Предметом розгляду даної адміністративної справи є, серед іншого, постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору НОМЕР_3 від 29.09.2014.

Водночас, матеріали виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження направлення державним виконавцем та отримання позивачем та/або його представником постанови про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_3 від 29.09.2014.

Натомість судом встановлено, що з матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 він ознайомився 18.05.2021.

Отже, станом на 18.05.2021 представнику позивача було достеменно відомо про наявність постанови про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_3 від 29.09.2014.

Між тим, представник позивача обґрунтовуючи пропуск строку звернення до суду вказав на те, що станом на час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 останнє було завершено, що виключало необхідність оскаржування постанови про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_3 від 29.09.2014. Представник позивача наполягав на тому, що фактичне стягнення виконавчого збору розпочалось із прийняттям державним виконавцем оскаржуваного рішення №2, про яке у свою чергу останній дізнався 17.12.2021, за наслідком ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_9.

Як вже було вказано, 26.10.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, якою закінчено виконавче провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 39, статті 40 Закону №1404-VIII.

Отже, суд погоджується із тим, що станом на час ознайомлення представником позивача із матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 - 18.05.2021 виконавче провадження НОМЕР_9 було закінчено.

Між тим, на переконання суду наведене не позбавляло права позивача звернутися до суду із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору НОМЕР_3 від 29.09.2014.

Суд наголошує, що пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII регламентовано, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція №512/5), яка розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 8 розділу III Інструкції №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Тобто, постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору НОМЕР_3 від 29.09.2014 є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню на підставі положень Закону №1404-VIII.

Варто наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд вказує, що не вчинення позивачем та його представником дій щодо звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору НОМЕР_3 від 29.09.2014 з підстав закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки наявність закінченого виконавчого провадження не перешкоджає реалізації боржником права звернутися до суду із позовною заявою про визнання постанови про стягнення виконавчого збору протиправною.

Отже, на переконання суду позивач про порушення своїх прав достеменно дізнався 18.05.2021, у той час коли із адміністративним позовом звернувся до суду 24.12.2021, що вказує на порушення строків звернення до суду, встановлених частиною 2 статті 287 КАС України.

Суд враховує, що ухвалою ОАСК від 03.10.2022р., залишеною без змін постановою ШААС від 22.11.2022р., було визнано неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом у частині, що стосується постанови від 29.09.2014р. (ВП НОМЕР_3), у зв`язку із чим позовну заяву в наведеній частині залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2023р. наведені ухвалу та постанову судів було скасовано з підстави порушення процесуальних норм, а саме приписів ст. 123 КАС України, якою передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що Окружним адміністративним судом міста Києва при вирішенні питання про дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених у даному випадку приписами ст. 287 КАС України, не було надано позивачеві можливості скористатися його правом на подання заяви про поновлення строку звернення до суду з указанням інших підстав для поновлення пропущеного строку, ніж ті які спростовано судом в ухвалі від 03.10.2022р., суд вважає за необхідне врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2023р., та тим самим надати позивачу строк на звернення до суду із відповідною заявою, залишивши при цьому позовну заяву берз руху.

Таким чином, керуючись приписами ст. 123, 171, 287 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марич Є.В.