Рішення № 116059239, 29.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29755/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення з ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки з 02.08.2022 по 02.02.2023, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на день його звільнення відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, не проведено з ним усіх розрахунків, зокрема, не виплачено грошову компенсацію за невикористану частину додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік - 10 діб, індексацію грошового забезпечення, та одноразову грошову допомогу з урахуванням індексації. Спірні виплати проведені відповідачем лише 29.09.2023, 14.10.2023 роках, тобто з затримкою розрахунку при звільненні. При цьому, позивачем наголошено, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 20.11.2023 р. вхід. № ЕС/15499/23), наголошуючи, зокрема, що відповідальність ГУНП в Одеській області, як роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, а за наявних обставин обсяг відповідальності є нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Крім того, такий розмір є несправедливим щодо Головного управління, як роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам. Тобто цей тягар за викладених умов є невиправдано обтяжливим та навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29755/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області з 07.11.2015 по 01.08.2022 роки.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1319 о/с від 01.08.2022 року ОСОБА_1 , відповідно до Закону України Про Національну поліцію, звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 за станом здоров`я (через хворобу) з 01.08.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року по справі № 420/17167/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану частину додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік - 10 діб. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080,Одеська обл., м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , вид. Сосницьким РВ УМВСУ в Чернігівській обл., 15.08.1996; ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористану частину додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік - 10 діб. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 року по справі № 420/14217/22 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 року по 01.12.2017 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 01.12.2017 року. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та із врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29.09.2023 року, на виконання Рішення суду по справі № 420/14217/22 , Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, на рахунок позивача перераховано доплату грошового забезпечення у розмірі 20151,17 грн.

14.10.2023 року, на виконання Рішення суду по справі № 420/17167/22 , Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, на рахунок позивача перераховано доплату грошового забезпечення у розмірі 8013,30 грн.

Вважаючи бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо затримки розрахунку при звільненні, протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення з ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки з 02.08.2022 по 02.02.2023, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 48 Конституції України визначено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, незалежно від назви оплати праці і методу її обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

За змістом положень частини 10 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон України «Про Національну поліцію»), до гарантій професійної діяльності поліцейського віднесено право поліцейського на своєчасне і в повному обсязі отримання грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно з частин 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) визначено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Статтею 12 цієї Конвенції встановлено, що коли минає термін трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівнику, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу, або - коли немає такого законодавства, угоди чи рішення - в розумний термін з урахуванням умов контракту.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Статтею 116 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022 року) було передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.116 КЗпП України (у чинній редакції) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із статтею 117 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022 року) в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст.117 КЗпП України (в чинній редакції) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто, за період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум, але не більш ніж за шість місяців.

Аналогічна позиція з даного питання викладена Верховним Судом у Постановах від 22.05.2020 р. у справі № 320/1263/19, від 29.01.2020 р. у справі № 440/4332/18, від 13.02.2020р. у справі № 809/698/16, від 06.03.2020 р. у справі № 1240/2162/18, від 27.04.2020р. у справі № 812/639/18, від 20.12.2019 р. у справі № 832/1490/17, від 22.06.2018р. у справі № 810/1092/17, від 04.04.2018 р. у справі № 524/1714/16-а, від 25.04.2019 р. у справі № 524/3937/15-а, від 11.06.2019 р. у справі № 524/8023/16-а, від 06.08.2019 р. у справі №826/9793/18, від 30.10.2019 р. у справі № 806/2473/18, а також Верховним Суд України у постановах від 15.09.2015 р. у справі № 21-1765а15, від 29.01.2014 р. у справі № 6-144ц13.

Зокрема, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області з 07.11.2015 по 01.08.2022 роки.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1319 о/с від 01.08.2022 року ОСОБА_1 , відповідно до Закону України Про Національну поліцію, звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 за станом здоров`я (через хворобу) з 01.08.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року по справі № 420/17167/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану частину додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік - 10 діб. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080,Одеська обл., м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , вид. Сосницьким РВ УМВСУ в Чернігівській обл., 15.08.1996; ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористану частину додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік - 10 діб. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 року по справі № 420/14217/22 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 року по 01.12.2017 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 01.12.2017 року. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та із врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29.09.2023 року, на виконання Рішення суду по справі № 420/14217/22 , Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, на рахунок позивача перераховано доплату грошового забезпечення у розмірі 20151,17 грн.

14.10.2023 року, на виконання Рішення суду по справі № 420/17167/22 , Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, на рахунок позивача перераховано доплату грошового забезпечення у розмірі 8013,30 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що остаточний розрахунок належних до виплати позивачеві коштів, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області проведено, зокрема, 14.10.2023 року.

Таким чином, враховуючи, що не проведення з вини відповідача розрахунку з позивачем у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, у позивача наявне право на отримання відшкодування за затримку виплати коштів на підставі ст.117 КЗпП України, натомість не здійснення такої виплати Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, є протиправним.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 400/3151/19 адміністративне провадження № К/9901/12644/20 та у Постанові Верховного Суду від 28.01.2021 в адміністративній справі №240/11214/19, яку судом враховано на виконання положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, згідно норм чинного законодавства нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення з ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки з 02.08.2022 по 02.02.2023, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення з ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки з 02.08.2022 по 02.02.2023, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко