Рішення № 116057859, 13.12.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4445/23

Номер провадження2-а/711/41/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

Головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Кофановій А.О.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мельничук І.В.,

розглянувши у відкритому судвому засіданні в залі судуд в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації поршень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адімністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації поршень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 20.06.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Депаратменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову серіїї АА №00010061 про притягнення його до адмінітсртаивнлої відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до змісту вказаної постанови, він як відповідальна особа 17 травня 2023 року о 10 годині 50 хвилини, за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., допустив рух транспортного засобу MAN TGA 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,4% (0.972 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон.

Вважає, що відповідач при складанні постанови допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права є необгрунтованою та незаконною та підлягає скасуванню.

Він працює на посаді директора Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Транспортний засіб MAN TGA 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 зареєстрований за підприємством 13 серпня 2013 року.

Висновок відповідача, про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, грунтується виключно на показниках Технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення WIM 9.9, свідоцтво про повірку технічного засобу - №UA.TR.001 35 209-21, 210-21, строк його дії до 16 червня 2022 року.

Періодична повірка проводиться через міжповірочні інтервали, затверджені наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 зареєстрованим у Мін`юсті 01.11.2016 за № 14717/29547.

На прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь також поширюється дія Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.

В оскаржуваній Постанові, відповідачем неправдиво вказано документ, що повинен підтверджувати повірку Технічного засобу - свідоцтво про повірку технічного засобу № UA.TR.001 35 209-21, 201-21, строк його дії до 16 червня 2022 року, насправді - де Сертифікат відповідності за номером UA.TR.001 35 209-21, 210-21, який видається органом з оцінки відповідності та підтверджує відповідність Технічного засобу вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94, і не містить інформації щодо повірки даного Технічного засобу.

постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 установлює, що на період воєнного і надзвичайного стану чинними є свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданих на підставі позитивних результатів періодичної, позачергової повірш та повірки після ремонту, а не сертифікати відповідності.

Оцінка відповідності (сертифікат відповідності) на 17 травня 2023 року не потверджувала точність показників Технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, так як не була проведена повірка, відповідно до вимог Закону.

Сертифікат відповідності не є тим документом, який передбачає постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412, так як він виданий не на підставі позитивних результатів періодичної, позачергової повірки чи повірки після ремонту, строк ного дії не закінчився у період воєнного чи надзвичайного стану, так як він не містить строку чинності.

Отже, на 17 травня 2023 року Технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, не пройшов повірку відповідно до вимог Закону, тому отримані відповідачем дані про зважування транспортного засобу MAN TGA 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 не є достовірними.

В даному випадку потрібно зазначити, що відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Лише після доведення вини відповідними показами відповідач мав право притягти позивача до відповідальності.

Ухвалою Придніпровського районного судуд м. Черкаси від 11.07.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації поршень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, з особливостями встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України.

20.07.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому просить відмовити в задволені позовних вимог з огляду на те, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та може накладати адміністративні стягнення. Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/1.

Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174). Так, згідно пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційнотелекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

З системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.

Звертає увагу суду на те, що закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Оскаржуванна постанова містить зафіксовані параметри транспортного засобу.

У постанові і серії АА №00010061 від 20.06.2023 встановлено, що: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4780 мм; навантаження на вісь 1 - 6811 кг; 2 - 14269 кг; загальна маса - 21080 кг.

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваних постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Звертає увагу суду на те, що вимоги п.22.5 ПДР України стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/ напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача.

Щодо роботи комплексного технічного засобу марки WIM 9,9 сертифікат відповідності UA.TR.001 35 209-21,210-21.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву надано копії сертефікатів. Все обладнання, яке встановлено і працює, проходить обов`язкову сертифікацію згідно ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю транслює вимоги Європейського стандарту у OIML R 134-1:2006 для зважування транспортних засобів у русі. Цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу. Всі майданчики сертифікуються згідно цього стандарту і мають відповідати класу точності не гірше ніж 10F.

Під час перетину транспортним засобом зони зважування майданчика WIM визначається його тип за кількістю вісей та відстані між ними. Тип вантажу, звичайно, визначити неможливо, але потрібно зауважити, що руйнівний вплив на дорогу і мости створює не тип вантажу, а його вага. Згідно п.22.5. ПДР України, порушенням є перевищення відповідних вагових обмежень по загальній вазі або по вісях, або по групі вісей незалежно від типу вантажу.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 20.06.2023 серії АА № 00010061 встановлено, що 17.05.2023 о 10 год 50 хв., за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 18.440, державний номерний знак З НОМЕР_1 , відповідальна НОМЕР_2 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.4% (0.972 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 9,9, сертифікат відповідності UA.TR.001 35 209-21, 210-21 дійсні до 16.06.2022. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів зрювальної техніки в умовах воєнного стану» позитивні результати періодичної, розачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припненняя чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

28.07.2023 року до судуд надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Дослдивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістомстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно дост. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1ст. 287 КУпАП Українипостанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 20.06.2023 серії АА № 00010061, що 17.05.2023 о 10 год 50 хв., за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , як відповідальна НОМЕР_2 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.4% (0.972 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановленоПравилами дорожнього руху, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306(зі змінами та доповненнями)

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

На виконання приписівп. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього рухупередбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України«Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою КабінетуМіністрів Українивід 18січня 2001р.№ 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Положеннями п. 3 Правил встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

На виконанняп. 22.5 ПДРза спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідностатті 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2ст. 132-1 КУпАПперевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За визначеннямст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Виходячи зі змісту ч. 3ст. 14-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбаченихстаттею 279-7 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1ст. 279-5 КУпАПвстановлено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою, третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихстаттею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першійстатті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Оскаржуваною постановою про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення частини другоїстатті 132-1 КУпАП, як керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п.7 Порядку, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Згідно п.8 Порядку Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.

Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаютьсяТехнічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 21, ст. 830).

Відповідно до п.11 Порядку, автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбаченіКодексом України про адміністративні правопорушення

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затверджена Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абзацу 3 п.8. Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно п. 1 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно з п. 2 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до п.3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п.8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п.3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Також частинами 2, 3, 4 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1ст. 247 КУпАП).

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Варто зауважити, що оскаржувана постанова не може бути безперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є саме тим рішенням суб`єкта владних повноважень, в якому уповноважена особа відображає власне бачення порушень, допущених водієм, і саме в цьому акті мають бути відображені докази, якими підтверджується факт вчинення правопорушення.

Так, представником відповідача до візиву на позов додано сертефікат перевірки типу, виданий 17.06.2021 року ТОВ «СЕА Електронікс Україна», відповідно до Додатку 3, розділ «Процедури оцінки відповідності. Модуль В (перевірка типу)» до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року №94. Тип приладу: прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі. Позначення типу: Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)» пдіситема вагового контролю транспортних засобів. Чинний до 16.06.2030 року.

Разом з тим, слід зазначити, що у оскаржуваній постанові, вказано, що строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу та срок його становить до 16.06.2022.

Суд щвертає увагу на те, що Свідоцтво про повірку та сертифікат відповідності - не тотожні, різні документи, іцо регламентують проведення робіт відповідно до різних нормативно- правових актів України. Сертифікат відповідності необхідний для розміщення Технічного засобу на ринку України, свідоцтво про повірку необхідне для законного застосування Технічного засобу в експлуатації.

Оцінка відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі (Технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення (17.05.2023), марки WIM 9.9 -) була проведена ДП «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ». За результатами оцінки відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (Постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94) (далі - Технічний регламент) на цей Технічний засіб видано Сертифікат відповідності UA.TR.001 35 209-21 та Сертифікат відповідності UA.TR.001 35 210-21 (далі - Сертифікати відповідності).

Видані документи за результатами оцінки відповідності - сертифікати відповідності підтверджують відповідність Технічному регламенту та ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML. R 134-1:2006, IDT) «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон) Технічний засіб, як законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації, підлягає обов`язковій періодичній повірці та повірці після ремонту. Обов`язковість повірки визначена Законом.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374 (далі - Постанова).

Технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення (17.05.2023), марки WIM 9.9 відповідно до вимог Закону та Постанови відноситься до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «1. Автоматичні зважувальні прилади».

Отже, Технічний засіб підлягає обов`язковій періодичній повірці в експлуатації та повірці після ремонту.

Факт повірки засвідчується відповідно до нормативно-правового акта України «Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 №193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 за №278/28408 (далі - Порядок) або довідкою про непридатність.

Міжповірочний інтервал для Технічного засобу становить 1 рік відповідно до нормативно-правового акта України «Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 №1747, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547.

Отже, Технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення (17.05.2023), марки WIM 9.9, повинен був бути обов`язково повіреним у 2022 році з видачею свідоцтва про повірку (у разі позитивного результату повірки) згідно з Додатком 2 Порядку або довідкою про непридатність згідно з Додатком 4 Порядку (у разі негативного результату повірки).

Слід зазначити, щопостанова Кабінету Міністрів України № 412 від 05 квітня 2022 року «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», якою продовжений строк проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки до закінчення воєнного стану, не може змінювати нормативно встановлений міжповірочний інтервал, оскільки положення постанови Кабміну суперечать вимогам ч.1ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», якими передбачена періодична повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.

У даному випадку постанова Кабміну № 412 не враховує особливостей роботи зважувального приладу, який здійснює фіксацію параметрів всіх транспортних засобів, які рухаються по шосе. На думку суду, на період дії воєнного часу та протягом певного періоду після його закінчення може бути продовжений строк дії прав або обов`язків особи, проте пролонгація строку чергової повірки приладу в такий спосіб є неможливим, оскільки постанова Уряду не може продовжити строк його експлуатації. На користь цього висновку свідчить той факт, що постанова № 412 втратила чинність ще до закінчення воєнного стану - на підставі постанови Кабміну № 440 від 07.04.2023 року.

З огляду на це, достовірність зафіксованих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів у випадку не проходження зважувальним приладом чергової повірки, викликає обґрунтовані сумніви.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч. 2ст. 77 КАС Українипокладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих рішень, не доведено перевищення позивачем нормативних параметрів зазначених уп. 22.5 ПДРУкраїни, а також не вчасний строк проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки,що на думку суду, є достатніми підставами для задоволення позову та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують нормист. 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 132-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішенняСерявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справіСерявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 241, 241-246, 272, 287 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації поршень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 20.06.2023 серії АА № 00010061 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст.132-1 КУпАП, у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, винесену страшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2ст.132-1 КУпАП.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик