Рішення № 116063731, 19.12.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/18811/21

Провадження №2/521/348/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мурзенко М.В.,

при секретарі - Корнієнко Л.В.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ларіонова С.Б.,

представниці відповідачки - адвокатки Марченко К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб - Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник ОСОБА_1 - адвокат Ларіонов К.Б. до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб - Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок, скасування рішення, у якому просив суд:

-скасувати Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 08.10.2012, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради про право приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 ;

-скасувати рішення Одеської міської ради про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:47:010:0035.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову (а.с. 93-96, т.2.) обґрунтовані тим, що відповідно до п. 6 рішення виконкому Іллічівської районної ради депутатів трудящих «Про надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в АДРЕСА_5 № 441 від 07.07.1952 громадянці ОСОБА_6 була надана земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 460,0 кв. м для індивідуального будівництва. ОСОБА_6 розпочала будівництво будинку АДРЕСА_2 . Не закінчивши будівництво ОСОБА_6 вирішила продати цей незавершений будівництвом будинок. Дід позивача по батьківській лінії ОСОБА_7 в 1956 р. придбав у ОСОБА_6 за 10000 руб. незавершене будівництвом домоволодіння АДРЕСА_2 , про що свідчать розписки від 09.03.1956, 04.04.1956, 01.06.1956 р.р. ОСОБА_6 отримала обумовлену сторонами суму в 10000 руб. та передала ОСОБА_7 договір на забудову від 19.03.1953 року, дозвіл на виконання робіт, генеральний план ділянки, проект, а також ключі від будинку. ОСОБА_7 добудував та облаштував придбаний будинок і заселився до нього зі своєю сім`єю: дружиною ОСОБА_5 ; сином ОСОБА_8 ; сином ОСОБА_9 .

З метою створення належних умов проживання для своєї сім`ї позивач разом з батьком відповідачки здійснили реконструкцію будинку, внаслідок чого в 1994- 1996 році він набув теперішнього вигляду та складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею (кв.м) 159,4 та житловою площею 92,7 кв. м., гаражу літ. «Ж», сараїв літ. «И», «К», «М», «Р», навісу літ. «Н», літньої кухні з погребом літ. «О», душової літ. «П».

За таких обставин позивач вважає, що він набув право спільної власності на спірне домоволодіннія, або на частину матеріалів що були використані при його реконструкції, й, відповідно набув майнових прав на участь в здачі реконструйованого будинку в експлуатацію з наступною реєстрацію права спільної власності на вказаний будинок, в т.ч. за ним як за співвласником, проте право власності на спірне домоволодіння було протиправно оформлено одноособово ОСОБА_5 , бабусею позивача, згодом нею одноосібно приватизовано земельну ділянку під будинком та заповідано зазначене майно відповідачу, яка після смерті ОСОБА_5 , отримала вказане майно у спадщину та оформила спадкові права на нього.

Враховуючи викладене, позивач просить скасувати про свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , видане 08 жовтня 2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_5 а також рішення Одеської міської ради № 5729-VI від 29 жовтня 2014 року про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 5110137300:47:010:0035.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2021 року складу суду під головуванням судді Гуревського В.К. взято самовідвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 року справа передана на розгляд судді Мурзенко М.В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2021 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 21.12.2021 року. Вирішено питання щодо витребування доказів.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2023 року вирішено питання щодо забезпечення позову.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2022 року вирішено питання щодо витребування доказів.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.10.2022 року (протокольною) прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.01.2023 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2023 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.08.2023 року (протокольною) по справі було залучено до участі у справі в якості третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснили суду, що спірний будинок постійно розбудовувався силами та коштом батька та дядька позивача, а також самого позивача, первісно складався з двох кімнат, в 1965 році дід позивача, прибудував 1 кімнату приблизно в 1965 році, в 1969-1970 р. батько позивача прибудував 3 кімнати, коридор та збільшив кухню, батько відповідача в 1972-1980 рр. прибудував дві кімнати, кухню та ванну з туалетом, в 1992 році позивач добудував ванну, туалет, кухню та сарай до будинку, а батько відповідача-гараж та сарай, в теперішній час будинок фактично є багатоквартирним, оскільки складається з трьох окремих частин-квартир. Також представник позивача посилався на нікчеміність внаслідок недотримання нотаріальної форми договору відчуження недобудованого будинку, укладеного в 1956 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала відзив на позовну заяву з урахуванням змінених підстав позову (а.с. 102-108, т.2), в якому просила відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог, посилаючись на те, що розбудову будинку було здійснено до 1986 року силами за коштом діда та бабусі, сторін по справі, роком побудови будинку є 1963 рік, а господарських споруд (сарай, літня кухня та душова) - 1988 р., батько позивача з 1961 року по 1996 рік в будинку не проживав, оскільки знаходився на військовій службі, просила застосувати до позовних вимог позовну давність.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник третьої особи Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином.

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих м.Одеси № 441 від 07.07.1952 р. гр. ОСОБА_10 було виділено для індивідуального житлового будівництва земельну ділянку площею 460 кв.м. в районі АДРЕСА_6 , що підтверджується копією архівної виписки (а.с. 32, т.3).

З копії Акту від 27.03.1954 р. (а.с. 29, т.3) вбачається, що з ОСОБА_10 було укладено договір на право забудови від 19.03.1953 р. та станом на дату складення акту було побудовано частину будівлі розміром 3,6*3,4 м, яка мала дві капітальні та дві некапітальні стіни, тимчасовий дах, вікно та двері.

09 березня 1956 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , було укладено договір, відповідно до умов якого ОСОБА_7 придбав недобудований будинок за адресою АДРЕСА_4 , комунікації, будівельні матеріали, за умовами договору йому було передано договір на право забудови, дозвіл на проведення робіт, акт встановлення меж ділянки, генеральний план та креслення для будівництва будинку (а.с. 69-70, т.1). За умовами вказаного договору ОСОБА_7 ОСОБА_6 було сплачено 10 000 карб., що підтверджується копіями відповідних розписок (а.с. 26-28, т.3).

Суд відхиляє доводи сторони позивача про нікчемінсть вказаного договору, оскільки укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договір є договором купівлі-продажу майна на суму понад 500 крб, для якого, відповідно до ст. 136 ЦК УРСР 1922 р. встановлено просту письмову форму.

Сторонами визнано та не оспорюється, що ОСОБА_7 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , які є батьками ОСОБА_9 (батька позивача) та ОСОБА_8 (батька відповідача).

З наявних в справі матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що станом на 05.05.1954 до складу спірного житлового будинку входили житлова будівля літ. «А», сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», льох літ. «Г» (а.с. 163, т.2).

Станом на 03.06.1986 р. до складу спірного житлового будинку входили житлова будівля літ. «А», що складалась з трьох квартир загальною площею 160,2 кв. м., житловою площею 99,0 кв.м., гараж літ. «Ж», сараї літ. «И», «К», «Л», М» (а.с. 164-167, т.2).

Станом на 12.01.1993 р. до складу домоволодіння входили житлова будівля літ. «А», що складалась з трьох квартир загальною площею 160,2 кв. м., житловою площею 99,0 кв.м., гараж літ. «Ж», сараї літ. «И», «К», «Л», М», навіс літ. «Н» (а.с.168-171, т.2).

З копії висновку про технічний стан будинку, наявного в матеріалах інвентарної справи на будинок за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що станом на 14.09.2010 р. вказаний житловий будинок складається з житлового будинку літ. «А» площею 159,4 кв. м., житловою площею 92,7 кв.м., гаражу літ. «Ж», сараїв літ. «И», «К», «М», «Р», навісу літ. «Н», літньої кухні літ. «О», душової літ. «П» (а.с. 55, т.2).

08 жовтня 2012 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 (а.с. 174, т.1), який складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 159,4 кв. м., житловою площею 92,7 кв.м., гаражу літ. «Ж», сараїв літ. «И», «К», «М», «Р», навісу літ. «Н», літньої кухні з погрібом літ. «О», душової літ. «П», відображених в технічному паспорті від 05.07.2012 р. (а.с. 176-180, т.1).

Також, в матеріалах справи наявна декларація про готовність об`єкта до експлуатації «Будівництво житлового будинку господарських будівель та споруд, АДРЕСА_1 », зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області від 10.05.2012 року за № OD 14212073312, з якої вбачається, що ОСОБА_5 власними силами в період з 03.2006 р. по 03.2007 р. здійснила будівництво вказаного будинку за проектною документацією, розробленою ТОВ «ВК «Слід», об`єкт складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 159,4 кв. м., житловою площею 92,7 кв.м., гаражу літ. «Ж», сараїв літ. «И», «К», «М», «Р», навісу літ. «Н», літньої кухні літ. «О», душової літ. «П». (а.с. 58-62, т.1)

Рішенням Одеської міської ради № 5729-VI від 29 жовтня 2014 року ОСОБА_5 було передано безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0508 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 5110137300:47:010:0035 (а.с. 156, т.1).

04 лютого 2015 року ОСОБА_5 подарувала своєму синові ОСОБА_8 вказаний житловий будинок та земельну ділянку, що підтверджується копіями відповідних договорів дарування (а.с. 216-223, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 27, т.1)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 26, т.1)

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , після смерті якого відповідач успадкувала за заповітом спірний житловий будинок та земельну ділянку, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 06.11.2019 р. (а.с. 224-225, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підставою позовних вимог є участь позивача у реконструкції будинку, внаслідок чого він набув право спільної сумісної власності на будинок або на відповідні матеріали та обладнання, що використовувались для будівництва, а також набув майнових прав на здачу будинку в експлуатацію.

В матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження вказаних обставин.

Так, розбудову спірного будинку проведено в період з моменту його придбання ОСОБА_7 до 03.06.1986 р., що підтверджується матеріалами технічної інвентаризації (а.с. 164-167, т.2).

Відповідно до ст. 112 ЦК УРСР, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

З матеріалів справи не вбачається, яким чином, коли та в якому обсязі позивач приймав участь в реконструкції будинку, чи була згода власника на проведення такої реконструкції, чи укладався між власником та позивачем відповідний договір, що передбачав отримання ним у власність відповідної частки реконструйованого будинку, чи проводилась відповідна реконструкція у встановленому законом порядку.

Посилання позивача на положення Закону України «Про власність» (ст. 12, 19), а також чинного ЦК України (ст. 331, 368) відхиляються судом, оскільки фактично реконструкція будинку відбулась до набрання ними чинності.

Надана стороною позивача копія товарного чеку від 20.08.1988р. на придбання шифера (а.с. 147, т.2) не свідчить про участь позивача або його батька в будівництві будинку або господарських споруд.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків є протирічними. Так, свідки ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 пояснили суду, що позивач в 2000 році добудував туалет, що в матеріалах технічної інвентаризації не відображено. Свідок ОСОБА_13 , дружина позивача, пояснила суду, що частину будинку, де мешкає вона з чоловіком, будували ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в 70-х роках, позивачем було добудовано без відповідного оформлення ванну, частину кухні та сарай, свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що відповідну частину будинку збудували ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та подарували позивачу на весілля, проте відповідний договір в матеріалах справи відсутній.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено порушення його прав видачею оспорюваного свідоцтва про право власності на будинок на ім`я ОСОБА_5 та передачею їй у власність земельної ділянки під вказаним будинком, що є правовою підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд відхиляє доводи сторони позивача про застосування позовної давності, оскільки позовна давність є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог й застосовується у разі, якщо суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2021 року шляхом скасування заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:47:010:0035.

Враховуючи наявність відповідних заяв сторін по справі, питання розподілу судових витрат вирішуватиметься судом відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 158, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб - Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого 08 жовтня 2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_5 ; про скасування рішення Одеської міської ради № 5729-VI від 29 жовтня 2014 року про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 5110137300:47:010:0035 - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2021 року по цивільній справі № 521/18811/21:

скасувати заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо:

-житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ,

-земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:47:010:0035.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складений 29 грудня 2023 року.

Головуючий: