Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17202/23-ц
Категорія 43
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
представника позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - позивач, ТДВ «Експрес Страхування») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 52 068,82 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2021 року ОСОБА_1 визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), яка сталася 06.10.2021 року у м. Києві на бульв. Лесі Українки, буд. 5, за участю автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , був застрахований ТДВ «Експрес Страхування» на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу № 777.21.2637427 від 30.09.2021 року. Власник автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП та в подальшому було складено страховий акт, на підставі якого, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 680 568,82 грн. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування № ЕР/203803939 на страхову суму, за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000,00 грн. та Договору добровільного страхування цивільної відповідальності від 21.04.2021 року № 09175/Ж/19ДГО21 на страхову суму 500 000,00 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 628 500,00 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить різницю між відшкодованою позивачем потерпілому сумою страхового відшкодування у розмірі 680 568,82 грн. та сумою відшкодування позивачу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у розмірі 628 500,00 грн. і складає 52 068,82 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.08.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2023 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.11.2023 року.
21.08.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Вказана заява одержана головуючим суддею 22.08.2023 року.
13.11.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання 14.11.2023 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 13.11.2023 року просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній копій позовної заяви з додатками та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що ухвала суду відповідачу вручена.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подала, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у заяві від 13.11.2023 року.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Суд встановив, що 06.10.2021 року о 18 год. 54 хв. у м. Києві на бульв. Лесі Українки, буд. 5 сталася ДТП за участю автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої транспорті засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 08.09.2020 року № 3021294577604567 (а. с. 24).
Власником пошкодженого в результаті ДТП автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а. с. 21).
30.09.2021 року між ТДВ «Експрес Страхування» (далі - Страховик) та ОСОБА_4 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 777.21.2637427 на строк з 30.09.2021 року до 29.09.2022 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а. с. 15 - 20).
07.10.2021 року власник автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу, яка заподіяна внаслідок ДТП, що мала місце 06.10.2021 року з вини ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 47).
Так, відповідно до страхового акту № 3.21.4789-1 від 03.11.2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 680 568,82 грн. (а. с. 48).
За наслідком розгляду заяви власника автомобіля MASERATTI LEVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ТДВ «Експрес Страхування» перерахувало йому страхове відшкодування у розмірі 680 568,82 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2610 від 03.11.2021 року (а. с. 49).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2021 року у справі № 757/58608/21-п ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. (а. с. 25).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, оскільки шкода завдана з вини ОСОБА_1 , вона підлягає відшкодуванню за рахунок останньої.
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 4 Закону, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
Згідно п. 17.1 ст. 17 Закону, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
На виконання вимог закону цивільно-правова відповідальність власника автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування № ЕР/203803939 на страхову суму, за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000,00 грн., а також власником вказаного транспортного засобу було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності від 21.04.2021 року № 09175/Ж/19ДГО21 на страхову суму 500 000,00 грн. (а. с. 50 - 52).
Як визначено у п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 9.1 та п. 9.2 ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Згідно ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 36.1 ст. 38 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», позивач звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування (а. с. 53) та останнє на підставі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувало суму збитку за страховим актом № 3.21.4789-1 від 03.11.2021 року у загальному розмірі 628 500,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4990207 від 27.01.2022 року на суму 128 500,00 грн. та № 4990204 від 27.01.2022 року на суму 500 000,00 грн. (а. с. 54, 55).
За приписами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.
Аналогічне положення містить ст. 1191 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить різницю між відшкодованою позивачем потерпілому сумою страхового відшкодування у розмірі 680 568,82 грн. та сумою, відшкодованою позивачу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у розмірі 628 500,00 грн., і складає 52 068,82 грн.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних, достатніх та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, на підтвердження відшкодування понесених позивачем витрат відповідач не надала.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Експрес Страхування» грошових коштів у розмірі 52 068,82 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 68807993 від 08.03.2023 року, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати, пов`язані з розглядом справи, складаються з: судовий збір - 2 684,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн., з яких: збір доказів (отримання постанови суду, адвокатський запит) - 0,5 год. - 1 000,00 грн.; складання позовної заяви, виготовлення та засвідчення додатків до неї 3 год. - 6 000,00 грн.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію договору № 504/22 про надання правової допомоги від 28.12.2022 року, укладеного між адвокатом Беляєвим Ю.Л. (далі - Адвокат) та ТДВ «Експрес Страхування», в особі Директора Шучьєвої Т.А. та Члена Дирекції - головного бухгалтера ОСОБА_5 (далі - Клієнт); копію довіреності ТДВ «Експрес Страхування» № 504/22 від 28.12.2022 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 6614/10.
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору № 504/22 про надання правової допомоги від 28.12.2022 року, предмет цього договору складають правовідносини в сфері надання правової допомоги Клієнту у всіх справах (у тому числі, кримінальних), які пов`язані із захистом його прав та законних інтересів. Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту правові послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором та вказівками Клієнта, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату винагороду за надання правової допомоги.
Як визначено у п. п. 3.1. - 3.8. Договору № 504/22 про надання правової допомоги від 28.12.2022 року, гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку до цього Договору по кожній справі. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт. Сума гонорару подвоюється у разі надання Адвокатом послуг Клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено правовий висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт оплати витрат на професійну правову допомогу. Так, до матеріалів справи не додано акт виконаних робіт, розрахунок витрат, квитанцію про оплату послуг адвоката, прибутковий касовий ордер, тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 9, 17, 22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» 52 068 (п`ятдесят дві тисячі шістдесят вісім) грн. 82 коп. у відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», адреса: просп. Степана Бандери, буд. 22, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 36086124.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , інші дані невідомі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 14.11.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко
Судове рішення № 116047540, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 14.11.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/17202/23-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: