Рішення № 116054085, 29.12.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/7471/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/7471/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2023 адвокат Сідько Світлана Іванівна, здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зарахування стажу, відмови у проведенні перерахунку та доплат до пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУПФ зарахувати уповному обсязі стаж ОСОБА_1 із січня 2004 року по червень 2010 року;

- зобов`язати ГУПФ провести перерахунок пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи ОСОБА_1 понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2016 року та провести виплату недоотриманої суми пенсії з урахуванням проведених виплат з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- зобов`язати УПФ провести перерахунок пенсії, доплачуючи ОСОБА_1 додаткову пенсію як особі, яка віднесена до 3 категорії ЧАЕС у розмірі 113,88 грн до мінімальної пенсійної виплати.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який не в повному обсязі зарахував стаж позивача за період з 2004 по 2010 як самозайнятої особи незалежно від розміру сплачених страхових внесків, а також протиправно відмовив у збільшенні на 1% заробітку за кожен понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Наголошував, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю має бути доплачена додатково до загального розміру пенсії, а не враховуватися під час доплати до мінімальної пенсійної виплати.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини того, що періоди підприємницької діяльності з 2004 по 2010 роки зараховано позивачу пропорційно до сплачених ним страхових внесків, а для зарахування такого періоду незалежно від сплаченого розміру страхового внеску відсутні законні підстави, оскільки пенсію призначено до внесення відповідної зміни у законодавство. Зазначена норма застосовується лише при визначенні права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV. З приводу позовних вимог щодо проведення перерахунку зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначив, що такі не підлягають задоволенню, оскільки у такому випадку пенсія призначається на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а розрахунок пенсії у цьому випадку обчислюється за двоскладовою формулою. В результаті проведеного умовного розрахунку пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою встановлено, що розмір пенсії по першій складовій становитиме 168,00 грн, а по другій - 773,67 грн, загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових становить 941,67 грн. З урахуванням додаткової пенсії особам, віднесеним до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 113,88 грн та доплати до мінімальної пенсійної виплати - 1037,45 грн, загальний розмір пенсії становитиме 2093,00 грн. Тож, як на переконання відповідача, згаданий розрахунок пенсії проводити недоцільно, оскільки розмір пенсії не змінюється. З приводу виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, то таке право пенсіонера пов`язується з настанням таких юридичних фактів (події) як наявність вини відповідача та порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, яких в дійсності не було. Щодо вимог позивача провести перерахунок пенсії позивача доплачуючи йому додаткову пенсію як особі, яка віднесена до 3 категорії ЧАЕС у розмірі 113,88 грн до мінімальної пенсійної виплати відповідач зіслався на постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265, відповідно до якої якщо щомісячний розмір пенсійних виплат у пенсіонерів не досягає прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (а.с. 36-39).

У відповіді на відзив представник позивача навів доводи аналогічні тим, що приведені у позовній заяві (а.с. 91-92).

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 15.02.2001 за №25680170000000338 Котелевською районною державною адміністрацією (а.с. 93), має статус особи, віднесеної до 3 категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.06.1993, виданим Полтавською обласною державною адміністрацією (а.с. 16). Позивач перебуває на обліку у ГУПФ, протоколом якого за №260 від 02.06.2016 йому з 23.05.2016 призначено пенсію за віком на загальних підставах, розраховану відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 49).

Позивач у позові зазначає, що має загальний трудовий стаж 20 років, а тому має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом №796-ХІІ.

27.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ із заявою про перерахунок пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та про необхідність зарахування в повному обсязі стажу як фізичної особи - підприємця з січня 2004 року по 2010 рік. У заяві позивач також просив провести перерахунок пенсії доплачуючи додаткову пенсію особі, яка віднесена до 3 категорії ЧАЕС, в розмірі 113,88 грн до мінімальної пенсійної виплати (а.с. 84-86).

Листом ГУПФ від 12.04.2023 №6707-6404/М-02/8-1600/23 заявника поінформовано про те, що він отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 23.05.2016. Пенсія обчислюється на загальних підставах згідно із Законом №1058 i залежить від страхового стажу і заробітної плати. При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265, у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат у пенсіонерів не досягає прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру. З посиланням на Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" зазначено, що розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2022 становить 2093 грн, у тому числі 113,88 грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Вказано, що час підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.05.2016 зараховано до страхового стажу з урахуванням сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Для зарахування періоду підприємницької діяльності з 2004 по 2010 незалежно від сплаченого розміру страхового внеску відсутні законні підстави, оскільки пенсію призначено до внесення відповідної зміни у законодавство та зазначена норма застосовується лише при визначенні права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. З посиланнями на норми статей 28, 40 Закону №1058 та статей 56, 57 Закону №796 вказував, що в результаті проведеного умовного розрахунку пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою встановлено, що розмір пенсії по першій складовій становитиме 168 грн, а по другій - 773,67 грн, загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових становить 941,67 грн. З урахуванням додаткової пенсії особам, віднесеним до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 113,88 грн та доплати до мінімальної пенсійної виплати 1037,45 грн, загальний розмір пенсії становитиме 2093 грн. Такий розрахунок проводити недоцільно, оскільки розмір пенсії не змінюється. Розрахунок страхового стажу здійснюється автоматично на підставі звітності до органів Державної податкової служби України (до 01.01.2011 року - до органів Пенсійного фонду України) та інформації про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідні звітні періоди. Починаючи з 01.01.2004 відповідно до законодавства до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця були сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо сума заробітної плати (доходу) та відповідно страхові внески менше мінімальної, зарахування страхового стажу відбувається пропорційно до сплачених внесків. На даний час в реєстрі застрахованих осіб у ОСОБА_1 наявні періоди, в яких страхові внески сплачувались в розмірі меншому за мінімальний і страховий стаж зарахований пропорційно до сплачених внесків. Сума, яка відображена в довідці ОК-5, це не сплачений страховий внесок, а сума доходу, з якої сплачено страхові внески і яка використовується для обчислення пенсії за звітний місяць. З метою зарахування неповних місяців страхового стажу, як повних, можливо здійснити доплату до мінімального страхового внеску відповідно частини третьої ст. 24 Закону №1058. Окрім цього, повідомлено, що ОСОБА_1 як фізична особа підприємець за період з 2004 по 2010 рік знаходився на спрощеній системі оподаткування. Відповідно перерозподілу єдиного податку, 42% відображені в картці особового рахунку, що відповідає позначкам в індивідуальних відомостях страхувальника. Дані суми менші за мінімальний розмір доходу і страховий стаж зарахований пропорційно до сплачених сум. В січні березні 2004 року ОСОБА_1 доплачено до мінімального страхового внеску 133,80 грн, а саме 19.02.2004 - 44,60 грн, 15.03.2004 - 44,60 грн, 20.04.2004 - 44,60 грн), а в 2006 році подано звіт, який не відображено у картці особового рахунку. Тому у довідці за формою ОК-5 на дату звернення відсутня позначка про доплату внесків. Враховуючи вищезазначене, 05.04.2023 звіт опрацьовано та встановлено наявність позначок про сплату (доплати) внесків за січень, лютий та березень 2004 року. Для врахування зазначених періодів до страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, ОСОБА_1 потрібно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо зарахування стажу, відмови у проведенні перерахунку та доплат до пенсії протиправними і такими, що порушують його конституційне право на отримання пенсії в належному розмірі, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).

Відповідно до визначень, наведених у ч. 1 ст. 1 Закону №1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Перевіряючи факт сплати ОСОБА_1 страхових внесків за період з 2004 по 2010 роки, суд дослідив довідку форми ОК-5 "Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування" (а.с. 82-83), якою підтверджено факт сплати позивачем страхових внесків у вказаний період кожного місяця.

Проте, як видно з розрахунку (а.с. 80-81), пенсійним органом зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення ним підприємницької діяльності за 2004 - 2010 відповідно до довідки ОК-5 пропорційно до сплачених ним страхових внесків, що підтверджується розрахунком стажу.

Так, листом від 12.04.2023 позивача повідомлено про те, що ОСОБА_1 за період з 2004 по 2010 рік знаходився на спрощеній системі оподаткування. Відповідно перерозподілу єдиного податку 42% відображені в картці особового рахунку, що відповідає позначкам в індивідуальних відомостях страхувальника. Дані суми менші за мінімальний розмір доходу і страховий стаж зараховано пропорційно до сплачених сум. Зазначено, що в січні - березні 2004 року позивачем доплачено до мінімального страхового внеску 133,80 грн, а саме: 19.02.2004 - 44,60 грн, 15.03.2004 - 44,60 грн, 20.04.2004 - 44,60 грн, а у 2006 році подано звіт, який не відображено в картці особового рахунку. Тому у довідці за формою ОК-5 на дату звернення відсутня позначка про доплату внесків. Враховуючи вищезазначене, 05.04.2023 звіт опрацьовано та встановлено наявність позначок про сплату (доплати) внесків за січень, лютий та березень 2004 року. Для врахування зазначених періодів до страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії позивачу запропоновано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка.

Тож враховуючи те, що сплачених позивачем коштів відповідно до перерозподілу єдиного податку, вистачає лише для зарахування частини місяця страхового стажу, то й відсутні підстави для врахування внесків у більшому розмірі, у тому числі згідно з розрахунком представника позивача.

Тому у задоволенні відповідних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги щодо перерахунку пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи ОСОБА_1 понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2016 року та зобов`язання ГУПФ провести такий перерахунок, виплату недоотриманої суми пенсії з урахуванням проведених виплат, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV).

Разом з тим, особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-XII).

Так, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11.10.2017), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", згідно з пунктом 3 частини другої розділу І якого пункт другий статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 статті 27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Таким чином, вищенаведеною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Абзацом 2 частини першої статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян же, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Як було встановлено судом, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як свідчать матеріали справи, 23.03.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені саме цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу була призначена до 11.10.2017 і до цієї дати право на отримання надбавки за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний стаж не пов`язувалося з обов`язковим призначенням пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У такій ситуації суд приходить до висновку про те, що порядок обчислення стажу та розміру пенсії позивачу мав пільговий характер і визначався виключно пунктом 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відтак, внесені до цього Закону зміни не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв`язку з наявністю у позивача понаднормового стажу.

Тож доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування до спірних відносин ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд вважає безпідставними, у зв`язку з чим суд визнає дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними.

З приводу дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача, суд виходить з приписів частини четвертої статті 45 Закону №1058-ІV, згідно з якою перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Тож зважаючи на обставини звернення позивача за перерахунком пенсії 27.03.2023, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2023.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача за перерахунком пенсії раніше 23.03.2023, в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 2016 року слід відмовити.

Тож суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.04.2023, зобов`язавши при цьому ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.04.2023, та з урахуванням виплачених сум.

Щодо вимог ОСОБА_1 нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (надалі - Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат) (п.3 Порядку №159).

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Верховний Суд у постанові від 16.04.2020 у справі №200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Таким чином, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Враховуючи відсутність будь-яких нарахованих відповідачем ОСОБА_1 пенсійних виплат, але вчасно не виплачених, а також те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні доплат до пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання ГУПФ провести перерахунок пенсії, доплачуючи ОСОБА_1 додаткову пенсію як особі, яка віднесена до 3 категорії ЧАЕС у розмірі 113,88 грн до мінімальної пенсійної виплати.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні.

У свою чергу відповідач наполягає на тому, що позивачу правомірно виплачується з 01.12.2022 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 113,88 грн у складі розміру пенсії в 2093 грн, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265.

Згідно з пунктом 2 означеної постанови Уряду, у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Як з`ясовано судом з протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, розмір пенсії позивача вже з надбавками становить 2093,00 грн, у т.ч. розмір пенсії за віком (ст. 27) (4381,33 * 0,29167) - 1277,90 грн, 113,88 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії ЧАЕС (потерпілі) пост.№112 п.5 - 113,88 грн; доплата до мінімальної пенсії виплати (2093 грн) - 701,22 грн.

Тож доводи представника позивача про те, що є законні підстави для проведення перерахунку пенсію доплачуючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 113,88 грн до мінімальної пенсійної виплати нічим не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Відтак позов у цілому слід задовольнити частково.

Зважаючи на обставини часткового задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 1/4 від фактичних витрат, понесених на оплати судового збору, тобто 268,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.04.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.04.2023, та з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун