Ухвала суду № 116058107, 23.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

м. Київ

23.11.2023Справа № 910/15818/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" просп. Богоявленський, 47, 3, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54018

до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України вул. Бастіонна, 6, м. Київ,01601

про відшкодування моральної шкоди в сумі 2 400 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування 2 400 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність процесуальних дій колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 910/17451/21 за касаційною скаргою товариства, які призвели до порушення прав позивача на ефективний засіб правового захисту в національному органі, у зв`язку з чим позивач просить відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету моральну шкоду у розмірі 2 400 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 року за результатами розгляду позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15818/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.11.2023 року та зобов`язано позивача надати суду в строк до 17.11.2023 року письмові пояснення щодо підстав та порядку визначення розміру немайнової (моральної) шкоди саме в сумі 2 400 000,00 грн., з наданням письмових доказів та розрахунків в разі наявності.

У підготовче судове засідання 23.11.2023 року уповноважені представники позивача та відповідача не з`явилися.

Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600054744193.

В свою чергу, з урахуванням норм ст. 6 ГПК України про проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином шляхом надсилання в електронний кабінет останнього копії ухвали суду від 20.10.2023 року про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання, факт отримання якої 20.10.2023 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Про поважні причини неявки в підготовче судове засідання 23.11.2023 року уповноважених представників позивача та відповідача суд не повідомлено.

Судом встановлено, що через канцелярію суду 09.11.2023 року від уповноваженого представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2023 року надійшла заява № 6-11 від 06.11.2023 року, в якій останній зазначає, що моральна школа у розмірі 2 400 000,00 грн. є достатньою для розумного задоволення потреб позивача на локалізацію негативних наслідків винесення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 09.03.2023 року у справі № 910/17451/21. Вказана заява судом долучена до матеріалів справи.

Будь яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час проведення підготовчого засідання 23.11.2023 року до суду не надходило.

Так, розглянувши в судовому засіданні 23.11.2023 року заяву уповноваженого представника позивача № 6-11 від 06.11.2023 року судом зі змісту останньої встановлено, що представник позивача вказує в поданій заяві на необґрунтованість дій суду при постановленні ухвали від 20.10.2023 року, зокрема, в частині викладених в ухвалі вимог щодо зобов`язання позивача надати суду письмові пояснення щодо підстав та порядку визначення немайнової (моральної) шкоди саме в розмірі 2 400 000,00 грн., незазначення судом законодавчих норм, які визначають методику розрахунку моральної шкоди, та нез`ясування доводів позивача, наведених в позовній заяві.

Приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

В контексті вищенаведеного суд зазначає, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та клопотання, які подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. При цьому в їх тексті не можна використовувати образливі слова, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи та суду, позаяк, це виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, свідчить про очевидну неповагу до честі та гідності цих осіб з боку автора, а отже такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

Як зазначено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 07.11.2019 року у справі № 9901/324/19, від 07.04.2021 року у справі № 9901/23/21 та від 08.07.2021 року у справі № 9901/235/20 нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Суд наголошує, що учасники процесу не повинні допускати образливих реплік, утримуватися від поведінки або будь-яких дій чи висловлювань, що можуть призвести до виникнення конфліктних ситуацій під час розгляду справи, а навпаки поводитися гідно і коректно, тим самим не проявляючи неповагу до суду. При цьому у взаємовідносинах між собою та іншими учасниками судового процесу дотримуватися ділового стилю спілкування, бути стриманими, коректними та тактовними, а також реагувати на негативні, за їх суб`єктивною оцінкою, дії суду та осіб, які беруть участь в судових засіданнях, лише у формах, передбачених законом (заяв, клопотань, скарг тощо).

Окрім цього, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2021 року у справі № 9901/235/20 наголошено на тому, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання образливих, глумливих і лайливих слів чи символів, використаних зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, суду (суддям). Такі слова і символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 9901/324/19, обґрунтування позову з використанням висловлювань, які виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Європейський суд з прав людини вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02,«Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19).

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, надання оцінки діям суду поза процесом, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Окрім цього суд зазначає, що нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, зокрема, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

Наразі, оцінка процесуальних дій суду при прийнятті рішень по справі відноситься виключно до компетенції вищестоящих судів.

Отже, з урахуванням вищезазначеного в сукупності суд зауважує, що наведені в поданій представником позивача до суду заяві № 6-11 від 06.11.2023 року висловлювання на адресу суду, зокрема, про необґрунтованість вимог, наведених в ухвалі суду від 20.10.2023 року, не з`ясування судом доводів позивача, зазначених в позовній заяві та надання оцінки діям суду поза судовим процесом, є неприйнятними, та наголошує, що викликаний наявністю судового спору та процесуальними рішеннями суду, а також іншими судовими провадженнями емоційний стан сторони не має впливати на її процесуальну поведінку та зміст поданих під час судового розгляду документів.

Суд зазначає, що завданням підготовчого провадження, виходячи із змісту ст. 177 ГПК України є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою виконання визначеного у ст. 177 ГПК України завдання підготовчого провадження суд вчиняє передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу (наслідки неявки в судове засідання учасника справи); 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з неявкою уповноважених представників сторін в підготовче засідання та ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд доходить висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання у справі в межах розумного строку, з урахуванням короткострокової відпустки судді та графіку судових засідань.

Керуючись ст.ст. 177, 179, 181, 183, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підготовче засідання у справі відкласти на 17.01.24 о 17:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3 .

2. Повідомити про підготовче засідання учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

3. Повторно встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу надати суду докази направлення позивачу відзиву та заперечень.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).

Звернути увагу відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

4. Повторно встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий було подано). Позивачу надати суду докази направлення відповідачу відповіді на відзив.

5. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 11.01.2024 року (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

6. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

7. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

8. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

9. Також суд наголошує на можливості подання процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги.

10. Сторонам направити на електронну адресу selivon_judge@ki.arbitr.gov.ua текст позовної заяви/відзивів/пояснень/заяв/клопотань у форматі Word, розрахунки, що містять формули - у форматі Exel.

11. Запропонувати сторонам надати суду актуальні адреси електронної пошти та номери засобів телефонного зв`язку з метою отримання від суду інформації щодо ходу розгляду справи.

12. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон