Рішення № 116077344, 27.12.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р. справа № 300/8012/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В.розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.07.2023 року за №926100141783 яким відмовлено ОСОБА_1 у дорахуванні стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області дорахувати ОСОБА_1 з 14.11.2007 року по 21.07.2023 року в подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перерахувати розмір пенсії з 01.08.2023 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.07.2023 року за №926100141783 яким відмовлено ОСОБА_1 у дорахуванні стажу.

Ухвалою від 24.11.2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.12.2023 року до суду надійшов відзив на позов від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві та просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Розглянувши позовну заяву в порядку визначеному ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

21.07.2023 року позивачка звернулася через портал ПФУ із заявою про зміну виду розрахунку.

До заяви додатково була подана довідка комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» від 18.07.2023 року №05-08/50, яка окрім уточнюючої, пільгової довідки, трудової книжки та довідкою форми ОК-5 з реєстру застрахованих осіб, які додатково підтверджують роботу позивачки в особливо шкідливих і особливих умовах праці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.07.2023 року №926100141783 відмовлено у дорахуванні стажу роботи.

Відмова мотивована тим, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено зарахування в подвійному розмірі особам, які працювали в психіатричних закладах охорони здоров`я до 01.01.2004 року (дата введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Після 01.01.2004 року зарахування стажу в подвійному розмірі законом не передбачено.

Вважаючи, що прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення про відмову позивачу у до рахуванні стажу роботи є протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон №1058.

Відповідно до статті 24 Закону України № 1058, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).

Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 14.11.2007 року позивач перебувала на посаді в Обласній психіатричній лікарні № 2 молодшої медсестри палатної на 0.75 ставки і молодшої медсестри прибиральниці на 0,25 ставки, 01.03.2008 переведена на посаду молодшої медсестри палатної, 31.12.2011 року - у зв`язку з реорганізацією психіатричного відділення № 2 вважалась на посаді молодшої медсестри палатної соматопсихіатричного відділення № 2, 02.12.2013 - у зв`язку з реорганізацією соматопсихіатричного відділення № 2 вважалась на посаді молодшої медичної сестри психіатричного відділення №2, з 17.10.2019 року «Обласна психіатрична лікарня №2» реорганізована в комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради», з 01.11.2019 - «Психіатричне відділення №2» перейменоване в «Психіатричне відділення сестринського догляду №2», з 01.03.2023 «Психіатричне відділення сестринського догляду №2» перейменоване в «Психіатричне відділення №2».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в НКП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» з 14.11.2007 по теперішній час, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» від 18.07.2023 № 05-08/50.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону №1788.

Так, згідно з статтею 60 Закону №1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в`язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).

Отже, КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні статті 60 Закону №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.

Також суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивачки в психіатричному закладі у спірні періоди.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.

За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22.

Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в психіатричному закладі охорони здоров`я з 14.11.2007 по 21.07.2023 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 не зарахувавши до стажу період її роботи з 14.11.2007 по 21.07.2023 року у Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов`язання відповідача провести з 01.08.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу період її роботи з 14.11.2007 по 21.07.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, з урахуванням проведених платежів.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з урахування задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.07.2023 року за №926100141783 яким відмовлено ОСОБА_1 у дорахуванні стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області дорахувати ОСОБА_1 з 14.11.2007 року по 21.07.2023 року в подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перерахувати розмір пенсії з 01.08.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄРДПОУ: 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄРДПОУ: 13844159, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54000).

Суддя Шумей М.В.