Рішення № 116054112, 29.12.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/17617/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 20.12.2016 перерахунку розміру пенсій «за вислугу років» та «по інвалідності, 2-га група» ОСОБА_1 , які підлягають нарахуванню та виплаті пенсії «по інвалідності, 2-га група» без обмеження їх максимальним розміром;

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 03.02.2022 по даний час включно з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311 / 938 від 05.04.2022 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії, з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", проведених індексацій пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, тобто з урахуванням рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 по справі №440/6191/22, від 18.01.2023 по справі №440/10676/22 та від 31.07.2023 по справі №440/6579/23.

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсій «по інвалідності, 2-га група» ОСОБА_1 , з урахуванням раніше сплачених сум з:

03.02.2022 по 28.02.2022, виходячи з 100% підвищення пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці №ФП5631 1/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром;

01.03.2022 по 30.06.2022, 01.07.2022 по 30.11.2022, 01.12.2022 по 28.02.2023, виходячи з 100% підвищення пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці №ФП5631 1/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, урахування індексації базового ОСНП на 14% відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром;

01.03.2023 і у подальшому без обмеження у часі, виходячи з 100% підвищення пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці №ФП5631 1/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, урахування індексації базового ОСНП на 14% відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації базового ОСНП на 19,7% (доплата в розмірі 1500 грн.) відповідно до постанови КМУ №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових витрат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Позивач з 15.06.1992 отримує пенсію "за вислугу років" (30 років) відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З 01.01.2018 виплата перерахованої пенсії позивачу здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення - 2373,58 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно 75% від підвищення - 3560,36 грн; з 01.01.2020 - щомісячно 100% суми підвищення пенсії - 4747,15 грн.

05.04.2022 Полтавським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено довідку №ФП56311/938 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням додаткових складових станом на 05.03.2019 та надіслано зазначену довідку до ГУПФ України в Полтавській області для перерахунку пенсії позивачу.

20.12.2021 позивачу призначено пенсію "по інвалідності" відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

16.06.2022 позивач звернувся до відповідача зі заявою, у якій просив, зокрема, перерахувати та виплатити йому з 05.03.2019 по 31.12.2019 пенсію в розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Листом від 28.06.2022 №7166-5962/Л-02/8-1600/22 позивачу направлено копії розпоряджень із зазначенням розмірів пенсійних виплат.

30.06.2022 позивач звернувся до відповідача зі заявою, у якій просив: здійснити перерахунок та виплату пенсії "за вислугу років" ОСОБА_1 із 05.03.2019 по 31.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; здійснити перерахунок та виплату пенсії "за вислугу років" з 01.04.2019 по 19.12.2021 на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ; здійснити перерахунок та виплату пенсії "по інвалідності, 2-га група" з 20.12.2021 на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Листом від 04.07.2022 №7373-6307/Л-02/8-1600/22 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №440/6191/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 по 19.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії "за вислугу років" ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії "за вислугу років" з 01.04.2019 по 19.12.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 20.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії "по інвалідності" ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії "по інвалідності" з 20.12.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №440/10676/22, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії (за вислугу років) та з 20.12.2021 пенсії (по інвалідності) на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 без обмеження її максимальним розміром, а також провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №440/6579/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.10.2022 ОСОБА_1 щомісячну доплату відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду у справі №440/6579/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача. Загальний розмір нарахованої позивачу з 01.10.2022 пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, індексації, доплат та підвищень склав 24034,03 грн, проте до виплати призначена пенсія у розмірі 20270,00 грн, тобто із застосуванням обмеження її величиною максимального розміру пенсії.

У подальшому, пенсійний орган провів перерахунки пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 виходячи з 80% грошового забезпечення, при цьому, із обмеженням до виплати розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом №3668-VI частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі позивач по суті оспорює неправомірність дій ГУПФ України в Полтавській області щодо обмеження його пенсійної виплати максимальним розміром після проведення перерахунку пенсії з 20.12.2016, 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023.

Суд зауважує, що обмеження пенсії передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.

З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Суд критично оцінює наявність у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 зазначив, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних відносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних відносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних відносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі належить застосувати норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Полтавській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивачу з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням максимального розміру.

За вищенаведених обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправними дій ГУПФ України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії позивачу з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням максимальним розміром, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії позивачу з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.

Що стосується позовних вимог у частині перерахунку та виплати пенсії з 20.12.2016 без обмеження максимальним розміром, то вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №440/10676/22, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії (за вислугу років) та з 20.12.2021 пенсії (по інвалідності) на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 без обмеження її максимальним розміром, а також провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Таким чином, судом вирішено питання обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019 пенсії (за вислугу років) та з 20.12.2021 пенсії (по інвалідності) на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП56311/938 від 05.04.2022.

Доказів обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 20.12.2016 по 01.04.2019 позивачем не надано, а судом не встановлено.

Водночас, при вирішенні позовних вимог в частині перерахунку пенсії з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 і у подальшому без обмеження у часі, виходячи з 100% підвищення пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці №ФП5631 1/938 від 05.04.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, урахування індексації базового ОСНП на 14% відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації базового ОСНП на 19,7% (доплата в розмірі 1500 грн.) відповідно до постанови КМУ №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових витрат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Беручи до уваги те, що перерахунок пенсії позивачу з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 ще не проведено та жодних пенсійних виплат, виходячи з такого перерахунку не здійснено, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем під час виконання рішення суду у цій справі не буде зазначено відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії або процентне відношення таких щомісячних додаткових видів грошового забезпечення буде визначене у меншому розмірі, аніж зазначено у довідці №ФП56311/938 від 05.04.2022, або без урахування 100% підвищення пенсії, а тому суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені. При цьому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Крім того, з протоколів перерахунку пенсії ОСОБА_1 наданих останнім до позовної заяви та наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахування індексації базового ОСНП на 14% відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації базового ОСНП на 19,7% (доплата в розмірі 1500 грн.) відповідно до постанови КМУ №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових витрат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», а з 01.10.2022 з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000 грн.

Таким чином, на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог.

Відтак, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для розподілу таких витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.02.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.10.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва