Рішення № 116058047, 29.11.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9147/23

н/п 2/953/4530/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 листопада 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді - Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря - Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

26 вересня 2023р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі: позивач) звернулось до суду через Єдину судову інформаційну телекомунікаційну систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі: відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1052-9809 від 17.02.2022 в розмірі 86520 грн.

В обґрунтування заявленої позовної вимоги посилається на те, що 17.02.2022 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1052-9809 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.com.ua. Позичальнику надано наступний одноразовий ідентифікатор А540, для підписання Кредитного договору № 1052-9809 від 17.02.022, та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами. Відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору станом на 07.09.2023 за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 86520 грн., що включає: прострочену заборгованість за кредитом - 12000 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами74520 грн.

Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності ч. 5ст.279ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Від сторінзаперечень протирозгляду справиза правиламиспрощеного позовногопровадження,чи клопотаньпро розглядсправи всудовому засіданніз повідомленнямсторін, не надійшло,відповідач своїми правами на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2022 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1052-9809 (даліДоговір) у письмовій формі у виді електронного документа за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua, створеного згідно з вимогамиЗакону України «Про електронні документи та електронний документообіг»таЗакону України «Про електронну комерцію». Відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,00 % (стандартна процентна ставка), 2,00% % (знижена процентна ставка) за кожен день користування кредитом, строком на 300 календарних днів. Дата повернення кредиту 14.12.2022. Відповідно до п. 3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінніЗакону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.4.2. даного кредитного договору, кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Згідно з пунктом 4.3 плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Пунктом 4.6 передбачено нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою, та/або Пільговою ставкою). Відповідно до п.5.1 Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) не пізніше, ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п.4.8 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. В п.10.1 зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний Договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.com.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. У пункті 11 «Реквізити сторін» наданого суду примірнику договору про відкриття кредитної лінії №1052-9809 від 17.02.2022 зазначено, що договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля А540).

Як вбачається з довідки директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» видача коштів за кредитним договором 1052-9809 від 17.02.2022 здійснювалася за допомогою системи EasyPay на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 12000 грн.

Позивачем надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної річної процентної ставки за договором № 1052-9809 (Графік платежів за Договором) відповідно до методики Національного банку України де зазначено, що чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період з 17.02.2023 року строком на 300 днів складає 120000 грн., проценти за користування кредитом за період складають 108000 грн. Вказана Таблиця підписана відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором А540.

Доказів повернення відповідачем кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима у повному обсязі матеріали справи не містять.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом у повному розмірі не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 07.09.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 86520 грн., з яких 12000 грн.прострочена заборгованість за кредитом та 74520 грн.прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Отже, між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістомстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4ст. 203 ЦК України).

Відповідно дост. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістомст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правовідносини в даній цивільній справі регулюються положеннямиЦивільного кодексу України( даліЦК України),Законом України «Про захист прав споживачів», а такожЗаконом України «Про електронну комерцію».

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч.1статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно з п. 1 ч. 2ст.11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1статті 202 ЦК України).

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (даліЗакону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннямистатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07 жовтня 2020 року проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Проаналізувавши зазначені постанови Верховного Суду, можна дійти висновку, що кредитодавець вправі надати доказ підписання договору, що міститься у іншому документі (ч.13ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»), навіть у разі відсутності відображення підпису в договорі. Такі дії є законними та свідчать про волевиявлення сторін на укладення договору, тож за таких обставин посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підписання кредитного договору є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки спростовуються сукупністю досліджених в цій справі доказами.

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

В силу частини 1статті 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині 1статті 1055 ЦК Українипередбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).

У даному випадку правовідносини між сторонами справи виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кредитні кошти, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», що в апеляційній скарзі не оспорюється.

За обставинами даної справи позичальник шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора А540, отриманого від відповідача, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції відповідача), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності дост.11 Закону України «Про електронну комерцію»та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Як вбачається зі змісту кредитного договору відповідач ознайомлений з текстом самого договору та правилами, а саме з умовами кредитування в обсягах, визначених ч. 2ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Вказані умови кредитного договору не можна вважати незаконними, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленомуст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав у повному обсязі передбачених кредитним договором обов`язків по поверненню кредиту, в зв`язку з чим, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права позивача. Відповідачами не надано даних, що свідчать про повне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором №1052-9809 в добровільному порядку, а також про наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Враховуючи викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем сплаченого судовий збір у розмірі 2147,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитом в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн., заборгованість за відсотками в сумі 74520 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено 29.11.2023р.

Суддя Н.В. Єфіменко